Картка проєкту
| Розробник
проєкту постанови:
Міністерство соціальної політики України |
Метою проєкту є внесення змін до Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 121 (далі – постанова 121), у частині уточнення функцій Держателя ЦБІ, переліку організацій-користувачів ЦБІ, суб’єктів інформаційного обміну даними ЦБІ, а також урегульовано питання інформаційної взаємодії, доступу до інформації в ЦБІ через електронний кабінет особи з інвалідністю тощо. |
Проєкт постанови
надіслано відповідно до § 372 Регламенту
Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
Проєкт акта з аналогічною назвою щодо внесення змін до Положення про ЦБІ, проте інший за змістом, надходив до НАЗК листом Мінсоцполітики від 30.09.2021 № 16836/0/2-21/58.
За результатами моніторингу його положень, НАЗК було проведено антикорупційну експертизу даного проєкту та надіслано висновок розробнику з низкою рекомендацій щодо усунення виявлених корупційних ризиків (додаток 1). Надані рекомендації були сформовані для забезпечення належного функціонування ЦБІ, зокрема ґрунтовного наповнення його структури та забезпечення належної взаємодії з іншими суб’єктами інформаційної взаємодії.
Крім цього, під час підготовки рекомендацій були враховані факти зловживань, що були допущені через відсутність можливості проведення моніторингу за наданням соціальних послуг, пільг тощо. Наприклад, недотримання вимог законодавства, неналежний облік та моніторинг гуманітарної допомоги, зокрема автомобілів для забезпечення осіб з інвалідністю, були ідентифіковані також Рахунковою палатою
[1].
У Єдиному державному реєстрі судових рішень за період з 01.01.2017 по 01.01.2022 опубліковано 32 вироки судів першої інстанції щодо корупції лікарів (МСЕК разом з профілактично-лікувальними закладами, ВЛК та ЛКК) у системі оформлення інвалідності, з яких 25 вироків – обвинувальні та 7 – виправдувальні.
Окремо слід звернути увагу на те, що корупційні ризики у зазначеній сфері регулювання визначені НАЗК у «Топ-10 корупційних схем забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації
[2]», «Топ-10 корупційних ризиків медико-соціальної експертизи щодо встановлення інвалідності
[3]».
У редакції проєкту постанови, надісланої листом Мінсоцполітики від 04.07.2022 № 6644/0/2-22/58 до НАЗК для визначення необхідності проведення антикорупційної експертизи не враховано жодної з попередньо наданих рекомендацій НАЗК.
Разом із цим, за результатами проведеного моніторингу проєкту постанови виявлено такі корупціогенні фактори:
- надмірна дискреція Мінсоцполітики щодо визначення порядку доступу до ЦБІ, переліку організацій-користувачів ЦБІ та їхніх повноважень;
- дискреційне визначення Мінсоцполітики порядку взаємодії із суб’єктами інформаційного обміну;
- виключення положень про інформацію, яка вноситься до ЦБІ, а також повноважень користувачів, зокрема місцевого рівня, що створює юридичну невизначеність.
У зв’язку із вищевикладеним звертаємо увагу на те, що під час доопрацювання проєкту постанови є особливо важливим врахування попередньо наданих рекомендацій у висновку НАЗК.
Опис виявлених корупціогенних факторів
- Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
1.1. В абз. 1 п. 9 проєкту постанови встановлено, що держателем ЦБІ є Мінсоцполітики та визначено, що до функцій держателя ЦБІ з-поміж інших належать:
«розроблення нормативно-правової бази для функціонування ЦБІ;
визначення порядку доступу до ЦБІ, переліку організацій-користувачів ЦБІ та їхніх повноважень» тощо.
Слід зазначити, що у п. 1 чинної постанови 121 чітко визначено, що Положення визначає
порядок створення, функціонування та ведення ЦБІ;
уточнено наповнення ЦБІ, зокрема дані, які обліковуються, реєстри, інформація, яка вноситься до банку даних; чітко визначено користувачі ЦБІ та їх повноваження, наповнення інформаційних блоків тощо.
Водночас, запропоноване проєктом постанови необґрунтоване встановлення положень відсильного характеру щодо врегулювання відносин у сферах з високим рівнем корупційних ризиків за допомогою нормативно-правових актів нижчого рівня, створює надмірну дискрецію Мінсоцполітики та сприятиме формуванню непрозорого механізму створення, функціонування та ведення ЦБІ.
Рекомендації:
визначити порядок створення, функціонування та ведення ЦБІ;
уточнити наповнення ЦБІ, зокрема щодо даних, які обліковуються, реєстрів, інформації, яка вноситься до банку даних;
чітко визначити користувачів ЦБІ та їх повноваження, наповнення інформаційних блоків тощо на рівні акта Уряду.
1.2. Також, абз. 1 п. 9 проєкту постанови до функцій держателя ЦБІ віднесено
«забезпечення інформаційної взаємодії ЦБІ з державними електронними інформаційними ресурсами».
В абз. 3 п. 10 проєкту постанови визначено, що
«порядок інформаційної взаємодії ЦБІ з інформаційними системами суб’єктів інформаційного обміну встановлюється Держателем ЦБІ та суб’єктами інформаційного обміну шляхом прийняття спільних рішень, які оформляються протоколами інформаційного обміну та/або договорами про інформаційну взаємодію відповідно до їхніх повноважень».
Запропоноване положення надає підстави для прийняття низки актів різної юридичної сили, що створює ризики для належного та прозорого забезпечення функціонування ЦБІ.
Рекомендації:
визначити суб’єктів інформаційного обміну та порядок взаємодії на рівні акта Уряду, враховуючи рекомендації викладені у попередньому висновку НАЗК.
1.3. Проєктом постанови
«моніторинг функціонування ЦБІ» віднесено до функцій Мінсоцполітики.
Так, наказом Мінсоцполітики від 30.12.2020 № 873 затверджено Порядок моніторингу забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, огляду технічних та інших засобів реабілітації та оцінки якості надання послуг особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, іншій особі (далі – Порядок моніторингу). Цим Порядком визначено механізм проведення моніторингу забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, огляду технічних та інших засобів реабілітації та оцінки якості надання послуг особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, іншій особі.
У п. 4 р. 1 Порядку моніторингу встановлено, що моніторинг проводиться, зокрема, шляхом автоматизованого узагальнення, оброблення, співставлення та аналізу даних, наявних у ЦБІ.
Беручи до уваги запропоноване проєктом постанови виключення з чинної постанови 121 низки положень, зокрема про інформацію, яка вноситься до ЦБІ, повноважень користувачів тощо, проведення моніторингу Мінсоцполітики буде здійснюватися дискреційно, що може сприяти вчиненню корупційних правопорушень. Рекомендації щодо наповнення ЦБІ були надані у попередньому висновку антикорупційної експертизи НАЗК.
Рекомендації:
врахувати рекомендації попереднього висновку НАЗК у частині змістовного наповнення ЦБІ, яке буде корелюватися із Порядком моніторингу.
- Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
2.1. В абз. 6 п. 10 проєкту постанови визначено, що
інформаційна взаємодія ЦБІ можлива тільки із визначеними законодавством інформаційними системами, реєстрами і базами даних суб’єктів інформаційного обміну.
Проте, проєктом постанови зазначені інформаційні системи, реєстри і бази даних не визначені. Така юридична невизначеність створює перешкоди для належного забезпечення інформаційної взаємодії ЦБІ з суб’єктами інформаційного обміну, що у свою чергу може сприяти корупційним зловживанням.
Рекомендації:
визначити з якими інформаційними системами, реєстрами і базами даних суб’єктів інформаційного обміну відбувається інформаційна взаємодія ЦБІ.
2.2. Проєктом постанови передбачено, що:
«Адміністратором ЦБІ в частині забезпечення відповідності даних і методичної підтримки його роботи є Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю».
Разом із цим, потребує уточнення яким чином буде здійснюватися
«забезпечення відповідності даних» та чому саме повинні відповідати зазначені дані, оскільки така невизначеність у проєкті постанови створює підстави для виникнення корупційних ризиків.
Рекомендації:
чітко визначити функції Адміністратора ЦБІ.
2.3. Проєктом постанови визначено, що
«організації-користувачі ЦБІ відповідають за достовірність і правильність внесеної ними до ЦБІ інформації».
Проте, у п. 13 чинної постанови 121 зазначено, що користувачі відповідно до їх повноважень відповідають за достовірність внесеної до банку даних інформації та правильність її внесення,
своєчасність передачі інформації до банку даних.
Таким чином, відсутність уточнення щодо необхідності своєчасної подачі інформації до ЦБІ створює корупційні ризики.
Рекомендації:
визначити, що організації-користувачі ЦБІ відповідають також за своєчасність поданої інформації, та визначити відповідний строк подачі такої інформації.
2.4. Також слід звернути увагу, що проєктом постанови пропонується виключити ряд положень постанови 121, що створює підстави для низки корупційних ризиків, зокрема:
1) виключення положення про надання МВС відомостей для Мінсоцполітики про
«реєстрацію автомобіля на ім’я особи з інвалідністю, законного представника недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю, що перебуває на обліку для забезпечення автомобілями» можуть сприяти отриманню автомобіля особою з інвалідністю двічі тощо;
2) виключення положення про «
забезпечення протезування та/або ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, осіб, які брали участь в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях та/або забезпеченні їх проведення і втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок» можуть сприяти нецільовому використанню бюджетних коштів;
3) виключення положень про «
пошук та відпрацювання карток, що містять дані про одну і ту саму особу» сприяють отриманню однією і тією ж особою послуг двічі чи більше;
4) виключення положень про
«моніторинг забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб технічними та іншими засобами реабілітації, виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, надання послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації, надання реабілітаційних послуг», а також актів приймання-передачі робіт, що унеможливлює здійснення належного моніторингу.
Рекомендації:
урегулювати зазначені вище питання з метою унеможливлення виникнення вказаних корупційних ризиків.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
[1] Звіт про результати аналізу ефективності виконання державними органами повноважень в частині контролю за дотриманням вимог податкового та митного законодавства при наданні гуманітарної допомоги, затверджений рішенням Рахункової палати від 10.03.2020 № 5-4.
[2] Топ 10 корупційних схем забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації: https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2021/10/top-10-TZR_final-2.pdf
[3] Топ-10 корупційних ризиків медико-соціальної експертизи щодо встановлення інвалідності: https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/Karty-MSEK.pdf
