НАЗК НАЗК
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту

Висновок антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання розвитку нафтогазовидобувної галузі»

Картка проєкту

Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання розвитку нафтогазовидобувної галузі», реєстраційний № 4344 від 09.11.2020 Ініціатор(и) законопроєкту: Жупанин А., Мотовиловець А., Третьякова Г.  та інші Мета проєкту Закону – удосконалення нормативно-правового регулювання порядку укладення угод про розподіл продукції шляхом усунення низки законодавчих прогалин та бар’єрів, підвищення прозорості галузі та її розвиток, що сприятиме залученню нових інвестицій та збільшенню обсягів видобутку вуглеводнів, а отже, зменшенню залежності від їх імпорту
 

Резюме антикорупційної експертизи

Головною метою проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання розвитку нафтогазовидобувної галузі» (далі – проєкт Закону) є вдосконалення передбаченої Законом України «Про угоди про розподіл продукції» процедури проведення конкурсів на укладення угод про розподіл продукції. Чинний порядок укладення угод про розподіл продукції та вибору інвесторів містить низку корупціогенних факторів, оскільки наразі рішення про надання родовищ інвесторам в Україні здійснюється спеціальною Міжвідомчою комісією, яка формує умови конкурсів щодо кожної окремої ділянки та визначає переможців в умовах відсутності єдиного нормативного підходу до процедури проведення конкурсу та оцінки пропозицій учасників. Враховуючи викладене, запропоновані зміни направлені на мінімізацію корупційних ризиків у сфері користування надрами, зокрема у межах механізму укладення угод про розподіл продукції. Водночас за результатами антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало низку корупціогенних факторів у положеннях проєкту Закону, зокрема щодо: 1) встановлення нечітких критеріїв визначення переможця конкурсу; 2) запровадження непрозорої бальної системи визначення учасника переможцем конкурсу; 3) суттєвого скорочення строку, протягом якого громадськість може надати зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля; 4) застосування правової конструкції оціночного характеру «зокрема», у зв’язку з чим неможливо встановити, чи є наведений у проєкті Закону перелік необхідних матеріалів та відомостей вичерпним.

Таблиця виявлених корупціогенних факторів

№ з/п Корупціогенні фактори
1 Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
2 Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
3 Використання правових конструкцій оціночного характеру
 

Опис виявлених корупціогенних факторів

1. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання Змінами до ст. 7 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» пропонується визначити, що переможцем конкурсу визнається учасник, що набрав найбільшу загальну кількість балів за сумою всіх критеріїв. Питома вага критеріїв для оцінки заяв учасників та визначення переможця конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції встановлюється Кабінетом Міністрів України у рішенні про проведення конкурсу. Методика нарахування балів учасникам конкурсу з укладення угод про розподіл продукції за визначеними критеріями затверджується Міжвідомчою комісією. При цьому переможець конкурсу визначається Кабінетом Міністрів України на підставі висновків та пропозицій Міжвідомчої комісії. Зі змісту наведеного вбачається, що Міжвідомча комісія одночасно розробляє Методику нарахування балів, на підставі якої нараховує бали, та визначає переможця конкурсу. Така процедура є непрозорою та корупційно вразливою. Загалом встановлення багаторівневого визначення переможця конкурсу може призвести до вчинення корупційних правопорушень на будь-якому із вказаних етапів. Крім того, запропоноване регулювання призведе до значного звуження кола потенційних учасників та, як наслідок, поставлені розробником цілі щодо активізації ринку газовидобутку та нафтогазовидобувної галузі не будуть досягнуті. Рекомендації НАЗК: безпосередньо у проєкті Закону встановити критерії визначення переможця конкурсу та віднести розроблення Методики нарахування балів учасникам конкурсу до компетенції Кабінету Міністрів України. 2. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення Проєктом Закону пропонується внести зміни до ч. 7 ст. 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та скоротити строк, протягом якого громадськість може надати зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, з 20 днів до 10. Питання взаємодії з громадськістю є одним із ключових в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Зокрема, в тексті Угоди зазначено, що взаємодія держави з громадянським суспільством на основі партнерства необхідна для розвитку України як правової, демократичної і соціальної держави. Вказані зміни дадуть можливість уникнути громадського контролю та прозорості як інструментів запобігання корупції під час обговорення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. Крім того, така зміна суттєво знижує можливість ефективного врахування зауважень та пропозицій громадськості при прийнятті рішень уповноваженими органами про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля. Рекомендації НАЗК: виключити з проєкту Закону п.п. 1 п. 3 розділу І. 3. Використання правових конструкцій оціночного характеру У змінах до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про угоди про розподіл продукції»  під час визначення умов, яким повинна відповідати заява на участь у конкурсі, використано оціночне поняття «зокрема», яке допускає довільне тлумачення положень проєкту Закону в частині визначення вичерпного переліку матеріалів та відомостей, які має містити зазначена заява. Вказані обставини нададуть можливість уповноваженим особам за певних обставин приймати управлінське рішення залежно від суб’єктивної оцінки того чи іншого суб’єкта господарювання та створять умови для корупційних зловживань. Рекомендації НАЗК: виключити з ч. 7 ст. 7 проєкту  Закону оціночне поняття «зокрема».   Висновок: проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наведених рекомендацій.     Голова Національного агентства з питань запобігання корупції                                             Олександр НОВІКОВ
Чат-бот Telegram
контакт-центр
Чат-бот Telegram
Контакти
+38 (044) 200-06-94 info@nazk.gov.ua
працює з 9:00 до 18:00
Технічна підтримка
support@nazk.gov.ua