Повні перевірки декларацій у жовтні: НАЗК виявило порушення на майже 430 млн грн

17.11.2025

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у жовтні 2025 року завершило 108 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом.

Виявлено порушення у кожній з перевірених у жовтні декларацій. У 58% із них встановлено ознаки недостовірних відомостей (ознаки ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) або ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) - у 61 декларації на понад 417,2 млн грн, в двох деклараціях встановлено ознаки необґрунтованості активів на понад 13 млн грн.

До компетентних органів у жовтні скеровано 31 обґрунтований висновок за ст. 366-2 КК України, 21 - за ознаками ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та два матеріали до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) стосовно визнання активів необґрунтованими.

ТОП-10 порушень за результатами повних перевірок, завершених у жовтні у деклараціях:

директора Департаменту фінансів Одеської обласної державної адміністрації за 2022 рік встановлено ознаки необгрунтованості активів на понад 7,3 млн грн та ознаки недостовірних відомостей на понад 3,1 млн грн. За 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 5,5 млн грн. Зокрема, посадовець “забув” вказати відомості про 37 земельних ділянок загальною вартістю понад 2,2 млн грн, що належать його неповнолітньому сину та не підтвердив законність походження коштів для їх набуття, а також для збільшення у 2022 році розміру готівки на понад 855 тис. грн. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) долучило матеріали перевірок до матеріалів кримінального провадження;
колишнього заступника начальника Південного офісу Держаудитслужби за 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 4,6 млн грн. Зокрема, посадовець серед іншого не підтвердив законність походження коштів для заощадження готівки на більше ніж 4,4 млн грн, зазначив недостовірні відомості про криптовалюту. Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало кримінальне провадження;
колишнього заступника Бориспільського міського голови за 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 10,1 млн грн. Зокрема, посадовець серед іншого не підтвердив походження готівкових коштів на 5,5 млн грн. Національна поліція України (НПУ) розпочала кримінальне провадження;
депутата Черкаської міської ради за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 49,2 млн грн. Зокрема, посадовець серед іншого “забув” задекларувати житловий будинок у м. Черкаси вартістю майже 9 млн грн, отримані дивіденди від власних компаній, зареєстрованих у США, у розмірі 39,4 млн грн. Обгрунтований висновок скеровано до НПУ;
депутата сільської ради Житомирської області у декларації за 2022 рік встановлено ознаки необгрунтовані активи на понад 5,7 млн грн та ознаки недостовірних відомостей на 12,2 млн грн — посадовець не задекларував квартиру, якою користувався, автомобіль Toyota Land Cruiser; за 2023 рік виявлено ознаки недостовірних відомостей на понад 25,9 млн грн. Обґрунтовані висновки скеровано до НПУ;
депутата Полтавської обласної ради за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 30,9 млн грн. Зокрема, посадовець серед іншого “забув” вказати у декларації відомості про водне судно, не підтвердив достовірність відомостей про задекларовану готівку на понад 29 млн грн. Обгрунтований висновок скеровано до НАБУ;
депутата Бучанської районної ради Київської області за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 25,1 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував відомості про колишню дружину, яка залишилась членом сім’ї для цілей декларування, та належні їй об’єкти, свій дохід та видаток. НПУ розпочала кримінальне провадження;
начальника управління Закарпатської обласної ради за 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 24,7 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував будинок у місті Ужгород, яким користувався разом з родиною, вартістю 8,2 млн грн та не підтвердив достовірність відомостей про власну готівку у розмірі 16,2 млн грн. НПУ розпочала кримінальне провадження;
колишнього заступника директора департаменту - начальника управління Запорізької обласної державної адміністрації за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 14,3 млн грн. Зокрема, посадовець не підтвердив законність походження готівкових коштів на понад 14,3 млн грн. Обгрунтований висновок скеровано до НПУ;
колишнього начальника управління Київської обласної державної адміністрації за 2022 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 11,6 млн грн. Зокрема, посадовець не підтвердив походження готівки у нього та дружини на понад 11,2 млн грн, та “забув” про своє фінансове зобов'язання на понад 390 тис. грн. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ.

У жовтні ДБР, у тому числі за матеріалами повної перевірки, за декларування недостовірних відомостей на понад 5,3 млн грн у кримінальному провадженні повідомило про підозру за ст. 366-2 КК України Первомайському міському голові.

Крім того, органами НПУ у жовтні скеровала до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, у тому числі за матеріалами повних перевірок декларацій, за декларування недостовірних відомостей стосовно:

Рішення судів у жовтні

Вищий антикорупційний суд (ВАКС), у тому числі за матеріалами НАЗК, визнав винним за ч. 2 ст. 366-2 КК України депутата Харківської обласної ради у поданні завідомо недостовірних відомостей у деклараціях за 2021–2023 роки на загальну суму понад 35 млн грн. Суд затвердив угоду про визнання винуватості, та призначив покарання у виді одного року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на один рік. При цьому звільнив посадовця від відбування основного покарання у виді одного року позбавлення волі з випробуванням на підставі абз. 2 ч. 2 ст 75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП визнав винним у недостовірному декларуванні начальника рятувального відділення ГУ ДСНС України у Запорізькій області, та наклав штраф у розмірі 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили.

Приморський районний суд м. Одеси визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4. ст. 172-6 КУпАП, працівника ГУ ДМС в Одеській області та застосував стягнення у виді штрафу в розмірі 17 тис грн. Постанова набрала законної сили.

Також у жовтні САП, у тому числі за матеріалами проведених повних перевірок, до ВАКС направила позови про визнання необґрунтованими активів:

головного державного інспектора Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в м. Києві та Київській області на понад 3 млн грн;
директора Департаменту фінансів Одеської обласної державної адміністрації на понад 7,3 млн грн.

Результати проведених повних перевірок декларацій за 10 місяців 2025 року

Загалом за десять місяців 2025 року НАЗК завершило 846 повних перевірок декларацій. У 843 перевірених деклараціях встановлено порушення, а у 58% перевірених декларацій встановлено ознаки недостовірних відомостей (ознаки ст. 366-2 КК України або ч. 4 ст. 172-6 КУпАП), незаконного збагачення, необґрунтованості активів, порушень обмежень, визначених Законом України “Про запобігання корупції” (Закон). У 13 деклараціях встановлено ознаки незаконного збагачення на 463,2 млн грн, у 24 – необґрунтованості активів на 110,2 млн грн, у 438 - ознаки декларування недостовірних відомостей на понад 3,497 млрд грн, ознаки конфлікту інтересів – у тринадцяти випадках.

Для порівняння: за результатами завершених за 10 місяців 2021 року повних перевірок декларацій встановлено ознаки декларування недостовірних відомостей, незаконного збагачення, необґрунтованості активів, порушень обмежень, визначених Законом, у 19 % з перевірених декларацій, а за 10 місяців 2024 року - ознаки таких порушень встановлено у 48 % з перевірених декларацій.

З початку року за результатом розгляду 194 обґрунтованих висновків НАЗК, органи досудового розслідування розпочали кримінальні провадження. Матеріали ще 46 перевірок долучено до розпочатих раніше кримінальних проваджень.

До суду у цьому році органи досудового розслідування за матеріалами НАЗК скерували 35 обвинувальних актів у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України. Наразі на розгляді суду перебуває 32 кримінальних проваджень цієї категорії за матеріалами повних перевірок, завершених у 2024-2025 роках, винесено дев’ять обвинувальних вироків, сім з яких набрали законної сили.

Результати проведених повних перевірок свідчать про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність їх проведення.

Серед усіх завершених з початку року повних перевірок декларацій найбільше встановлено порушень у деклараціях, поданих представниками:

органів місцевого самоврядування — у 192 деклараціях (з них 145 — подані депутатами місцевих рад, 21 — депутатами обласних рад; одним заступником голови обласної ради, чотирма головами міських рад, двома секретарями міських рад, одним головою районної ради, двома головами селищних рад, одним сільським головою, п’ятьма заступниками міського голови, трьома старостами, семи працівниками апаратів міських рад);
обласних та районних державних адміністрацій - у тринадцяти (серед них подані двома головою районної державної адміністрації, одним заступником голови обласної державної адміністрації);
народними депутатами - у п’яти;
судової системи - у 20 (з них суддів - 13);
Національної поліції — у 36;
митної та податкової служби - у 16 (деклараціях 9 митників та 7 податківців);
державної служби з надзвичайних ситуацій - у 9;
державних підприємств — у 17 (з них чотири подані керівниками, одна — виконувачем обов’язків керівника та одинадцять — заступниками);
комунальних підприємств - у 18 (з них девять подані керівниками, одна — виконувачем обов’язків керівника та вісім — заступниками);
територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - у чотирнадцяти;
медико-соціальної експертної комісії - у п’ятнадцяти.

Регіональний зріз

Найбільше знайшли своє підтвердження факти декларування недостовірних відомостей посадовцями таких регіонів:

у 70 з 90 — перевірених декларацій, поданих посадовцями Дніпропетровської області (78%);
у 9 з 12 — Житомирської області (75%);
у 28 з 38 — Хмельницької області (74%);
у 10 з 14 — Кіровоградської області (71%);
у 16 з 23 — Закарпатської області (70%);
у 26 з 39 — Київської області (67%);
в 14 з 21 — Рівненської області (67%);
у 9 з 14 — Сумської області (64%);
у 12 з 19 — Запорізької області (63%);
у 23 з 40 — Харківської області (58%);
у 18 з 31 — Полтавської області (58%);
у 19 з 34 — Львівської області ( 56%);
у 21 з 38 — Вінницької області (55%);
у 8 з 15 — Черкаської області (53%);
у 32 з 67 — Одеської області (48%);
у 8 з 17 — Миколаївської областей (47%);
у 83 зі 254 — м. Києва (33%).

Важливо: початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством.

За наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування, а також до САП для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.

Перелік осіб, стосовно яких розпочато повні перевірки, а також результати перевірок можна знайти тут.

Що відбувається з декларацією після її подання — читайте тут.