Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило реалізацію загальнодержавної Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на період до 2025 року. Документ, розроблений та ухвалений на виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки (ДАП), став юридичною основою для втілення масштабних комунікаційних кампаній та інформаційно-просвітницьких проєктів на тему антикорупції в Україні.
Стратегія дала змогу об’єднати фахівців комунікаційних підрозділів органів державної влади для висвітлення насамперед превентивних антикорупційних заходів у різних сферах державної політики – від цифровізації і підзвітності до надання адмінпослуг і дерегуляції економіки.
Основою для змістовного наповнення та коригування інформаційно-просвітницьких заходів Стратегії стали вимірювані дані соціологічних та експертних опитувань, регулярного моніторингу медіа та соцмереж, а також аналізу дезінформаційних наративів на тему корупції та протидії їй.
Попри те, що корупція сприймається у суспільстві головною проблемою для країни після війни, від 18,6% до 69,9% населення не можуть чітко ідентифікувати корупційні прояви, відрізнивши їх від інших порушень законодавства. Для роз’яснення ознак корупції, її основних форм і проявів, видів корупційних правопорушень та передбаченої відповідальності за них НАЗК провело роз’яснювальну кампанію у соцмережах під хештегом #Corruption_is…, за яким доступні всі тематичні матеріали з посиланням на практичні кейси.
Понад 90% населення, тобто 9 з 10 українців, розглядають корупцію як дуже або дещо поширену в країні. Ефективність протидії їй з боку антикорупційних органів громадяни оцінюють нижче середнього, проте обізнані про діяльність і повноваження таких інституцій менше 10% населення. Для формування цілісного уявлення про стан боротьби з корупцією у тривалій ретроспективі НАЗК ініціювало створення першого документального фільму на цю тему в незалежній Україні - “Після ери мовчання”. Стрічка від hromadske розкриває етапи формування та специфіку роботи антикорупційної інфраструктури, пояснює логіку взаємодії антикорупційних органів, їх компетенцію та основні результати діяльності, у тому числі притягнення до відповідальності за топкорупцію та довгостроковий ефект від ліквідації корупційних схем.
Для висвітлення впливу антикорупційних реформ на суспільно-політичні й економічні процеси в державі створена також відеоробота “Масштабна корупція в Україні: як знищити зло?” від просвітницького проєкту “Ціна держави”. Розвінчуванню міфів, що формують сприйняття корупції, присвячене відео “Великий міф про страшну корупцію” від авторського ютуб-проєкту “Нотевський”. З огляду на зростання аудиторії українського сегменту в YouTube НАЗК продовжує роботу над спільними проєктами з відомими ютуб-каналами.
Одна з основних цілей Стратегії полягала у розвитку комплексного розуміння феномену антикорупційної інфраструктури в Україні, яка, окрім спеціалізованих інституцій – НАЗК, НАБУ, САП та ВАКС, охоплює розгалужену мережу громадських організацій, активістів, незалежних медіа, викривачів з різних сфер та всіх небайдужих громадян, які повідомляють про корупцію до компетентних органів.
Так, НАЗК провело окрему комунікаційну кампанію про викривачів корупції, з акцентом на поясненнях їх статусу, механізмів правового захисту і способів викривання порушень у певних сферах діяльності. Адже тільки кожен шостий українець має належний рівень обізнаності про правові гарантії захисту викривачів і лише чверть населення – щодо механізмів розгляду повідомлень.
В межах кампанії опубліковано понад 50 релізів та дописів на ресурсах НАЗК, аналітичних статей в медіа, ефірів на радіо та сюжетів на національному телебаченні. Створено відеоінструкцію з користування Порталом викривачів, яку поширили понад 100 державних органів, та презентовано унікальний гайд у форматі коміксу, розповсюджений понад 300 органами влади і близько 20 медіа. На національній платформі Дія.Освіта опубліковано інтерактивний тест, який дозволяє перевірити рівень знань про особливості інституту викривання в Україні. Крім того, НАЗК виступило співорганізатором двох щорічних конференцій на тему викривання, партнером окремої інформаційної кампанії Державної прикордонної служби і серії просвітницьких заходів Національної поліції. Також Національне агентство підготувало серію роз’яснювальних дописів про вимоги до повідомлень про корупцію, скрінкаст про найважливіші способи подачі повідомлень та інформаційні матеріали про підслідність антикорупційних органів.
Протягом останніх років в Україні створено низку інструментів, які допомагають громадянам брати участь у прийнятті рішень на місцевому та національному рівнях, моніторити дії влади і в такий спосіб зменшувати можливості для корупційних зловживань. На думку 20% населення, саме громадяни розділяють відповідальність за протидію корупції, ще 12% вважає, що за це відповідальні громадські організації. Для промоції ефективного використання інструментів громадського контролю - від електронних петицій до системи Prozorro - НАЗК провело масштабну інформаційну кампанію під гаслом “Корупція боїться твого контролю”. Матеріали кампанії (відеоролики, понад 300 білбордів, 250 сітілайтів та понад 20 тис. тематичних плакатів і постерів) транслювалися на загальнонаціональних та місцевих телеканалах і розміщувалися у громадському транспорті, на вокзалах, у ЦНАПах, інших адміністративних будівлях та на вулицях міст і селищ країни.
Хоч відсоток населення, який негативно ставиться до корупції, у 2024 році сягнув історичного максимуму (57,9%), 14,6% населення завжди або у більшості випадків все ще виправдовує корупційні практики, а 30% допускає їх за певних умов. При цьому кожен п’ятий українець протягом року зіштовхується з корупцією на власному досвіді. З метою популяризації моделей доброчесної поведінки з фокусом на практичних алгоритмах дій у корупційних ситуаціях НАЗК розповсюдило серію з 14 анімаційних роз’яснювальних відеороликів про сім’ю Принциповичів, члени якої демонструють коректні поведінкові сценарії у змодельованих випадках корупції. Водночас Національне агентство взяло участь у підготовці й поширенні посібника з практичного використання антикорупційного законодавства “Попередити корупцію просто”.
Ще один напрям комунікації – промоція державних сервісів та ініціатив, які є альтернативами поширеним корупційним практикам. Для цього НАЗК організувало понад 20 ефірів з представниками різних держорганів на хвилях Українського Радіо. Лейтмотивом інтерв’ю стали насамперед цифрові державні сервіси, оскільки значущий антикорупційний ефект діджиталізації поки що обмежується недостатнім рівнем обізнаності та користувацького досвіду громадян щодо наявних цифрових можливостей та інструментів (близько третини населення належно обізнане з такими сервісами). Серед ключових сфер, нові практики в яких висвітлено експертами на ефірах, - соціальний захист і охорона здоров'я, освіта, оборона, будівництво, транспорт, митниця та екологічний контроль.
Крім зазначених кампаній, під час виконання Стратегії висвітлено й інші теми з використанням різних форматів комунікації: відеокурс з антикорупційних комунікацій для громад, роз’яснювальні матеріали для населення і бізнесу про нові правила адміністративної процедури, авторські аналітичні статті на теми викривання корупції, зв’язку антикорупції та євроінтеграції, факторів антикорупційного прогресу різних країн світу тощо.
Однією з основних цілей Стратегії стала розбудова комунікаційної інфраструктури довкола теми антикорупції. Протягом двох років НАЗК об’єднувало зусилля понад 100 фахівців комунікаційних підрозділів і антикорупційних уповноважених ключових державних органів. За цей час проведено сім координаційних форумів за участі публічних службовців, представників провідних українських медіа, громадських організацій, експертів та соціологів. Форуми стали платформою для регулярного діалогу, обміну найкращими практиками та впровадження нестандартних форматів комунікації, розробки інформаційно-просвітницьких матеріалів і проведення кампаній.
Для обміну інформацією про альтернативні корупційним практикам ініціативи та сервіси НАЗК створило Міжвідомчу робочу групу, до складу якої увійшли, зокрема, представники Міністерства цифрової трансформації, Міністерства юстиції, Міністерства економіки, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Держпродспоживслужби. Крім того, Національне агентство щоквартально опрацьовувало звіти кожного органу-виконавця Стратегії про здійснені антикорупційні заходи у сфері комунікацій.
Важливим форматом відкритих партнерських комунікацій стали публічні заходи в межах Стратегії, передусім національні антикорупційні форуми, приурочені до Міжнародного дня боротьби з корупцією, презентації щорічних соціологічних та експертних опитувань про стан і сприйняття корупції в Україні, результатів громадського моніторингу виконання заходів ДАП, публічна дискусія про цифровізацію сфери будівництва та відбудови, презентація дослідження дезінформаційних наративів про корупцію, а також відкриті зустрічі з медіа.
Ініціативи Стратегії були презентовані на міжнародних заходах – під час 33-ї щорічної зустрічі комунікаційників правоохоронних та антикорупційних органів Європейського Союзу у липні 2024 року (The OLAF Anti-Fraud Communicators' Network (OAFCN)) та під час 24-ї щорічної професійної конференції та Генеральної асамблеї EPAC/EACN у листопаді 2025 року. За результатами голосування учасників EPAC/EACN проєкт НАЗК отримав схвальні відгуки та посів друге місце у конкурсній програмі.
Комплексна оцінка впливу Стратегії стане можливою найближчим часом, після оприлюднення результатів щорічного соціологічного опитування про стан корупції в Україні за 2025 рік. Ці дані дозволять простежити динаміку ключових показників з моменту ухвалення Стратегії наприкінці 2023 року. Водночас порівняння основних індикаторів у 2023-2024 роках засвідчує позитивні зрушення в рівнях обізнаності про механізми викривання корупції та електронні сервіси з антикорупційним ефектом. Дещо покращилася і ситуація зі сприйняттям корупції в Україні загалом, а рівень корупційного досвіду населення і бізнесу зафіксувався на найнижчих значеннях за весь період вимірювання стану громадської думки, як і рівень нетолерування корупційних практик в суспільстві.
Національне агентство висловлює щиру вдячність партнерам, чия підтримка уможливила втілення багатьох заходів Стратегії, насамперед Антикорупційній ініціативі Європейського Союзу в Україні (EUACI), Програмі «U-LEAD з Європою», Програмі підтримки ОБСЄ для України, Програмі розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) в Україні, а також профільним громадським організаціям, національним та регіональним медіа, креативним агенціям, соціологічним компаніям, медіааналітикам та лідерам думок, участь яких забезпечила належну якість та масштаб антикорупційної комунікації.
Наразі, врахувавши досвід імплементації Стратегії та провівши низку консультацій з експертами-комунікаційниками, НАЗК розробило проєкт Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на 2026–2030 роки. Новий документ орієнтований на формування у громадян знань, навичок і практичного досвіду використання законних альтернатив корупційним практикам, що має сприяти зниженню рівня реального корупційного досвіду населення та бізнесу. Проєкт, серед іншого, передбачає розробку та популяризацію низки практичних комунікаційних інструментів, таких як гайди, дослідження, інформаційно-аналітичні платформи, симулятори тощо.
Більш детально з основними продуктами Стратегії можна ознайомитись в окремому розділі на сайті НАЗК.
