Картка проєкту
| Ініціатор(и) законопроєкту: Гетманцев Д.О.,
Сова О.Г.,
Ковальчук О.В. |
Мета проєкту Закону – запровадження атестації посадових осіб митних органів |
Проєкт Закону
(реєстр. № 6490-1 від 18.01.2022). Опрацьовується в Комітеті |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні.
Атестація посадових осіб митних органів виглядає надмірною по суті та такою, що може зумовлювати корупцію за своєю формою і наслідками (прийняття рішень щодо переведення на нижчу посаду, направлення на підвищення кваліфікації або звільнення із займаної посади), що може призвести до зворотного результату від заявленої мети проєкту.
Процедура атестації в значній мірі дублюватиме конкурсну процедуру на посаду державної служби, яка так само включає перевірку рівня знань, у тому числі антикорупційного та митного законодавства (відповідне тестування), яку особа вже пройшла.
Встановлення дискреційних повноважень керівників митних органів може мати наслідком прийняття необґрунтованих (без врахування кваліфікації та доброчесності) кадрових рішень.
Опис виявлених корупціогенних факторів
1. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
1) Законопроєктом пропонується доповнити Митний кодекс України
ст. 570
1, у ч. 17 якої визначено, що після проходження посадовою особою атестації
суб’єкт призначення приймає рішення про подальше проходження служби посадовою особою, в тому числі щодо
переведення посадової особи за її згодою на іншу посаду або
про звільнення з посади особи у 30-денний строк з дня прийняття рішення атестаційної комісії про результати атестації (або в такий самий строк після подання особою заяви про проведення повторної атестації та отримання відповідного рішення комісії).
Крім того, у цій частині ст. 570
1 передбачається, що
у разі неприйняття керівником митного органу відповідного рішення за результатами атестації, вважається що посадова особа митного органу успішно пройшла атестацію та відповідає займаній посаді.
Зазначена норма нівелює мету законопроєкту, наділяє керівника митного органу повноваженням одноосібно визначати результати атестації.
Положення абз. 2 ч. 17 проєкту Закону фактично узаконює можливі зловживання службовим становищем керівником митного органу у разі прийняття атестаційною комісією рішень про часткову відповідність посадової особи митного органу займаній посаді або про невідповідність посадової особи митного органу займаній посаді.
У зазначених випадах, умисна бездіяльність протягом 30-денного строку керівника митного органу через неприйняття рішення про подальше проходження служби посадовою особою за результатами проведення атестації матиме наслідком успішне проходження такою особою атестації.
Рекомендації НАЗК:
виключити із законопроєкту положення, яким передбачена можливість неприйняття керівником митного органу відповідного рішення про подальше проходження служби посадовою особою за результатами атестації.
2) У проєкті Закону визначено, що «позачергова атестація посадової особи митного органу проводиться
у разі допущення нею суттєвих недоліків у роботі або за заявою посадової особи з метою захисту її честі та гідності».
Поняття «суттєві недоліки в роботі» є оціночним. В широкому сенсі його зміст можна розуміти як недотримання службової дисципліни, зокрема порушення правил внутрішнього службового розпорядку, непрофесіоналізм та неефективне виконання посадових обов’язків тощо.
Отже, позачергова атестація може ініціюватися як у разі вчинення посадовою особою малозначного, так і тяжкого проступку. При цьому, в інших випадках за однакових обставин, позачергова атестація може не ініціюватись з обґрунтуванням, що недолік в роботі є не суттєвим.
Абз. 2 ч. 10 зазначеної статті визначено, що позачергова атестація посадової особи митного органу проводиться не раніше ніж через шість місяців після проходження посадовою особою митного органу первинної або періодичної атестації. Водночас запропоноване положення не містить жодних обмежень щодо періодичності проведення та кількості позачергових атестацій тієї самої посадової особи. Тобто, після закінчення строку, визначеного в абз. 2 ч. 10 зазначеної статті, позачергова атестація щодо особи може ініціюватись неодноразово.
Зазначені обставини створюють ризик зловживань та умови для прийняття безпосереднім керівником необґрунтованих, зумовлених виключно суб’єктивним підходом, рішень щодо проходження служби посадовими особами митних органів.
Окрім цього, варто зазначити, «суттєві недоліки у роботі» логічно розглядати у розумінні поняття «дисциплінарний проступок». Вказані у ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні проступки (наприклад, невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків) можуть бути охоплені поняттям «суттєві недоліки в роботі». Вчинення дисциплінарного проступку є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, у проєкті Закону додатково створюються умови для ініціювання за однакових обставин довільно як позачергової атестації, так і дисциплінарного провадження.
Рекомендації НАЗК:
виключити оціночні поняття із проєкту Закону;
визначити у проєкті Закону належні підстави для проведення позачергової атестації.
3) У ч. 1 нової ст. 570
1 Митного кодексу України запроваджується первинна, періодична, повторна та позачергова атестація для посадових осіб митних органів, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В” та до повноважень яких належить організація, координація та здійснення завдань, передбачених пп. 4-12, 14, 18 ч. 2 ст. 544 цього Кодексу. Однак,
рішення про віднесення посад державної служби, проходження служби на яких підлягає атестації,
приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Пропоноване положення проєкту створює умови для звуження переліку посад державної служби, проходження служби на яких підлягатиме атестації. Це не узгоджується з принципами державної служби, створює корупційний ризик суб’єктивного підходу посадових осіб при опрацюванні відповідного питання.
Рекомендації НАЗК:
удосконалити положення проєкту Закону для поширення атестації на всіх посадових осіб митних органів, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”.
2. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
1) Абз. 3 ч. 3 ст. 570 Митного кодексу України пропонується викласти у такій редакції: «
Особи, які претендують на службу в митних органах, до призначення на відповідну посаду зобов’язані повідомити керівництву органу, на зайняття посади в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких осіб.».
Відповідно до ст. 546 та 547 Митного кодексу України митниця та митний пост є митними органами. Відтак, є незрозумілим, яку посадову особу зобов’язані повідомляти особи, які претендують на службу в митних органах, - керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи керівника митниці. Відповідна невизначеність унеможливлює однозначне розуміння обсягу обов’язків, які будуть покладені на суб’єктів, та ускладнює дотримання вимог антикорупційного законодавства.
Рекомендації НАЗК:
удосконалити положення проєкту Закону для узгодження його понять із поняттями чинного законодавства України.
2) У ч. 17 пропонованої законопроєктом нової ст. 570
1 Митного кодексу України визначено суб’єкта прийняття рішення про подальше проходження служби посадовими особами митних органів за результатами атестації.
Абз. 1 ч. 17 цієї статті містить поняття «суб’єкт призначення».
В абз. 2 пропонованої частини статті містить поняття «керівник митного органу».
Аналіз зазначених вище норм Митного кодексу України дає підстави для висновку, що суб’єктами призначення є керівник митниці та керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Отже, вказані положення проєкту Закону містять логічну суперечність та не узгоджуються між собою. Зокрема, є незрозумілим, який суб’єкт є уповноваженим для прийняття відповідного рішення щодо керівника митного органу.
Рекомендації НАЗК:
доопрацювати положення проєкту Закону та узгодити його поняття із поняттями чинного законодавства України.
Висновок:
проєкт Закону містить значну кількість корупціогенних факторів та потребує ґрунтовного доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
