Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ознаки кримінального правопорушення – подання недостовірних відомостей у декларації на суму понад 250 прожиткових мінімумів, а також направило до суду адмінпротоколи стосовно 3-х посадовців за несвоєчасне подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни у майновому стані.
Так, за результатами повної перевірки декларації судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Станіслава Рички за 2015 рік (виправленої) Національне агентство виявило подання недостовірних відомостей на загальну суму понад 446,8 тис. грн.
Суддя у декларації зазначив недостовірні відомості про отримані ним та його дружиною доходи, не вказав фінансові зобов’язання дружини та не задекларував її транспортний засіб. Обґрунтований висновок щодо ознак кримінального правопорушення направлено до Національного антикорупційного бюро.
Складено протокол стосовно колишнього керівника департаменту з питань судоустрою та статусу суддів Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України Ольги Кравченко, яка несвоєчасно подала декларацію перед звільненням, та стосовно колишнього посадовця Департаменту дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олександра Шияна, який несвоєчасно подав декларацію після звільнення за 2018 рік.
Відповідальність за ці правопорушення передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП.
Крім того, порушив термін повідомлення Національного агентства про суттєві зміни у майновому стані начальник територіального управління Рахункової палати по м. Києву, Київській, Черкаській та Чернігівській областях (у м. Київ) Петро Миколенко, який отримав заробітну плату на суму понад 122 тис. гривень. Відповідальність за це правопорушення передбачена частиною другою статті 172-6 КУпАП.
Нагадаємо, відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлена статтею 366 - 1 Кримінального кодексу України.
Національне агентство також зазначає, що затвердження обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції та складення протоколу і направлення його до суду не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування або провадження у справі про адміністративне правопорушення у судовому порядку відповідно.
НАЗК виявило ознаки декларування недостовірних відомостей, а також направило до суду протоколи за порушення термінів декларування
