28 жовтня об 11.00 відбудеться презентація-обговорення «1,5 мільярди і протези: корупційні схеми на забезпеченні людей з інвалідністю засобами реабілітації»

Посилання скопійовано
28 жовтня об 11.00 відбудеться презентація-обговорення «1,5 мільярди і протези: корупційні схеми на забезпеченні людей з інвалідністю засобами реабілітації»

28 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно з Інститутом законодавчих ідей презентують результати досліджень «Доступ на 1.5-мільярдний ринок забезпечення технічними засобами реабілітації (ТЗР). Корупційні ризики та практика їх реалізації» та комплексний аналіз корупційних ризиків у сфері забезпечення людей з інвалідністю ТЗР «Топ-10 корупційних схем забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації».

Під час презентації відбудеться обговорення цих корупційних ризиків та шляхи їх подолання з представниками органів влади, партнерами з міжнародного розвитку, представниками підприємств та громадських організацій.

На заході учасники обговорять такі питання:

  • Які корупційні ризики виникають під час забезпечення людей з інвалідністю технічними засобами з реабілітації?
  • Чому корупційні схеми побудовані потребах людей з інвалідністю досі працюють?
  • Як побудувати систему так, щоб усунути ці корупційні фактори?

Дискусія відбудеться 28 жовтня 2021 року об 11:00.

Місце проведення: «Укрінформ» вул. Богдана Хмельницького, 8/16, 1-й поверх, пресцентр.

Форма для реєстрації представників ЗМІ: https://forms.gle/C8a8PeJN894aLq2t6

Важливо: у зв’язку з посиленням карантинних заходів для участі в події потрібно продемонструвати організаторам сертифікат про вакцинацію (у паперовій формі або в додатку «Дія») або результати ПЦР-тесту.

Також трансляцію заходу можна буде переглянути на Facebook-сторінці Інституту законодавчих ідей та YouTube каналі Укрінформу.

Захід відбудеться за підтримки міжнародного фонду «Відродження» та Посольства Швеції в Україні.

Ілюстрація: Олександр Грехов

Посилання скопійовано
Версія для друку

Якими були наслідки минулорічної конституційної кризи та як уникнути таких подій у майбутньому обговорили представники органів влади і громадськості

Посилання скопійовано
Якими були наслідки минулорічної конституційної кризи та як уникнути таких подій у майбутньому обговорили представники органів влади і громадськості

Як конституційна криза змінила антикорупційну систему, якими були її наслідки та що потрібно зробити для уникнення таких ситуацій у майбутньому обговорили під час дискусії «Конституційна криза: рік потому».

Рівно рік тому — 27 жовтня 2020 року — Конституційний Суд України (КСУ) ухвалив скандальне рішення № 13-р/2020, яким фактично було знищено е-декларування та заблоковано роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), скасовано значну частину результатів роботи Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) та Вищого антикорупційного суду (ВАКС). 

Посол ЄС Матті Маасікас, Голова представництва ЄС в Україні прокоментував цю подію: «Минулорічні рішення Конституційного суду мали істотні наслідки для антикорупційних зусиль України та підкреслили нагальну необхідність реформування цього суду. Прозора, заснована на заслугах процедура відбору нових суддів КСУ є ключовою для забезпечення його поступового оновлення. Цей крок, разом із тимчасовим збільшенням кворуму для ухвалення рішень, є одними з найважливіших рекомендацій Венеціанської комісії та окреслюють правильний курс руху вперед. На жаль, ми не побачили жодного поступу у реалізації цієї реформи з моменту надання в грудні 2020 року Венеціанською комісією свого висновку з цього приводу.»

Під час відкриття заходу керівник Антикорупційної ініціативи ЄС Аллан Паг Крістенсен зазначив: «Цей день є важливим нагадуванням про те, що архітектура антикорупційних інституцій є крихкою й загрозою може стати одна подія – рішення суду». Пан Крістенсен також наголосив, що якщо інституції хочуть бути сильними та успішними, їм потрібне професійне незалежне керівництво. Так як наразі тривають два процеси відбору керівників для САП та АРМА й невдовзі запуститься конкурс на голову НАБУ, вкрай важливо, щоб відбір відбувся прозоро і відповідно до заслуг. EUACI готова підтримувати та сприяти процесам, які відповідають цим критеріям.

«27 жовтня назавжди увійде в історію як “чорний день” не лише для НАЗК, а і для української державності. Як день, коли громадяни могли втратити можливість контролювати публічну службу. Як день небезпечний з точки зору стійкості та безпеки держави, бо корупція є однією з найбільших внутрішніх загроз», — зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков

Голова НАЗК зауважив, що чимало наслідків рішення КСУ вдалося усунути, зокрема завдяки рішенню Ради національної безпеки та оборони 29 жовтня було відновлено доступ до декларацій. Згодом НАЗК надано доступ до  реєстрів органів державної влади, що розблокувало призначення на керівні посади тощо.

Олександр Новіков додав, що хоч рішення КСУ значно послабило антикорупційну систему, сьогодні ці події мають стати мотивацією для подальших дій з посилення антикорупційних заходів у державі, а саме – завершення судової реформи та прийняття Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки.

Директор НАБУ Артем Ситник зазначив: «Виглядає так, що всі ці рішення є частиною одного плану. Його мета – нейтралізація антикорупційної інфраструктури задля захисту політичних еліт. Без політичної волі на боротьбу з корупцією вкрай важко боротися з цим явищем».

Міністр юстиції Денис Малюська зауважив, що потенційні небезпеки від рішень КСУ існують, адже досі немає належних механізмів відповідальності суддів. «Крапку в конституційній кризі може бути поставлено лише після внесення змін до Конституції», – сказав Денис Малюська. 

Голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна нагадала про законодавство, яке Парламент ухвалив для врегулювання конституційної кризи. «Верховна Рада відновила антикорупційне законодавство й ухвалило всі закони необхідні для того, щоб антикорупційна система працювала, щоб у всіх відповідних органів були їх повноваження та вони користувалися належним рівнем незалежності», – підсумувала Анастасія Радіна. 

Про новації законопроекту щодо конституційної процедури, який сприятиме реформі КСУ, поінформувала народний депутат, постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді України Ольга Совгиря. 

Запис дискусії можна переглянути за посиланням: https://www.facebook.com/NAZKgov/videos/832670284071822/

Захід організовано за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС, що сприяє подоланню корупції в Україні шляхом посилення спроможності державних інституцій, місцевої влади, громадянського суспільства та розслідувальних ЗМІ з 2017 року.

Посилання скопійовано
Версія для друку

Корупційні схеми на забезпеченні людей з інвалідністю засобами реабілітації: НАЗК спільно з Інститутом законодавчих ідей презентували результати досліджень

Посилання скопійовано
Корупційні схеми на забезпеченні людей з інвалідністю засобами реабілітації: НАЗК спільно з Інститутом законодавчих ідей презентували результати досліджень

Сьогодні Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно з Інститутом законодавчих ідей (ІЗІ) презентували результати дослідження «Доступ на 1.5-мільярдний ринок забезпечення технічними засобами реабілітації (ТЗР). Корупційні ризики та практика їх реалізації» та комплексного аналізу «Топ-10 корупційних схем забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації».

“Державне фінансування  цієї сфери збільшується щороку. Потреба зростає. А забезпечення людей з інвалідністю ТЗР стає одним із пріоритетних напрямків державної політики у сфері соціального захисту. Проте система досі побудована так, що громадяни не можуть контролювати розподіл грошей на ці потреби, у той час, як люди з інвалідністю ризикують залишитися без реальної допомоги”, – зазначив заступник Голови НАЗК Іван Пресняков. 

Керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК Сергій Деркач презентував дослідження про ключові корупційні ризики у сфері та надані НАЗК рекомендації з їх усунення. 

“Під час дослідження ми виявили величезну кількість корупційних схем, які функціонували роками. Поки корупціонери процвітали завдяки корупційним ризикам системи, люди з інвалідністю не могли отримати потрібні засоби реабілітації”, – зазначив Сергій Деркач. 

Тетяна Хутор, голова аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей”, презентувала ще одне спільне дослідження «Доступ на 1.5-мільярдний ринок забезпечення технічними засобами реабілітації (ТЗР). Корупційні ризики та практика їх реалізації». 

“1,7 мільярдів коштів платників податків вже в наступному році будуть спрямовані на засоби реабілітації для осіб з інвалідністю. Ринок є дуже спокусливим, адже виплати гарантуються державою, та не застосовуються загальні правила публічних закупівель. Більш того, система побудована таким чином, що якісно відслідкувати їх використання напевно не може ніхто”, –  прокоментувала голова аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей”. 

Також Тетяна Хутор розповіла про 5 варіантів зміни системи, які обговорюються у профільному середовищі. Інститут законодавчих ідей описав основні переваги та ризики, які можуть виникнути під час реалізації цих варіантів. Серед альтернатив – запровадження тендерів та ваучерної системи, монетизація забезпечення засобами реабілітації. 

Після презентації відбулося обговорення варіантів вирішення обговореної проблематики. До дискусії було запрошено посадовців Міністерства соціальної політики, Рахункової палати, Держаудитслужби, Держлікслужби. Всі вони залучені до системи забезпечення людей з інвалідністю ТЗР на різних етапах. 

Крім того свою точку зору щодо покращення існуючої системи також висловили представники громадських організацій, організацій людей з інвалідністю та представники підприємств протезно-ортопедичної галузі.

Ознайомитися з дослідженнями можна за посиланнями:

Фото: Укрінформ

Посилання скопійовано
Версія для друку

НАЗК розпочало перевірку ще 37 декларацій посадовців, у тому числі за результатами моніторингу способу життя. Усього з початку року в перевірку взяли 1220 декларацій

Посилання скопійовано
НАЗК розпочало перевірку ще 37 декларацій посадовців, у тому числі за результатами моніторингу способу життя. Усього з початку року в перевірку взяли 1220 декларацій

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало повну перевірку ще 37 декларацій публічних службовців, у тому числі 13 народних депутатів України.

Усього з початку 2021 року НАЗК узяло в перевірку вже 1220 декларацій посадових осіб. Водночас за січень – вересень цього року НАЗК завершило повну перевірку 606 декларацій публічних службовців. Загалом виявлено недостовірні відомості у деклараціях на понад 370 млн гривень.

Щодо яких посадовців НАЗК розпочало повну перевірку декларації?

За посадою (Порядком черговості, який передбачає перелік високопосадовців, чиї декларації мають бути перевірені найперше) НАЗК узяло в перевірку декларації таких народних депутатів:

  1. Мамоян Суто Чолоєвич
  2. Шаповалов Юрій Анатолійович
  3. Воронов Володимир Анатолійович
  4. Фролов Павло Валерійович
  5. Лис Олена Георгіївна
  6. Кальцев Володимир Федорович
  7. Перебийніс Максим Вікторович
  8. Яковенко Євген Геннадійович
  9. Гринчук Оксана Анатоліївна
  10. Приходько Наталія Ігорівна
  11. Івченко Вадим Євгенович
  12. Остапенко Анатолій Дмитрович
  13. Северин Сергій Сергійович

 

За результатами проведеного моніторингу способу життя посадовців НАЗК розпочало перевірку декларацій таких осіб:

  1. Андрєєв Віктор Іванович, заступник голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації
  2. Стрижаков Артем Олегович, депутат Кропивницької міської ради
  3. Кужель Олександр Володимирович, селищний голова Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області
  4. Носенко Наталя Іванівна, колишній депутат Маріупольської міської ради
  5. Шевчук Олена Валеріївна, депутат Куманівської сільської ради Козятинського району Вінницької області

 

За результатами аналізу ризиків у деклараціях цифровими інструментами розпочато перевірку декларацій, поданих такими особами:

  1. Карпенко Сергій Русланович, заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації
  2. Ровинський Юрій Олександрович, заступник директора департаменту – начальник управління моніторингу та нагляду у регіонах Департаменту нагляду за станом корпоративного управління та корпоративними фінансами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
  3. Улічкін Віталій Анатолійович, інспектор Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області
  4. Когут Марія Тарасівна, секретар судового засідання Господарського суду Харківської області
  5. Шевченко Валерій Миколайович, депутат Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області
  6. Кудлай Іван Миколайович, колишній депутат Київської обласної ради (2 декларації – перед звільненням та після звільнення)
  7. Андрющенко Альона Василівна, військовослужбовець

 

На підставі повідомлень про можливе недостовірне декларування від громадян, журналістів та правоохоронців НАЗК узяло в перевірку декларації таких осіб:

  1. Каратаєва Людмила Олексіївна, суддя Дніпровського апеляційного суду
  2. Горб Ольга Валеріївна, заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації
  3. Сілюк Сергій Вікторович, начальник відділу Головного управління ДФС у м. Києві
  4. Кіндратів Віталій Зіновійович, колишній генеральний директор директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства інфраструктури України
  5. Дюднєв Артем Михайлович, колишній депутат Кам’янець-Подільської міської ради Хмельницької області
  6. Чувашкін Дмитро Вадимович, депутат Запорізької обласної ради
  7. Семено Сергій Сергійович, депутат Дніпрорудненської об’єднаної територіальної громади Запорізької області
  8. Фалюш Владислав Валерійович, перший заступник директора ДП «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг»
  9. Шевченко Вадим Миколайович, начальник служби пожежної безпеки Військової частини 3070 (2 декларації – за 2019 і 2020 роки)
  10. Гончаренко Геннадій Володимирович, голова Понінківської селищної ради Хмельницької області

 

На проведення повної перевірки декларації передбачено до 120 календарних днів. За наявності підстав перевірку може бути продовжено, але не більше ніж на 60 календарних днів.

З повним переліком осіб, декларації яких перевіряє НАЗК, можна ознайомитися у розділі «Моніторинг діяльності НАЗК».

Посилання скопійовано
Версія для друку

Народний депутат та два керівники партій: на наступному тижні для надання пояснень НАЗК запрошує 21 особу

Посилання скопійовано
Народний депутат та два керівники партій: на наступному тижні для надання пояснень НАЗК запрошує 21 особу

На наступному тижні (1-5 листопада) Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) запрошує 21 особу для надання пояснень про можливі порушення вимог Законів України «Про запобігання корупції» та «Про політичні партії в Україні».

Так, у зв’язку з поданням недостовірних відомостей у декларації запрошується Микола Галушко, народний депутат — 1 листопада, 11:00.

Також через порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів запрошуються дві особи:

  • Оксана Кривенко, колишній Член Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг —  1-2 листопада;
  • Олександр Байов, колишній начальник Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області —  2-3 листопада.

Через несвоєчасне подання декларації запрошуються такі особи: 

  • Святослав Літошко, начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області —  2 листопада, 10:00;
  • Іван Пєєв, колишній слідчий Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області —  2 листопада, 11:00;
  • Сергій Церковнюк, колишній начальник фінансового управління Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області —  2 листопада, 11:00;
  • Сергій Печенюк, колишній слідчий слідчого відділення Городоцького відділу поліції  —  3 листопада, 10:00;
  • Олександр Трійчук, колишній завідувач сектору Управління Держпраці у Тернопільській області —  3 листопада, 10:00;
  • Олег Палюшкевич, колишній начальник управління Коростенської РДА Житомирської області  —  3 листопада, 12:00;
  • Роман Тищук, колишній дізнавач сектору дізнання Харківського районного управління поліції —  3 листопада, 12:00;
  • Валентин Куприянчик, колишній начальник слідчого відділення Ємільчинського відділення поліції Волинської області —  4 листопада, 10:00;
  • Володимир Бєлань, колишній слідчий Чечелівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області —  4 листопада, 12:00.

Також через несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані запрошуються такі особи:

  • Ольга Шевченко, слідчий Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області —  2 листопада, 10:00;
  • Сергій Прокопенко, колишній слідчий Гуляйпільського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції  в Запорізькій області  —  2 листопада, 14:00;
  • Анна Кава, начальник відділу житлово – комунального господарства  Луганської обласної державної адміністрації  —  4 листопада, 10:00;

Щоби з’ясувати обставини можливих порушень порядку подання фінансової звітності, для надання пояснень запрошуються такі керівники партій: 

2 листопада:

  • Юрій Філяк («Всеукраїнське об’єднання «Громада»);

4 листопада:

  • Олександр Окладний («Лівобережна громада»).

Четверо осіб запрошуються через невиконання законних вимог НАЗК: 

  • Євген Толкачов, керівник ТОВ «ФК «ФІНГРУП ФАКТОР» — 1 листопада, 11:00-13:00;
  • Казимир Попіль, керівник ТОВ «БУЧАЧАГРОХЛІБПРОМ» —  3 листопада, 11:00-13:00;
  • Алла Сваток, директор Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Солом’янського району м. Києва»  —  4 листопада, 11:00-13:00;
  • Ігор Канюка, юрисконсульт Селянського (фермерського) господарства «АГРОСВІТ» —  5 листопада, 11:00-13:00.

Нагадаємо, що перелік осіб, яких НАЗК запрошує для надання пояснень, розміщується також на офіційному вебсайті Агентства в розділі «Моніторинг діяльності НАЗК».

Посилання скопійовано
Версія для друку

НАЗК направило до суду 16 адмінпротоколів за тиждень

Посилання скопійовано
НАЗК направило до суду 16 адмінпротоколів за тиждень

19-21 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало та направило до суду 16 адміністративних протоколів.

Так, за ознаками несвоєчасного подання декларації без поважних причин складено 7 адміністративних протоколів щодо таких осіб:

  • Руслан Міщенко, колишній слідчий територіального управління Державного бюро розслідувань у Полтаві;  
  • Віталій Крук, колишній начальник відділу Держгеокадастру у Вінницькій області; 
  • Олег Сокоть, колишній прокурор Військової прокуратури Сумського гарнізону;
  • Віталій Нешин, колишній голова Селидівської міської ради Донецької області;   
  • Ольга Ступко, колишній начальник відділу Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області; 
  • Максим Деркач, колишній заступник начальника слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Мелітополі; 
  • Валерій Фесюк, колишній заступник начальника управління Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області. 

За ознаками несвоєчасного подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані складено 5 адміністративних протоколів щодо таких осіб: 

  • Ярослав Лежай, дізнавач Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (4 протоколи);
  • Ігор Бацюн, слідчий Бердичівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області. 

Через порушення вимог встановленого порядку або строків подання звіту політичної партії складено й направлено до суду 2 протоколи стосовно таких осіб:

  • Володимир Шкріба, уповноважена особа політичної партії «Команда Андрія Балоги»; 
  • Катерина Копил, керівник політичної партії «Опозиційна сила». 

Ще один протокол було складено через невиконання законних вимог НАЗК стосовно Артема Гореславцева, директора громадської організації «Фонд ліберальних ініціатив». 

За порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії складено 1 протокол. 

З переліком складених протоколів можна ознайомитися в розділі «Моніторинг діяльності НАЗК».

Посилання скопійовано
Версія для друку

Рік тому, 29 жовтня, відновлено доступ до е-декларацій після рішення КСУ

Посилання скопійовано
Рік тому, 29 жовтня, відновлено доступ до е-декларацій після рішення КСУ

27 жовтня минулого року розпочалася конституційна криза, що ледь не знищила антикорупційну реформу та заблокувала роботу НАЗК. Про це у річницю початку кризи говорили представники органів влади та громадськості під час дискусії, про яку можна прочитати тут.

Продовжуємо згадувати події, що мали місце після ухвалення сумнозвісного Рішення Конституційного Суду України №13-р/2020 у рубриці #конституційна_криза.

Одним з його наслідків став наступ на систему е-декларування. НАЗК було вимушене закрити реєстр е-декларацій. Це сталося о 18.00 28 жовтня 2020 року.

Як вдалося відновити доступ до реєстру декларацій? Увечері 29 жовтня відбулося термінове засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), де було вирішено:

  • відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій;
  • забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК;
  • державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

На виконання цього рішення Уряд ухвалив розпорядження, що зобов’язало НАЗК забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Реєстру декларацій. НАЗК поновило публічний доступ до Реєстру за посиланням: public.nazk.gov.ua і розблокувало проведення спеціальних перевірок.

Які наслідки закриття реєстру? Загалом рішення КСУ поставило під загрозу не лише усю антикорупційну систему, але й безпеку держави. Громадяни могли втратити можливість контролювати посадовців і безвізовий режим, а журналісти  ̶ доступ до інформації та проведення розслідувань. Крім того, могли бути заблоковані усі призначення на державні посади, адже без подання декларацій і спецперевірок це стало б неможливим.

Більше про конституційну кризу та відновлення е-декларування можна дізнатися у наших публікаціях за минулий рік:

  • Антикорупційна система на паузі // https://bit.ly/3pO3LMy
  • Чому без повноцінного е-декларування антикорупційна система не може бути ефективною? https://bit.ly/3bklbb6
  • Що змінило рішення КСУ в роботі НАЗК? https://bit.ly/3Et3hjc
  • Відновити публічний доступ до Реєстру декларацій: що вирішили під час термінового засідання РНБО, яке скликав Президент // https://bit.ly/3jMXlth
  • Корупційні практики в Україні перемагають на найвищому рівні: судді Конституційного Суду прийняли рішення в «справі про незаконне збагачення» у власних інтересах //  https://bit.ly/3Grrh85
  • КСУ заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів // https://bit.ly/3blPkag
  • Країна має знати своїх «щасливчиків» в обличчя //https://bit.ly/3mncZx4
  • #корупційніщасливчики: кому КСУ допоміг уникнути відповідальності? //https://bit.ly/3bjAa5l
  • #корупційніщасливчики: хто виграв від скасування відповідальності за недостовірне декларування //https://bit.ly/3EtpOvY
  • Громадська рада при НАЗК звернулася до Президента та ВРУ щодо відновлення повноважень НАЗК // https://bit.ly/3mwHotb
  • Рішення Конституційного Суду дозволило топ-посадовцям не подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані // https://bit.ly/3mpztOc
  • Відтепер високопосадовці можуть приймати подарунки будь-якої вартості від будь-яких осіб та «віддячувати» своїм дарувальникам // https://bit.ly/3blMPVf
  • Згідно з проектом висновку Венеціанської комісії, позбавлення волі за брехню в декларації має бути збережено — НАЗК // https://bit.ly/3pRpLGi
  • Верховна Рада прийняла законопроєкти, які відновлюють повноваження НАЗК. Коментар Агентства // https://bit.ly/3GwbPYc
  • Голова НАЗК Олександр Новіков склав 2 адмінпротоколи щодо колишнього Голови КСУ Олександра Тупицького. Суддя мав конфлікт інтересів через незадекларовану ділянку в Криму // https://bit.ly/3nDrRae
  • Голова НАЗК Олександр Новіков склав адмінпротоколи щодо суддів Конституційного Суду Мойсика, Сліденка та Завгородньої. Якби протоколи не були складені — це було б порушенням закону // https://bit.ly/3pL9LWf
  • «Закриття судом справ Тупицького — свідчення того, що якісний розгляд таких проваджень може забезпечити лише ВАКС», — Голова НАЗК Олександр Новіков // https://bit.ly/3GwEwnP
Посилання скопійовано
Версія для друку

2 листопада об 11:00 відбудеться пресконференція “Корупційні ризики в державних компаніях: від виявлення до подолання на прикладі Укроборонпрому”

Посилання скопійовано
2 листопада об 11:00 відбудеться пресконференція “Корупційні ризики в державних компаніях: від виявлення до подолання на прикладі Укроборонпрому”

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та державний концерн “Укроборонпром” спільно з експертами проекту StateWatch презентують комплексний аналіз “ТОП-15 корупційних ризиків в управлінні підприємствами державного концерну (ДК) “Укроборонпром” та шляхи їх подолання”, де детально розкажуть про існуючі корупційні схеми у державних підприємствах та як на прикладі концерну впроваджувати позитивні зміни для усунення корупційних ризиків.

Спікери заходу: 

  • Олександр Новіков, Голова НАЗК. 
  • Юрій Гусєв, Генеральний директор ДК “Укроборонпром”.
  • Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch.
  • Сергій Деркач, директор Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК.
  • Ольга Абрамова, начальник управління активами та корпоративними правами ДК «Укроборонпром».

Під час конференції спікери обговорюватимуть такі питання: 

  • Через які корупційні схеми державні підприємства можуть приносити збитки? 
  • Що потрібно зробити для того, щоб мінімізувати корупціогенні фактори у роботі підприємств на прикладі концерну?
  • Як “Укроборонпром” на практиці застосовує рекомендації з мінімізації корупційних ризиків?

Захід відбудеться 2 листопада 2021 року об 11:00.

Місце проведення:  прес-центр «Укрінформ», м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. «Театральна»). 

Онлайн-трансляція буде доступна на YouTube-каналі “Укрінформу”: https://bit.ly/2YhLUST

Акредитація представників ЗМІ: https://docs.google.com/forms/d/11TQhQwLvhAwPvw5IupDXqM7BgTJM7-HVDmX8KxA8PPo/edit

Звертаємо увагу, що у зв’язку з посиленням карантинних заходів для участі у події потрібно продемонструвати організаторам сертифікат про вакцинацію (у паперовій формі або у додатку «Дія») або результати ПЦР-тесту.

Перелік корупційних ризиків підготовлено фахівцями НАЗК з урахуванням коментарів Державного концерну “Укроборонпром” та рекомендацій експертів проекту StateWatch в рамках проекту за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Посилання скопійовано
Версія для друку

Цього тижня за адмінпротоколами НАЗК у судах розглянуть 17 справ

Посилання скопійовано
Цього тижня за адмінпротоколами НАЗК у судах розглянуть 17 справ

Цього тижня за протоколами, складеними Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), суди мають розглянути 17 справ.

Зокрема відбудуться засідання в справах стосовно екс-міністра та трьох міських голів.

За станом розгляду справ можна стежити за посиланням.

У судах міста Києва мають розглянути:

  • дві справи щодо несвоєчасного подання декларації:

Понеділок, 1 листопада

13:30 — Ігор Уманський, колишній міністр фінансів України.

Назва суду: Печерський районний суд м. Києва.

Номер справи: 757/40094/21-п.

П’ятниця, 5 листопада:

10:30 — Ігор Янчев, колишній в. о. директора Національного агентства з акредитації України.

Назва суду: Печерський районний суд м. Києва.

Номер справи: 757/25047/21-п.

  • три справи щодо порушення порядку подання звіту партії:

Понеділок, 1 листопада

10:30 — Дмитро Вершинін, політична партія «Всеукраїнське об’єднання «Демократи».

Назва суду: Дарницький районний суд міста Києва.

Номер справи: 753/20187/21.

Середа, 3 листопада

08:20 — Петро Симоненко, політична партія «Комуністична партія України».

Назва суду: Шевченківський районний суд міста Києва.

Номер справи: 761/37303/21.

08:34 — Степан Брацюнь, політична партія «Конгрес українських націоналістів».

Назва суду: Печерський районний суд міста Києва.

Номер справи: 753/9751/21.

Крім того, суди в регіонах України розглянуть ще 12 справ:

  • одна справа через несвоєчасне подання декларації:

Понеділок, 1 листопада

12:30 — Григорій Ващук, колишній заступник начальника управління житлово-комунального господарства Хмельницька обласна державна адміністрація.

Назва суду: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Номер справи: 686/7183/21.

  • одна справа щодо несвоєчасного подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані:

Понеділок, 1 листопада

15:00 — Вячеслав Ушаков, колишній слідчий Територіального управління ДБР у м. Полтаві.

Назва суду: Октябрський районний суд міста Полтави.

Номер справи: 554/6408/21.

  • одна справа щодо порушення порядку подання звіту партії:

Четвер, 4 листопада

11:00 — Юрій Решетнік, політична партія «Команда Симчишина».

Назва суду: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Номер справи: 686/19228/21.

  • одна справа через порушення порядку отримання (надання) внеску на підтримку політичної партії:

Середа, 3 листопада

10:05 — Олександр Фещук, політична партія «Радикальна партія Олега Ляшка».

Назва суду: Олевський районний суд Житомирської області.

Номер справи: 287/1440/21.

  • п’ять справ щодо порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів:

Понеділок, 1 листопада

15:00 — Анатолій Кушнір, Жмеринський міський голова.

Назва суду: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Номер справи: 130/1598/21.

Вівторок, 2 листопада

08:30 — Олександр Маркушин, Ірпінський міський голова.

Назва суду: Ірпінський міський суд Київської області.

Номер справи: 367/6492/21.

13:30 — Сергій Бичков, Очаківський міський голова.

Назва суду: Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області.

Номер справи: 483/1751/21.

Четвер, 4 листопада

16:30 — Наталія Чеботарьова, колишній в. о. начальника Головного управління ДПС у Одеській області.

Назва суду: Приморській районний суд м.Одеси.

Номер справи: 522/19420/20.

П’ятниця, 5 листопада

09:30 — Олег Найдан, колишній заступник начальника управління — начальник відділу розвитку та організаційно-фінансового забезпечення Управління охорони здоров’я Черкаської ОДА.

Назва суду: Соснівський районний суд м. Черкаси.

Номер справи: 712/9282/21.

  • одна справа через невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції:

П’ятниця, 5 листопада

09:50 — Семенюк Юрій, перший заступник голови Кіровоградської обласної ради.

Назва суду: Ленінський районний суд м.Кіровограда.

Номер справи: 405/6953/21.

  • дві справи щодо порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності:

Понеділок, 1 листопада

11:30 — Людмила Головашич, голова Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області.

Назва суду: Гайсинський районний суд Вінницької обл.

Номер справи: 129/2828/21.

Вівторок, 2 листопада

15:00 — Віталій Мосійчук, Голова Березівської районної ради.

Назва суду: Березівський районний суд Одеської області.

Номер справи: 494/1255/21.

Посилання скопійовано
Версія для друку

НАЗК закликає народних депутатів не підтверджувати правку № 24 до законопроекту № 5253–1, яка дозволить партіям приховувати від суспільства інформацію про значні кошти

Посилання скопійовано
НАЗК закликає народних депутатів не підтверджувати правку № 24 до законопроекту № 5253–1, яка дозволить партіям приховувати від суспільства інформацію про значні кошти

Сьогодні, 2 листопада, Верховна Рада України (ВРУ) на позачерговому засіданні має розглянути законопроект № 5253–1.

Головна мета проекту закону — вдосконалити правове регулювання фінансування діяльності політичних партій, а правка №93 до законопроекту також передбачає відновлення подання звітності політичних партій та, на думку НАЗК, має бути обов’язково підтверджена народними депутатами. 

Водночас правка № 24, яка була попередньо схвалена профільним Комітетом ВРУ, є категорично неприпустимою, оскільки вона дозволить приховувати від суспільства та НАЗК усю інформацію про фінансові зобов’язання партії.

У чому полягає правка?

У правці № 24 пропонується зобов’язати партії звітувати «лише [про] ті фінансові зобов’язання, строк виконання яких настав відповідно до умов договорів або інших правочинів».

Це означає, що звітуванню підлягатимуть лише фінансові зобов’язання, які не були повернуті вчасно. Решта фінансових зобов’язань, виплати за якими здійснюються до їх строку виконання, або щодо яких строк виконання є віддаленим, у звіти не потраплятимуть.

На практиці це дозволятиме політичним партіям отримувати та не звітувати перед суспільством про значні кошти, «заведені» під виглядом позик із віддаленим терміном повернення (на 10–20 років).

Отже, НАЗК закликає народних депутатів не підтримувати правку №24 та забезпечити відкрите та ефективне звітування партій перед суспільством.

Адже саме прозорість політичних партій є запорукою створення ефективної політичної системи в Україні.

Посилання скопійовано
Версія для друку