Антикорупційні програми юридичних осіб

Антикорупційною програмою юридичної особи є комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності юридичної особи.

1. Чи підлягає погодженню Національним агентством антикорупційна програма юридичної особи?

Ні! Національне агентство не погоджує антикорупційні програми юридичних осіб.

2. Чи погоджує Національне агентство призначення особи, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми юридичної особи, та надає згоду на її звільнення?

3. Чи можна покладати виконання обов’язків особи, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми юридичної особи, на одного з працівників юридичної особи?

Антикорупційні програми органів влади

Відповідно до статті 19 Закону України «Про запобігання корупції» антикорупційні програми підлягають погодженню Національним агентством.

Уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належить координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції

1. Чи утворюються уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції в об’єднаних територіальних громадах?

Ні! Уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції утворюються (визначаються) в обласних, Київській та Севастопольській міських, районних, районних у місті Києві державних адміністраціях.

2. Чи надається Національним агентством згода на звільнення керівника уповноваженого підрозділу районної ради, районної державної адміністрації, обласної ради, обласної державної адміністрації?

Ні! Національне агентство надає згоду на звільнення керівника уповноваженого підрозділу державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України. Згода Національного агентства надається з метою з’ясування обставин, передбачених частиною третьою статті 53 цього Закону України «Про запобігання корупції».

3. Керівник уповноваженого підрозділу (уповноважена особа) з питань запобігання та виявлення корупції підзвітний та підконтрольний керівникові державної служби (керівникові апарату) чи керівникові державного органу або органу місцевого самоврядування?

Відповідно до частини третьої статті 131 Закону України «Про запобігання корупції» керівник уповноваженого підрозділу (уповноважена особа) підзвітний і підконтрольний керівнику відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування.

4. Якими нормативними документами регулюється порядок проведення службового розслідування?

Закон України «Про запобігання корупції».

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950;.

5. Чи може службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб, проводитись за ініціативою керівника органу?

Ні! Службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб, може бути проведено за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності – особи, яка виконує його обов’язки.

6. Чи може службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб, проводитись дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ?

Ні! Службове розслідування проводиться за рішенням керівника органу, в якому визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування.

Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

Відповідно до статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство забезпечує та здійснює формування і ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – Реєстр), до якого вносяться відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення.

1. Якими нормативними документами регулюється порядок формування та ведення Реєстру?

Правове регулювання ведення Національним агентством Реєстру визначають:

2. У якому вигляді надається інформація з Реєстру?

Відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу з Реєстру та
інформаційної довідки (пункт 1 розділу ІІІ Положення)
.

3. Як отримати витяг з Реєстру?

Для отримання витягу з Реєстру необхідно направити до Національного агентства документи, перелік яких наведений у підпункті 3 пункту 3 розділу ІІІ Положення, а саме:

  • запит фізичної особи (уповноваженої нею особи) щодо отримання відомостей про себе – додаток 3;
  • ксерокопія паспорта особи, що перевіряється;
  • згода на обробку персональних даних особи, що перевіряється (в довільній формі) – зразок;
  • довіреність на представлення інтересів особи, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення запиту особою, що уповноважена на одержання інформації з Реєстру стосовно іншої особи).

4. Чи можна у Національному агентстві отримати витяг з Реєстру особисто або за відповідною довіреністю?

Ні! Інформація щодо результатів розгляду запиту про видачу витягу з Реєстру Національним агентством направляється виключно засобами поштового зв’язку на адресу, що зазначена в запиті у розділі «Відомості про запитувача:  Місцезнаходження/Адреса».

5. Як отримати інформаційну довідку з Реєстру?

Інформаційна довідка може бути сформована самостійно в онлайн-режимі будь-яким користувачем стосовно себе на основі персональних даних, вказаних у його кваліфікованому електронному підписі (КЕП). Для цього необхідно перейти до Реєстру за посиланням «Єдиний державний реєстр осіб,  які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» , що розміщене на головній сторінці офіційного вебсайту Національного агентства.

Перейшовши до Реєстру, для одержання інформаційної довідки необхідно натиснути «ОТРИМАТИ ДОВІДКУ».

6. Де можна отримати кваліфікований електронний підпис фізичної особи (печатку юридичної особи), тобто КЕП?

Отримати КЕП можна у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. Порядок видачі КЕП визначає Закон України «Про електронні довірчі послуги».

7. Чи можна отримати КЕП у Національному агентстві?

Ні! Національне агентство не є акредитованим центром сертифікації ключів та не видає КЕП.

8. Чи можна отримати довідку стосовно юридичної особи?

Інформаційна довідка формується програмно-апаратними засобами Реєстру на основі даних, вказаних в кваліфікованій електронній печатці юридичної особи, шляхом пошуку відомостей у Реєстрі за найменуванням юридичної особи, кодом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ). Інформаційна довідка формується юридичною особою самостійно та виключно в онлайн режимі.

9. Чи можна отримати витяг з Реєстру стосовно юридичної особи?

Відповідно до п. 2 Розділу ІІІ Положення, витяг з Реєстру – документ, який містить інформацію про внесення відомостей про особу до Реєстру або про відсутність відомостей про таку особу в Реєстрі, отриману за параметрами пошуку, визначеними в пункті 5 цього розділу.

Інформація з реєстру стосовно юридичної особи може бути одержана виключно у вигляді інформаційної довідки, сформованої самостійно в онлайн-режимі із застосуванням кваліфікованої електронної печатки юридичної особи.

10. Чому на сформованій в онлайн-режимі інформаційній довідці може бути не правильно зазначено назву запитувача – юридичної особи, код ЄДРПОУ, прізвище, ім’я або по батькові особи, ідентифікаційний номер платника податків фізичної особи?

В інформаційній довідці зазначаються відомості, за якими здійснювався пошук у Реєстрі (параметри запиту), які зчитано програмно-апаратними засобами Реєстру з КЕП. Таке можливо тільки у разі некоректних відомостей, які містить КЕП.

У такому випадку рекомендуємо звернутися до центру сертифікації ключів, яким було сформовано та видано КЕП, для виправлення помилки або заміни КЕП.

У разі виникнення складнощів при формуванні інформаційних довідок з Реєстру в онлайн-режимі пропонуємо:

  • перевірити термін дії вашого КЕП;
  • у разі зберігання КЕП на флеш носіях, компакт-дисках, перевірити їх на предмет цілісності, візуальних пошкоджень;
  • у разі відсутності відомостей стосовно КЕП, зокрема, щодо терміну дії, зазначеної на КЕП інформації, наявності функціоналу КЕП (шифрування), інших параметрів КЕП пропонуємо звернутися до центру сертифікації ключів, яким було сформовано та видано КЕП;
  • у разі одержання повідомлення про помилку Реєстру при формуванні інформаційної довідки пропонуємо звернутися до технічної підтримки Національного агентства за тел.: (044) 200-06-94 або на електронну пошту: support@nazk.gov.ua, коректно зазначивши помилку Реєстру та ситуацію, при якій вона виникає.

11. Що є підставою для внесення Національним агентством відомостей про осіб до Реєстру?

Відповідно до статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 2 розділу ІІ Положення підставою для внесення Національним агентством до Реєстру відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення є:

  • електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень;
  • засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

12. У яких випадках відомості про особу можуть бути вилучені з Реєстру?

Підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення (пункт 8 розділу ІІ Положення).

13. Як діяти у разі виявлення в Реєстрі помилок у відомостях стосовно особи?

У разі виявлення фізичною або юридичною особою помилок у відомостях, що містяться у Реєстрі, такі особи письмово звертаються до Національного агентства, яке вживає заходів щодо перевірки інформації, та у разі підтвердження факту помилки здійснює заходи щодо її усунення, про що письмово повідомляє цю фізичну або юридичну особу (пункт 12 розділу ІІ Положення).

Спеціальна перевірка

Відповідно до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

1. Якими нормативними документами регулюється порядок проведенням спеціальної перевірки?

Правове регулювання проведення спеціальної перевірки визначають:

2. Які документи необхідно направляти до Національного агентства при проведенні спеціальної перевірки?

Не пізніше наступного дня після одержання письмової згоди претендента на посаду на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить питання проведення спеціальної перевірки, зазначених у
пункті 9 Порядку, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо претендента на посаду за формою згідно з додатком 2.

До запиту додаються копії документів:

  • письмова згода на проведення спеціальної перевірки за формою згідно з додатком 1;
  • автобіографія;
  • копія паспорта громадянина України;
  • копія документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;
  • медична довідка про стан здоров’я за формою, затвердженою МОЗ, щодо перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я;
  • копія військово-облікового документа: для призовника – посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов’язаного – військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов’язаного; для військовослужбовця – посвідчення особи військовослужбовця;
  • довідка про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);
  • заява, передбачена частиною першою статті 6 Закону України «Про очищення влади» (пункт 10 Порядку).

Зазначаємо, що перелік документів для проведення спеціальної перевірки є вичерпним. Інші документи, що не визначені Порядком, до Національного агентства не направляються.

Викривачі корупції

Хто такий викривач?

Викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Крім того, відповідно до внесених до Кодексу України про адміністративні правопорушення змін викривач є свідком у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією (частина третя статті 272).

Разом з тим, згідно з внесеними до Кримінального процесуального кодексу України змінами викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування та є заявником (пункти 16-2 та 25 частини першої статті 3).

Коли виникають права та гарантії захисту викривача?

Права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».

На який термін набувається статус викривача?

Законом України «Про запобігання корупції» не визначено термін, на який фізична особа набуває статус викривача.

За яких умов повідомлення підлягає розгляду?

Повідомлення підлягає розгляду за сукупності наступних умов:

містить інформацію про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»;

якщо наведена у повідомленні інформація стосується конкретної особи;

повідомлення містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Які існують канали для повідомлень?

внутрішні канали повідомлення – способи захищеного та анонімного повідомлення інформації, яка повідомляється викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу;

зовнішні канали повідомлення – шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки;

регулярні канали повідомлення – шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем НАЗК, іншому суб’єкту владних повноважень, до компетенції якого належить розгляд та прийняття рішень з питань, щодо яких розкривається відповідна інформація.

Які заходи можуть бути вжиті викривачем для захисту?

Заходами захисту викривача та його близьких осіб у зв’язку із здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» можуть бути:

1) за наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривача, його близьких осіб – звернення до правоохоронних органів;

2) при порушенні трудових прав викривача, його близьких осіб або загрозі їх порушення:

  • інформування керівника або роботодавця про права та гарантії захисту викривача, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» та необхідність їх дотримання;
  • звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції;
  • звернення до відповідного суду.

Які права має викривач?

  • бути повідомленим про свої права та обов’язки;
  • отримувати підтвердження прийняття та реєстрації повідомлення;
  • на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача;
  • на конфіденційність;
  • повідомляти про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» анонімно;
  • у разі загрози життю і здоров’ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів;
  • на відшкодування витрат у зв’язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв’язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір;
  • на винагороду у визначених законом випадках;
  • на отримання психологічної допомоги;
  • на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках;
  • на отримання інформації про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.

Які гарантії захисту у разі загрози життю, здоров’ю та майну викривачів та близьких осіб?

За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривачів, їх близьких осіб у зв’язку із здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Які гарантії захисту трудових прав викривача?

Викривачу(а) та його близьким особам у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» не може бути:

відмовлено у прийнятті на роботу;

звільнено чи примушено до звільнення;

притягнуто до дисциплінарної відповідальності;

піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу;

відмовлено в укладенні чи продовженні договору, трудового договору (контракту).

 У разі відсторонення викривача від виконання трудових обов’язків не з його вини оплата праці на період відсторонення здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік.

Викривач, його близькі особи, звільнені з роботи у зв’язку з повідомленням підлягають негайному поновленню на попередній роботі (посаді), а також їм виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення викривача, його близької особи на роботі (посаді) розглядається більше одного року не з їхньої вини, їм виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач має право:

користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;

залучити адвоката самостійно та отримати відшкодування витрат на адвоката та на судовий збір у зв’язку із захистом прав особи як викривача;

на представництво Національним агентством його інтересів в суді.

Які умови отримання винагороди викривачем?

Право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у 5000 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.

Розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Розмір винагороди не може перевищувати 3000 мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.

В кожному випадку суд встановлює конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті, з урахуванням критеріїв персональності та важливості інформації.

У разі відсутності хоча б одного із критеріїв суд прийматиме рішення про відмову у виплаті винагороди.

Винагорода виплачується викривачу за рахунок Державного бюджету України органами державного казначейства.

Яка відповідальність за порушення прав викривача?

адміністративна – за незаконне розголошення інформації про викривача, його близьких осіб чи інформації, що може ідентифікувати особу викривача, його близьких осіб, яка стала відома у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень, штраф від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік (частина друга статті 172-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення);

кримінальна – за незаконне звільнення працівника з роботи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» штраф від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправними роботами на строк до 2 років (частина перша статті 172 Кримінального кодексу України).