НАЗК НАЗК
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту

Висновок антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю»

Картка проєкту

Розробник законопроєкту: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства  України   Мета – підвищення ефективності здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю. Проєкт Закону надіслано відповідно до §372 Регламенту Кабінету Міністрів України
  Резюме антикорупційної експертизи За результатами проведення антикорупційної експертизи проєкту Закону України Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори у положеннях проєкту Закону, зокрема щодо:
  • надання необґрунтованої дискреції державним інспекторам праці;
  • дублювання повноважень державної інспекції праці та органів місцевого самоврядування;
  • порушення вимог Закону про контроль в частині визначення підстав для проведення інспекційних відвідувань (невиїздних інспектувань);
  • встановлення виплати винагород державним інспекторам праці у разі фактичного виконання (повного або часткового) постанови про накладання штрафу, що створює стимули для необґрунтованих накладань штрафів за порушення законодавства про працю;
  • надання інспектору праці права самостійно приймати рішення про необхідність відвідування об’єкта відвідування не в межах проведення інспекційних відвідувань.
Опис виявлених корупціогенних факторів
  1. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Проєктом Закону пропонується доповнити Кодекс законів про працю (далі _ Кодекс) ст. 261, якою передбачити повноваження державних інспекторі праці, серед яких, зокрема: безперешкодно, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби відвідувати будь-які робочі місця об'єкта відвідування, а також проходити до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень об'єктів відвідування, в яких використовується наймана праця; проходити до нежитлових будинків, приміщень, споруд та інших об'єктів, у яких перебувають фізичні особи, стосовно яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов'язки, або до них застосовується примусова праця; витребувати для огляду у фізосіб, які перебувають на робочих місцях або поза ними у виробничих, службових, адміністративних приміщеннях, будинках, спорудах та інших об'єктах, що використовуються для здійснення господарської діяльності, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують трудові обов'язки, документи, що посвідчують особу. Запропоноване регулювання є корупційно вразливим та таким, що порушує основні принципи державного нагляду (контролю), передбаченого ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про контроль), вимоги якої, до речі, зобов’язаний відповідно до проєкту Закону, дотримуватися центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю, а саме: об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом. Враховуючи зазначене, використання правових конструкцій оціночного характеру «достатньо підстав вважати» та «щодо яких є підстави вважати» є корупційним фактором оскільки допускає прийняття управлінських рішень залежно від суб’єктивної оцінки державного інспектора праці. Рекомендації НАЗК: узгодити нову редакцію ст. 261 Кодексу із Законом про контроль;
  1. Наділення повноваженнями, якими вже наділені інші органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (дублювання повноважень), що створює невизначеність щодо суб’єкта, на якого вони покладаються
Проєктом Закону пропонується викласти ч. 4 та 5 ст. 259 Кодексу у наступній редакції: У визначених законодавством випадках державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю може також здійснюватися органами місцевого самоврядування. Державна інспекція праці та визначені у частині четвертій цієї статті суб’єкти співпрацюють, не підміняючи один одного та не передаючи один одному своїх повноважень. Ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади. Оскільки, проєктом Закону пропонується Державній інспекції праці при виконанні своїх контрольних функцій не враховувати вимоги Закону про контроль зокрема в частині планування здійснення заходів державного нагляду (контролю), запропоноване регулювання призведе до неконтрольованих перевірок суб’єктів господарювання органами місцевого самоврядування та Державної інспекції праці, що порушує основний принцип державного нагляду (контролю) щодо неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання. Рекомендації НАЗК: розмежувати повноваження органів місцевого самоврядування та Державної інспекції праці з метою уникнення здійснення подвійного нагляду (контролю).
  1. Суперечність між різними положеннями одного й того ж нормативно-правового акта або між положеннями різних нормативно-правових актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того ж питання, що допускає різне тлумачення норм
Проєктом Закону пропонується запровадити у ст. 265 Кодексу підстави для проведення інспекційних відвідувань (невиїзних інспектувань). Такі інспектування відповідно до Закону про контроль мають ознаки позапланових перевірок. В то же час проєкт Закону містить необґрунтовані додаткові підстави для проведення інспекційних відвідувань, які можуть створити умови для поширення корупційних практик шляхом адміністративного впливу на суб’єктів господарювання, зокрема перевірки за рішенням суду, за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з питань людини, за запитом народного депутата України тощо. Закон про контроль, який встановлює єдиний підхід до здійснення контрольних заходів за діяльністю суб’єктів господарювання, у ст. 6 визначає вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) та передбачає заборону на проведення позапланових заходів з інших підстав. Враховуючи зазначене, встановлення у проєкті Закону переліку підстав для проведення позапланових заходів державного контролю (нагляду), яка суперечить положенням Закону про контроль, фактично нівелює запроваджений в Україні механізм здійснення контрольних заходів та призведе до порушень прав суб’єктів господарювання, виникнення корупційних схем та вчинення корупційних правопорушень. Рекомендації НАЗК: виключити з тексту проєкту Закону перелік підстав для проведення інспекційних відвідувань та навести посилання на Закон про контроль.
  1. Необґрунтоване встановлення пільг, переваг або інших привілеїв для юридичних та фізичних осіб
Проєктом Закону пропонується доповнити Кодекс законів про працю ст. 2631, якою передбачити алгоритм оплати праці державних інспекторів праці, серед яких одним із компонентів є винагорода, яка виплачується державним інспекторам праці у разі фактичного виконання (повного або часткового) постанови про накладання штрафу за порушення законодавства про працю із встановленням суми такої винагороди. Одним із основних принципів державного нагляду (контрою), встановлених ст. 3 Закону про контроль є недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій. Отже, винагорода, яка виплачується державним інспекторам праці у разі фактичного виконання (повного або часткового) постанови про накладання штрафу за порушення законодавства про працю є плануванням  застосування до суб’єктів господарювання тих чи інших санкцій, оскільки ставить в залежність винагороду державного інспектора праці від кількості застосованих санкцій. Таким чином, на законодавчому рівні створюються стимули для державних інспекторів праці до необґрунтованих накладань штрафу за порушення законодавства про працю. Рекомендації НАЗК: виключити ст. 2631 Кодексу із редакції проєкту Закону.
  1. Створення умов для обов’язкового особистого контакту юридичних та фізичних осіб або їх представників із суб’єктом владних повноважень
Проєктом Закону пропонується встановити можливість державному інспектору праці самостійно приймати рішення про необхідність відвідування об’єкта відвідування з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин, а також можливостей забезпечення  рівних прав жінок та чоловіків (абз. 5 ст. 270 Кодексу). Запропоноване положення містить у собі корупційні ризики, які виникають під час особистого контакту суб’єктом владних повноважень та суб’єкта господарювання, який в подальшому підлягатиме інспектуванню. Крім того, ст. 270 Кодексу має назву «Забезпечення об’єкта відвідування та його працівників інформацією та консультаціями щодо найбільш ефективних способів дотримання законодавства про працю». Однак,   моніторинг стану дотримання законодавства про працю, у тому числі щодо оформлення трудових відносин, а також можливостей забезпечення  рівних прав жінок та чоловіків, який передбачений зазначеною статтею, не відповідає назві статті та запроваджує додаткові заходи контролю. Рекомендації НАЗК: виключити із ст. 273 Кодексу додаткові заходи контролю.   Висновок:  проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наведених рекомендацій.     Голова Національного агентства з питань запобігання корупції                                                Олександр НОВІКОВ  
Чат-бот Telegram
контакт-центр
Чат-бот Telegram
Контакти
+38 (044) 200-06-94 info@nazk.gov.ua
працює з 9:00 до 18:00
Технічна підтримка
support@nazk.gov.ua