Що треба знати про автоматизовану систему перевірки декларацій? 

Посилання скопійовано
Що треба знати про автоматизовану систему перевірки декларацій? 

Щороку декларації подають близько 900 тисяч осіб: починаючи від Президента, Прем’єра і закінчуючи провідним спеціалістом в державній установі. Декларування – один із головних інструментів запобігання корупції та посилення доброчесності на державній службі та в органах місцевого самоврядування.

Чи мають бути всі подані декларації проаналізовані у той чи інший спосіб? Так. Чи можна це зробити «вручну»? Лише за наявності значних ресурсів. Наразі ж у структурних підрозділах НАЗК, які займаються повною перевіркою декларацій, працює лише 30 людей. Загальний штат – 294.

Саме тому існує Система логічного та арифметичного контролю (ЛАК). Вона була  передбачена Законом України «Про запобігання корупції» та давала змогу Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) проводити логічний та арифметичний контроль декларацій посадовців. Тобто, по суті, усі 900 тисяч поданих щороку декларацій попередньо перевіряються комп’ютером щодо ознак приховання майна та незаконного збагачення. 

Що таке ЛАК?

Для здійснення автоматизованої перевірки даних НАЗК підготувало та впровадило спеціальну програму – Систему логічного та арифметичного контролю. ЛАК аналізує та ранжує декларації повністю автоматично та без втручання людини.

Система аналізує дані в декларації, співставляючи їх з інформацією із 16-ти державних реєстрів. Наприклад, службовець вказав одну земельну ділянку, а система порівняла інформацію з даними з Держгеокадастру і знайшла ще 3 земельні ділянки, які декларант «забув» вказати. Система такі невідповідності покаже.

Для перевірки даних однієї декларації робиться від 16 до 7,5 тис. запитів до реєстрів. За весь період роботи ЛАК надіслала понад 67 млн запитів до інших реєстрів. Зараз інформація з абсолютно усіх декларацій проходить звірку з реєстрами.

Як працює логічний та арифметичний контроль?

Нові технічні умови, за якими здійснюється логічний та арифметичний контроль декларацій посадовців, були затверджені 1 вересня 2020 року відповідним наказом.

Вони визначають перелік невідповідностей у деклараціях та коефіцієнт, який їм присвоюється за результатами логічного та арифметичного контролю. Усі коефіцієнти сумуються, і система автоматично формує рейтинг ризику електронної декларації.

Далі декларації ранжуються від найбільш до найменш ризикованої, і декларації з найвищими ризиками мали пройти повну перевірку НАЗК. Її проводили уповноважені особи Агентства. Справи до них потрапляли через автоматизований розподіл. Тобто, який саме працівник перевіряє яку декларацію також визначає комп’ютер.

З початку запуску Система перевіряла 2 тис. декларацій в тиждень. Зараз потужність системи дозволяє перевіряти до 100 тис. декларацій на місяць. Разом з тим швидкість ЛАК залежить, зокрема, від здатності інших реєстрів швидко обробляти запити та надсилати їх НАЗК.

Перевірка «ризикованих» декларацій на паузі

З травня 2020 року перезавантажене НАЗК розпочало перевірку декларацій за новим юстованим порядком перевірки. За ним Агентство перевіряло саме ті декларації, де можуть бути найвищі ризики. Найпершими було взято у перевірку декларації президентів, прем’єр-міністрів, міністрів та їхніх заступників, суддів КСУ та Верховного Суду і Верховного Суду України.

Система ЛАК в автоматичному режимі проранжувала усі щорічні декларації за 2019 рік і на підставі конкретних показників визначила найбільш ризиковані декларації. За їх повну перевірку НАЗК взялося за декілька тижнів до рішення КСУ.

Конституційний Суд України своїм рішення позбавив Агентство права користуватися і цим інструментом. Зараз НАЗК може використовувати ЛАК лише як систему обміну інформації для спецперевірок.

Посилання скопійовано
Версія для друку

Як рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 впливає на роботу антикорупційних уповноважених

Посилання скопійовано
Як рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 впливає на роботу антикорупційних уповноважених

Законність утворення та діяльності інституту уповноважених підрозділів (осіб) не викликає жодного сумніву попри рішення Конституційного Суду України від 27.10.2020 № 13-р/2020, що визнав неконституційною частину їхніх основних завдань, передбачених ч. 2 ст. 13 Закону України «Про запобігання корупції».

Залишаються чинними інші положення статті ст. 13–1 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема:

  • частина 1, у якій передбачено утворення (визначення) уповноважених підрозділів (осіб) та визначено мету їхньої діяльності;
  • частини 3 та 4, у яких визначено місце керівника уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) в організаційній структурі державного органу або органу місцевого самоврядування та гарантії незалежності його діяльності;
  • частина 5, у якій визначено повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство) приймати нормативно-правові акти з питань організації діяльності уповноваженого підрозділу (особи).

Національне агентство наділене повноваженнями затверджувати Типове положення про уповноважений підрозділ (особу), а отже, і визначати їхні завдання, права та обов’язки. Типове положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затверджене 17.03.2020, є чинним та підлягає виконанню.

Також чинні положення Закону України «Про запобігання корупції» визначають, виконання яких заходів організовують та контролюють уповноважені:

  • прийняття антикорупційної програми органу влади, змін до неї (ст. 19);
  • запобігання корупційним та пов’язаним із корупцією правопорушенням (розділ IV Закону);
  • запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст.ст. 28 — 34, 36);
  • дотримання правил етичної поведінки (розділ VI);
  • фінансовий контроль (ст.ст. 45, 52–1);
  • організація роботи внутрішніх та регулярних каналів повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень, інших порушень Закону (ст.ст. 53, 53–1, 53–9);
  • отримання та розгляд повідомлень про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення (ст.ст 53 — 53–2, 53–9);
  • співпраця з викривачами, забезпечення дотримання їх прав та гарантій захисту, передбачених Законом (ст. 53–3 — 53–9);
  • надання працівникам відповідного органу чи юридичної особи або особам, які проходять у них службу чи навчання, чи виконують певну роботу, методичної допомоги та консультацій із питань щодо здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень, інших порушень Закону, захисту викривачів (ст. 53–9);
  • дотримання заборони на одержання пільг, послуг і майна (ст. 54);
  • своєчасне надання Національному агентству відомостей про притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень для внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (ст. 59);
  • забезпечення прозорості та доступу до інформації (ст. 60);
  • своєчасне виявлення та скасування актів та правочинів, які видані, прийняті та укладені з порушенням вимог Закону (ст. 67).

Отже, уповноважені продовжують виконувати свою роботу, користуючись при цьому всіма наданими їм повноваженнями, правами та виконуючи обов’язки, визначені Типовим положенням.

Національне агентство готове надавати методичну підтримку та необхідні роз’яснення для належної роботи уповноважених.

 

Через рішення КСУ від 27.10.2020 № 13-р/2020 робота НАЗК лишається заблокованою. НАЗК позбавлене можливості проводити повні перевірки декларацій, отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону, складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, здійснювати перевірки організації роботи із запобігання корупції в державних установах тощо.

Попри це ми віримо, що законодавці знайдуть правові шляхи врегулювання цієї ситуації. Саме тому продовжуємо працювати над ініціативами, які допоможуть підвищити ефективність запобігання та протидії корупції в Україні після повноцінного відновлення повноважень НАЗК.

Посилання скопійовано
Версія для друку

НАЗК звернулося до ВРП щодо полтавського судді, який вирішив закрити справу, оскільки «Рішенням КСУ скасовано як кримінальну, так і адміністративну відповідальність за вчинення корупційних діянь»

Посилання скопійовано
НАЗК звернулося до ВРП щодо полтавського судді, який вирішив закрити справу, оскільки «Рішенням КСУ скасовано як кримінальну, так і адміністративну відповідальність за вчинення корупційних діянь»

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) звернулося зі скаргою до Вищої ради правосуддя (ВРП) на суддю Полтавського апеляційного суду Валентина Томилка, який закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі Рішення Конституційного Суду України (КСУ) № 13-р/2020.

Так, 6 листопада Полтавський апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції та закрив провадження у справі щодо несвоєчасного подання декларації особою, базуючись на рішенні КСУ.

«Апеляційний суд вважає, що Рішенням Конституційного Суду України скасовано як кримінальну, так і адміністративну відповідальність за вчинення корупційних діянь», – йдеться в рішенні.

НАЗК наголошує, що суддя прийняв таке рішення без легітимних підстав.

Він без належного обґрунтування дійшов висновку, що визнання неконституційною ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» тягне за собою скасування як кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 366-1 Кримінального кодексу України, яка була предметом розгляду у Рішенні КСУ № 13-р/2020, так і адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, вбачається, що суддя у зв’язку з очевидною недбалістю допустив грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Своїм рішенням КСУ визнав неконституційною ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», яка визначала тільки перелік видів відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

НАЗК зазначає, що Рішення КСУ скасовує відповідальність осіб за вчинені корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення не в повному обсязі.

Відповідальність за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, встановлюється Кодексом України про адміністративні правопорушення. Зокрема ст. 172-6 «Порушення вимог фінансового контролю» є наразі чинною, та питання щодо її відповідності Конституції України не розглядалося. Отже, відповідальність за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, не скасовано.

Окрім того, КСУ не скасував повноваження спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції – тобто, прокуратури, Національної поліції та Національного антикорупційного бюро України. На відміну від НАЗК, вони і надалі можуть виявляти ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень та направляти матеріали до суду.

 

 

Завантажити документ

Посилання скопійовано
Версія для друку

Конфлікт інтересів через родинні зв’язки: як Рішення КСУ сприяє вчиненню посадовцями правопорушень?

Посилання скопійовано
Конфлікт інтересів через родинні зв’язки: як Рішення КСУ сприяє вчиненню посадовцями правопорушень?

Через рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) позбавлене права здійснювати моніторинг виконання актів законодавства про конфлікт інтересів.

Це, зокрема, може призвести до того, що в органах влади, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях не будуть врегульовані ситуації, за яких близькі особи (родичі) працюють спільно.

Як такі випадки вирішувалися раніше?

Закон України «Про запобігання корупції» вказує, що врегульовувати конфлікт інтересів у публічного службовця має його безпосередній керівник. Рішення про врегулювання конфлікту інтересів керівник приймає самостійно або на підставі повідомлення особи, у якої виник конфлікт інтересів.

Особи, що не могли самостійно визначитись чи має місце конфлікт інтересів у конкретному випадку, могли звернутися до НАЗК за роз’ясненням. Якщо наданої інформації не було достатньо, НАЗК розпочинало моніторинг конфлікту інтересів.

Такий моніторинг також міг розпочатися, коли окремі керівники взагалі не вживали заходів для врегулювання конфлікту інтересів або інформація про спільну роботу родичів була отримана НАЗК від третіх осіб.

З початку 2020 року проведено понад 80 таких моніторингів, за результатами яких забезпечено врегулювання потенційного конфлікту інтересів у понад 70 осіб. Станом на 27 жовтня ще 70 таких заходів були у роботі.

Як Рішення КСУ змінило ситуацію?

Наразі публічні службовці позбавлені можливості отримати допомогу НАЗК у врегулюванні ситуацій, за яких близькі особи працюють спільно.
Адже НАЗК наразі наділено лише повноваженнями надавати роз’яснення щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів. Забезпечити врегулювання конфлікту інтересів НАЗК може лише у межах моніторингу відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції», що є у переліку норм закону, визнаних КСУ неконституційними.

Така ситуація сприятиме вчиненню посадовцями корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.

Посилання скопійовано
Версія для друку

Кримінальні провадження за матеріалами НАЗК щодо недостовірного декларування на понад 30 млн грн закрито завдяки рішенню КСУ

Посилання скопійовано
Кримінальні провадження за матеріалами НАЗК щодо недостовірного декларування на понад 30 млн грн закрито завдяки рішенню КСУ

Правоохоронні органи закрили кримінальні провадження щодо декларування недостовірної інформації на загальну суму понад 30 млн грн на підставі рішення Конституційного Суду України (КСУ) № 13-р/2020.

Ці провадження були зареєстровані за матеріалами, які Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) направило до правоохоронних органів у 2020 році після встановлення ознак недостовірного декларування (ст. 366-1 Кримінального кодексу України) за результатами повної перевірки декларацій.

Національне антикорупційне бюро України закрило провадження щодо таких осіб:

  • Михайло Сіренко, депутат Київської обласної ради (не задекларував майно на суму 15,9 млн грн);
  • Юрій Шрамко, заступник генерального директора держпідприємства «Укрінмаш» (виявлено недостовірні відомості на суму 7,5 млн грн);
  • Сергій Ніколайчук, ексзаступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (не зазначив свої доходи та видатки на загальну суму 4,1 млн грн);
  • Василь Зеленчук, перший заступник голови Херсонської обласної ради (не задекларував майно на суму 711,5 тис. грн);
  • Вадим Нестеренко, народний депутат України VIII скликання (не задекларував корпоративні права на 769,8 тис. грн).

Державне бюро розслідувань закрило кримінальне провадження щодо колишнього прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Анни Кузьменко (сума недостовірних відомостей – 1,1 млн грн). Головне управління Національної поліції у Волинській області не змогло розпочати провадження щодо депутата Волинської обласної ради Сергія Леонтьєва, який не задекларував активи та видаток сумарно на 1,2 млн грн.

Правоохоронні органи закрили ці провадження, оскільки рішенням КСУ статтю 366-1 КК України визнано неконституційною.

Всього з травня 2020 року НАЗК встановило недостовірне декларування за ст. 366-1 КК в 97 деклараціях. Матеріали були направлені до правоохоронних органів.

Через рішення КСУ притягнути до відповідальності осіб, які вказали недостовірні відомості в деклараціях, наразі неможливо.

Робота НАЗК лишається заблокованою. НАЗК позбавлене можливості проводити повні перевірки декларацій, складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, здійснювати перевірки організації роботи із запобігання корупції в державних установах тощо.

Ми віримо, що законодавці знайдуть правові шляхи врегулювання ситуації, спричиненої рішенням КСУ, і це допоможе відновити повноцінний функціонал НАЗК.

Посилання скопійовано
Версія для друку

Технічні помилки більше не є підставою для відповідальності: як НАЗК підвищило якість повних перевірок декларацій у 2020 році?

Посилання скопійовано
Технічні помилки більше не є підставою для відповідальності: як НАЗК підвищило якість повних перевірок декларацій у 2020 році?

Поміж головних пріоритетів Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у 2020 році стало підвищення якості повних перевірок декларацій. Для нас було принципово важливо відійти від старої практики Агентства  чіплятися до «одруків» у деклараціях для того, щоб перейти до виявлення реальних порушень на мільйони гривень.

Таким чином, серед 97 осіб, у деклараціях яких НАЗК виявило ознаки кримінального порушення — 5 міністрів поточного та колишнього Урядів, 12 заступників міністрів та 7 суддів.

Для цього НАЗК у 2020 році серед іншого забезпечило наступне:

1. Якщо помилка в декларації не стосувалася грошей, суб’єкт декларування не ніс відповідальності. Наприклад, деякі суб’єкти могли обрати позначку «Не відомо» або «Не застосовується» замість кадастрового номера ділянки. Під час перевірки декларації НАЗК з’ясовувало цей кадастровий номер, повідомляло про це суб’єкта та надавало можливість виправити цю помилку у декларації.

2. Спілкування онлайн замість паперових листів. У це важко повірити, але до перезавантаження НАЗК працівники Агентства спілкувалися із суб’єктами декларування під час повної перевірки паперовими листами. Лише у 2020 році, після зміни керівництва НАЗК, суб’єкти декларування отримали можливість направляти уповноваженим особам Агентства електронні листи. Також надіслати інформацію до НАЗК можна в особистому кабінеті в Реєстрі декларацій.

3. Суб’єкти декларування могли надати пояснення, аби технічні помилки не враховувалися як порушення. Своїм правом надати пояснення не скористалися лише 25 посадовців. Пояснення надали у тому числі й міністри, народні депутати та судді.

4. Підготовлено зрозумілі роз’яснення про заповнення декларацій та забезпечено роботу зручних сервісів. Допомога щодо заповнення декларації надавалася всім на рівних умовах. Кожен суб’єкт декларування міг зателефонувати в створений у 2020 році Контакт-центр, знайти роз’яснення на порталі deklaruy.org.ua та скористатися чат-ботом. Це значно полегшило процес заповнення декларації.

«Наша задача — запобігти порушенням. Ми розуміємо, що заповнення декларацій — відповідальний та досить складний процес. Саме тому намагаємося його зробити легким для доброчесних суб’єктів декларування, разом із тим зберігши всі «пастки» для корупціонерів», зазначив заступник Голови НАЗК Роман Сухоставець.

 

 

Посилання скопійовано
Версія для друку

За умисне зазначення недостовірних відомостей на більш ніш 1 млн грн має передбачатися позбавлення волі. Інакше ефективне запобігання корупції буде неможливим — НАЗК

Посилання скопійовано
За умисне зазначення недостовірних відомостей на більш ніш 1 млн грн має передбачатися позбавлення волі. Інакше ефективне запобігання корупції буде неможливим — НАЗК

Унаслідок конституційної кризи сьогодні однією з головних задач Верховної Ради України залишається відновлення кримінальної відповідальності за неподання декларації та внесення до неї завідомо недостовірних відомостей.

Зокрема тривають дискусії щодо того, чи необхідно передбачати ув’язнення особи за брехню в декларації.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) наголошує: ефективне запобігання корупції можливе лише за умови, якщо нова стаття Кримінального кодексу передбачатиме можливість позбавлення волі за умисне недостовірне декларування на суму понад 1, 051 млн грн (500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 01.01.2020).

«У нашій країні підлітка можуть позбавити волі на декілька років за невелику крадіжку. Однак ув’язнення за брехню в декларації на мільйони гривень деякі вважають занадто суворим покаранням. Така позиція є необґрунтованою як із правової, так і з етичної точки зору, та загалом суперечить елементарній логіці», — зазначає голова НАЗК Олександр Новіков.

До того ж існування покарання у вигляді позбавлення волі за недостовірні дані в деклараціях — це ефективний інструмент запобігання корупції. Усвідомлюючи можливу відповідальність, посадовці мають конкретну мотивацію для доброчесного заповнення декларації. У той же час, наявність відповідальності лише у вигляді штрафу жодним чином не лякатиме корупціонерів – вони цілком зможуть оплатити його за рахунок коштів, отриманих недоброчесним шляхом.

Таким чином, наявність такого виду покарання забезпечуватиме необхідний превентивний ефект та надаватиме можливість суду призначити достатнє та справедливе покарання кожному винному (з урахуванням скоєного, особи засудженого, обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання тощо).

Міжнародна практика

Ув’язнення особи за навмисно вказані недостовірні дані в декларації — типова міжнародна практика. Таке покарання передбачене у багатьох країнах світу, серед яких Чехія, Польща, Литва, Латвія, Болгарія, Молдова та Перу.

Так, у Польщі за неправдиві дані в декларації передбачено позбавлення волі до 5 років (Стаття 14 Закону).

У Литві надання недостовірних даних про доходи, прибуток чи активи карається позбавленням волі на строк до 8 років (Стаття 220 Кримінального кодексу).

У Перу особа, яка подає недостовірну інформацію в деклараціях, карається позбавленням волі на строк не менше чотирьох і не більше восьми років (Стаття 220 Спеціального Закону).

Посилання скопійовано
Версія для друку

Що змінило рішення КСУ в роботі НАЗК? 

Посилання скопійовано
Що змінило рішення КСУ в роботі НАЗК? 

27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України (КСУ) ухвалив рішення, яке вплинуло на всю антикорупційну систему в державі. На закритому засіданні судді КСУ визнали неконституційними окремі положення Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України, які втратили чинність в день ухвалення судом цього рішення. 

КСУ звільнив від кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірної інформації та умисне неподання декларацій посадовців. 

Рішення КСУ суттєво підірвало досягнення у сфері протидії корупції в Україні та унеможливило ефективну роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Завдяки рішенню Ради національної безпеки та оборони 29 жовтня деякі повноваження та інструменти НАЗК вдалося повернути.

Пояснюємо, які напрями роботи НАЗК залишаються заблокованими через рішення КСУ, та що це означає для громадян. 

Електронне декларування. Одним із найважливіших напрямів роботи НАЗК та всієї антикорупційної системи було е-декларування. НАЗК контролювало та перевіряло декларації публічних службовців, проводило моніторинг способу їх життя. До повноважень НАЗК входило також забезпечення публічного та цілодобового доступу до Реєстру декларацій. 

Що змінилося? На виконання рішення КСУ НАЗК припинило доступ до публічної частини до Реєстру декларацій. Відновити його вдалося лише завдяки розпорядженню Уряду. Агентство втратило повноваження контролювати своєчасність подання декларацій, перевіряти повноту та достовірність інформації, робити запити та отримувати пояснення від суб’єктів декларування. Попри це можливість і обов’язок подавати декларації залишається. Однак якщо раніше Система логічного та арифметичного контролю (ЛАК) автоматично присвоювала кожній декларації “показник рейтингу ризику”, то тепер Агентство позбавили права користуватися і цим інструментом. 

НАЗК тепер не має можливості розглядати та реагувати на звернення, в тому числі й від викривачів, про порушення вимог декларування. 

Тепер чиновники не зобов’язані повідомляти про суттєві зміни у майновому стані. 

НАЗК позбавили права складати протоколи про адміністративні правопорушення, оскільки стаття 50 Закону, примітка до якої містила перелік осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, визнана такою, що не відповідає Конституції. 

Наразі повноваження НАЗК за цим напрямом обмежуються проведенням спецперевірок. 

 

Конфлікт інтересів. Ще одна сфера відповідальності НАЗК — запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у посадовців. Адже виконуючи функції держави чи місцевого самоврядування, особи повинні діяти в інтересах суспільства, а не в особистих. 

Що змінилося? Агентство втратило можливості перевіряти наявність конфлікту інтересів, надсилати запити та отримувати пояснення від осіб. 

Також НАЗК тепер не може ініціювати притягнення до відповідальності за конфлікт інтересів та усувати наслідки корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, — складати протоколи, вносити приписи, звертатися до суду з позовами щодо скасування актів органів влади та визнання недійсними угод. Це означає, що в Агентства залишилися тільки повноваження давати роз’яснення щодо конфлікту інтересів.  

Зрештою, Конституційний Суд визнав такою, що не відповідає Основному закону і статтю, що визначає правила врегулювання конфлікту інтересів у посадовців, які входять до складу колегіальних органів. 

 

Викривачі корупції. Інститут “викривачів корупції” був суттєво реформований минулої осені. Викривачами можуть бути особи, які повідомляють про випадки корупції, що стали їм відомі під час трудової або іншої діяльності. 5 листопада 2020 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні закон, який передбачає створення Єдиного порталу повідомлень від викривачів корупції. Цей портал адмініструватиме НАЗК.

Що змінилося? Своїм рішенням КСУ ускладнив роботу НАЗК щодо захисту викривачів корупції. Агентство продовжує отримувати повідомлення про корупцію від викривачів, але не може повноцінно реагувати на їхні звернення, оскільки через рішення КСУ отримання необхідної інформації ускладнено. Так, Агентство не може вимагати необхідні документи та інші дані, щоб перевірити інформацію від викривачів.

Раніше НАЗК могло складати протоколи про адмінправопорушення в межах цього напряму діяльності, проте наразі в уповноважених осіб Агентства таке повноваження забрали. Сьогодні повноваження НАЗК обмежуються проведенням загального аналізу, складанням приписів та можливістю передати матеріали щодо виявлених порушень до Нацполіції та НАБУ у суб’єктів, які не є органами державної влади або місцевого самоврядування, не перебувають у їх управлінні. 

Рішення КСУ ускладнило також захист трудових прав викривачів, у зв’язку із неможливістю в повному обсязі провести перевірку можливих порушень прав викривача. 

 

Фінансування політичних партій. Майже два мільярди гривень витратила держава на фінансування парламентських політичних партій з 2016 року. Головна мета — збільшення їхньої фінансової незалежності, а відповідно — зменшення впливу фінансово-промислових груп. Держава дає гроші, а натомість вимагає дотримуватися правил фінансування та регулярно подавати звіти. Останнє стосується усіх партій, навіть тих, що не отримують державне фінансування. 

Що змінилося? Завдяки розпорядженню Уряду, яким після рішення КСУ Агентству повернули деякі повноваження, НАЗК може направляти запити до державних органів та органів місцевого самоврядування, але позбавлене можливості отримати інформацію від юридичних та фізичних осіб. Цієї інформації недостатньо для повноцінної перевірки даних, вказаних у звітах партій. 

За цим напрямом роботи у НАЗК залишаються повноваження складати протоколи, оскільки це передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення, положень якого не торкнулося рішення КСУ. 

 

Відповідальність. Головне завдання Агентства — запобігати корупції. Але якщо порушення все ж таки були виявлені, НАЗК мало можливість ініціювати притягнення до дисциплінарної, адміністративної та навіть кримінальної відповідальності.

Що змінилося? Топ-чиновники можуть не боятися відповідальності за порушення правил етики, конфлікту інтересів, декларування. Тому що за такі дії Агентство не може навіть внести припис керівнику установи, щоб він усунув порушення Закону України “Про запобігання корупції”. 

НАЗК може ініціювати притягнення до відповідальності лише осіб, винних у порушенні прав викривачів.

Але найбільше корупціонерам, мабуть, сподобалося те, що Агентство тепер не може звертатися до Офісу Генерального прокурора (ГПУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) щодо звернення до суду з позовом про конфіскацію необґрунтованих активів.

Агентство також не може зараз складати адмінпротоколи щодо високопосадовців. Оскільки КСУ своїм рішенням визнав неконституційною статтю 50 Закону «Про запобігання корупції», в примітці до якої був перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Формування та реалізація антикорупційної політики. За Законом, одним з основних повноважень НАЗК є формування антикорупційної політики держави. Саме Агентство розробляє Антикорупційну стратегію, яка є ключовою для впровадження антикорупційної реформи в Україні. 

Після ухвалення парламентом Антикорупційна стратегія буде обов’язковою для виконання всіма органами влади як на місцевому, так і на національному рівнях. Це допоможе зробити заходи із запобігання корупції системними, скоординованими та ефективними.

Що змінилося? Через те, що НАЗК позбавили права запитувати інформацію та скасували державну реєстрацію актів Агентства, формування антикорупційної політики значно ускладнилося. Для підготовки Національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики та власне реалізації Антикорупційної стратегії потрібен повний перелік повноважень та інструментів, які мало НАЗК.

Що вдалося відновити? 

29 жовтня 2020 року Президент Володимир Зеленський після рішення КСУ терміново зібрав засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), у якому взяв участь Голова НАЗК Олександр Новіков.

За підсумками засідання РНБО зобов’язала уряд:

  • забезпечити публічний доступ до Реєстру за посиланням public.nazk.gov.ua; 
  • відновити НАЗК доступ до державних реєстрів та баз даних; 
  • повернути НАЗК право проводити спеціальні перевірки, що дозволило розблокувати призначення керівників у органи влади та місцевого самоврядування. 

Повернення цих інструментів є першим кроком для відновлення функціонуючої антикорупційної системи, але, на жаль, недостатнім для повноцінного запобігання корупції в Україні.  

 

Посилання скопійовано
Версія для друку

У разі надання послуг на базі ЦНАПів державний бюджет зекономить до 10 млрд грн на рік — Голова НАЗК Новіков

Посилання скопійовано
У разі надання  послуг на базі ЦНАПів державний бюджет зекономить до 10 млрд грн на рік — Голова НАЗК Новіков

Центри адміністративних послуг (ЦНАП) мають зіграти важливу роль у виконанні Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, адже вони пропонують зручні альтернативи корупційним практикам, які сприятимуть значній економії державних коштів. Про це сьогодні заявив Голова НАЗК Олександр Новіков під час онлайн-конференції «Протидія корупції на місцевому рівні», організованої проектом «ULEAD з Європою».

«У разі надання соціально-адміністративних послуг на базі Центрів адміністративних послуг економія бюджету може досягати до 10 млрд грн. Тобто від впровадження ЦНАПів вільних від корупції будуть конкретні практичні результати», — прокоментував Голова НАЗК.
Під час конференції було презентовано посібник «Як створити ЦНАП, вільний від корупції», участь у створенні якого взяв керівник Департаменту антикорупційної політики НАЗК Дмитро Калмиков. Цей матеріал містить практичні рекомендації, які дозволять ЦНАПам запобігати корупційним ризикам у своїй роботі.
«Фактично ЦНАП — це антикорупційний орган, тому що він робить корупцію майже неможливою в разі реалізації принципів, які наведені в цьому посібнику», — зазначив Олександр Новіков.
Він наголосив, що через рішення Конституційного Суду України (КСУ) не вся інформація опублікована в посібнику може бути застосована на практиці. Зокрема, втратили актуальність дані про відповідальність за корупційні й пов’язані з корупцією злочини в частині, яка передбачає відповідальність за недостовірне декларування.
Голова НАЗК також підкреслив, що НАЗК продовжує робити все можливе, аби надавати посадовцям інформацію про запобігання корупції. Зокрема, НАЗК розробило новий проект Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, ознайомитися з якими можливо за посиланням.

Посилання скопійовано
Версія для друку

НАЗК навчило близько півтисячі уповноважених за ІІ півріччя 2020 року

Посилання скопійовано
НАЗК навчило близько півтисячі уповноважених за ІІ півріччя 2020 року

Протягом ІІ півріччя 2020 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело 17 тренінгів, під час яких навчило майже 650 осіб, серед яких близько 500 — уповноважені з питань запобігання та виявлення корупції. Останні зможуть використати отримані знання для впровадження найкращих антикорупційних практик в органах влади та організаціях, у яких вони працюють.

«У 2020 році НАЗК значно активізувало свою співпрацю з антикорупційними уповноваженими, — розповідає керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції Сергій Деркач. — Спеціально створений відділ навчання уповноважених передусім дослідив стан знань уповноважених та визначив, як можна покращити процес навчання. Результатом стала Концепція навчання працівників уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції та Програма навчальних активностей на 2020–2021 роки, які ми будемо втілювати й надалі».

Починаючи з липня фахівці НАЗК провели 17 тренінгів, зокрема:

  • для комісій з оцінки корупційних ризиків у державних органах;
  • для директорату, що координує роботу місцевих державних адміністрацій;
  • для керівників місцевих державних адміністрацій;
  • для антикорупційних уповноважених.

Щоби спростити доступ уповноважених до навчальних матеріалів, у Базі знань НАЗК був розроблений окремий розділ із методичними розробками та рекомендаціями.

Значну кількість розробок для антикорупційних уповноважених НАЗК започаткувало в співпраці з партнерами: Національним агентством із питань державної служби, Українською школою урядування, YouControl, Проєктом USAID «ВзаємоДія», Програмою ООН із відновлення та розбудови миру, Професійною асоціацією корпоративного управління, Всеукраїнською Мережею Доброчесності та Комплаєнсу (UNIC), Міждисциплінарним науково-освітнім центром протидії корупції в Україні (ACREC), Асоціацією юридичних клінік України.

Через рішення КСУ від 27.10.2020 № 13-р/2020 робота НАЗК лишається заблокованою. НАЗК позбавлене можливості проводити повні перевірки декларацій, отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону, складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, здійснювати перевірки організації роботи із запобігання корупції в державних установах тощо.

Попри це ми віримо, що законодавці знайдуть правові шляхи врегулювання цієї ситуації. Саме тому продовжуємо працювати над ініціативами, які допоможуть підвищити ефективність запобігання та протидії корупції в Україні після повноцінного відновлення повноважень НАЗК.

Посилання скопійовано
Версія для друку