Порушення на 703,9 млн грн виявлено за результатами 77 завершених повних перевірок декларацій у вересні

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за вересень 2024 року завершило 77 повних перевірок декларацій, відібраних за новим ризик-орієнтованим підходом. Виявлено недостовірні відомості у 41 декларації (в 53% із завершених) на 697 млн грн та ознаки необґрунтованості активів на 6,9 млн грн. У вересні до компетентних органів направлено 40 обґрунтованих висновків та скеровано до суду 1 протокол про адміністративне правопорушення.  

ТОП-10 порушень за результатами повних перевірок у вересні виявлені у деклараціях:

1. народного депутата України (ознаки недостовірних відомостей на понад 1,9 млн грн у декларації за 2021 рік, обгрунтований висновок направлено до Офісу Генерального прокурора); 
2. голови Тернопільської обласної ради (ознаки необгрунтованості активів на 2,0 млн грн та ознаки недостовірних відомостей на понад 1.5 млн грн у декларації за 2022 рік; Національне антикорупційне  бюро України (НАБУ) розпочало кримінальне провадження;  
3. колишнього заступника голови Київської обласної державної адміністрації (ознаки недостовірних відомостей на понад 9,2 млн грн у декларації за 2022 рік, обґрунтований висновок скеровано до Національної поліції України (НПУ);
4. колишнього начальника Сумського зонального відділу Військової служби правопорядку ЗСУ Міністерства оборони України (ознаки недостовірних відомостей на понад 7,4 млн грн у декларації за 2022 рік, Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало кримінальне провадження);
5. колишнього першого заступника начальника Департаменту превентивної діяльності НПУ (ознаки недостовірних відомостей на понад 3,2 млн грн, ДБР розпочало кримінальне провадження);
6. депутата Полтавської обласної ради (ознаки недостовірних відомостей на понад 13,5 млн грн у декларації за 2021 рік, обґрунтований висновок направлено до НАБУ);
7. депутата Кам’янець-Подільської міської ради (ознаки недостовірних відомостей на понад 253,1 млн грн у декларації за 2021 рік та на понад 252,1 млн грн у декларації за 2022 рік, обґрунтовані висновки направлені до НПУ);
8. депутата Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (ознаки недостовірних відомостей на понад 42,4 млн грн у декларації за 2021 рік, обгрунтований висновок направлено до НПУ);
9. депутата Новгородківської селищної ради Кіровоградської області (ознаки недостовірних відомостей на понад 29,9 млн грн у декларації за 2022 рік, НПУ розпочала кримінальне провадження);
10. колишньої завідувача Першої Вінницької державної нотаріальної контори (ознаки недостовірних відомостей на понад 9,4 млн грн у декларації за 2021 рік, НПУ розпочала кримінальне провадження).

Крім того, у вересні НАЗК склало протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) (за декларування недостовірних відомостей) стосовно слідчої слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НПУ в м. Києві, який надіслано на розгляд суду.

У вересні НПУ завершила досудове розслідування та скерувала до суду кримінальне провадження з обвинувальним актом стосовно начальника відділу Золотоніської РДА Черкаської області (ч. 1 ст. 366-2 КК України). Загалом на розгляд суду за 9 місяців цього року скеровано 4 кримінальні провадження цієї категорії, які були розпочаті за матеріалами повних перевірок декларацій.

За 9 місяців розпочато 795 повних перевірок, з них 455 завершено, ще 340 перевірок тривають. 

З 455 завершених перевірок виявлено недостовірні відомості (встановлено ознаки правопорушень, передбачених ст. 366-2 КК України та ч. 4 ст. 172-6 КУпАП), ознаки незаконного збагачення чи необґрунтованості активів, а також порушення конфлікту інтересів у 229 деклараціях або у 50,3 % від завершених перевірок, тобто у кожній другій декларації, що перевірена. 

Наразі за 9 місяців встановлено ознак недостовірних відомостей на 2,5 млрд грн, ознак необґрунтованості активів на 34,9 млн грн, ознак незаконного збагачення на 146,3 млн грн. За результатами повних перевірок направлено до компетентних органів 134 обґрунтованих висновки за ознаками ст. 366-2 КК України, 7 обґрунтованих висновків за ознаками ст. 368-5 КК України, з яких внесено відомостей до ЄРДР за результатами розгляду 126, а також скеровано до суду 4 обвинувальних акта за ст. 366-2 КК України.

Це свідчить про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність проведених перевірок. 

Серед усіх завершених повних перевірок декларацій найбільше порушень, у тому числі ознак незаконного збагачення, недостовірних відомостей та необґрунтованості активів, встановлено у деклараціях, поданих представниками:

• органів місцевого самоврядування - 70, з них 43 - депутатами місцевих рад, 12 - депутатами обласних рад; одним головою обласної ради, одним головою міської ради, одним головою районної ради, трьома заступниками міського голови та дев’ять - іншими службовцями;
• представниками обласних та районних державних адміністрацій - 19, з них одним головою ОДА та одним заступником голови ОДА, одним головою РДА та одним заступником голови РДА, двома начальниками міських військових адміністрацій та одним заступником голови військової адміністрації;
• державних підприємств - 19, з яких 14 - керівниками таких підприємств;
• органів митної та податкової служби - дев’ять;
• органів досудового розслідування - сім; 
• органів судової влади - три, з них одного судді та ще двох інших осіб;
• органу законодавчої влади - трьома народними депутатами;
• центральних органів виконавчої влади - трьома заступниками міністрів.

Крім того, знайшли своє підтвердження факти декларування недостовірних відомостей у 61 із 163 завершених перевірок декларацій посадовців м. Києва (37,4%); у 15 з 34 завершених - посадовців  Одеської області (44,1%); у 13 з 16 завершених - посадовців Черкаської області (81,2 %); у 11 із 8 завершених - посадовців Вінницької області (72,7 %); у 8 з 12 завершених - посадовців Полтавської області (66,6 %), у 20 з 30 завершених перевірок - посадовців Київської області (60,6 %).

Нагадаємо, початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законом. При наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.

Перелік осіб, стосовно яких розпочато повні перевірки, а також ознайомитися з усіма результатами перевірок можна знайти тут.

Що відбувається з декларацією після її подання? Читайте тут.