Повні перевірки декларацій за липень 2025 року: НАЗК виявило порушення на понад 192 млн грн

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у липні 2025 року завершило 83 повних перевірки декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. 

Виявлено порушення у кожній із перевірених у липні декларації, а у 42% із їх числа встановлено ознаки недостовірних відомостей (ознаки ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) або ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), необґрунтованості активів. Зокрема, у трьох деклараціях встановлено ознаки необґрунтованості активів на понад 8,5 млн грн, у  32 - ознаки недостовірних відомостей на понад 183,9 млн грн. 

У липні 2025 року до компетентних органів скеровано  28 обґрунтованих висновків за ст. 366-2 КК України (недостовірне декларування), чотири - за ознаками ч. 4 ст. 172-6 КУпАП (недостовірне декларування).

Також до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) направлено для розгляду питання про звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів матеріали повних перевірок декларацій:

• начальника управління податкового аудиту Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на понад 6,3 млн грн; 
• заступника начальника Управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на 2,9 млн грн.

Верховний Суд постановою від 9 липня 2025 року підтвердив законність рішень судів попередніх інстанцій щодо конфіскації в дохід держави автомобіля вартістю понад 5,6 млн грн, яким користувався колишній керівник управління міграційного контролю ГУ ДМС України в Одеській області.

ТОП-10 порушень за результатами повних перевірок, завершених у липні

1. У декларації народного депутата України за 2022 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 7,3 млн грн.  Обґрунтований висновок скеровано Генеральному прокурору;
2. У декларації народного депутата України за 2023 рік, встановлено ознаки ознаки недостовірних відомостей на понад 5,8 млн грн. Генеральний прокурор розпочав кримінальне провадження за результатами розгляду обґрунтованого висновку НАЗК; 
3. У декларації ексначальника відділу митного оформлення № 5 митного поста “Чорноморськ” Одеської митниці Державної митної служби України за 2022-2023 роки, встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 8,5 млн грн.  Обґрунтований висновок скеровано до Державного бюро розслідувань (ДБР); 
4. У декларації екс начальника сектору медичного забезпечення Головного управління ДСНС України у Вінницькій області за 2023 рік, встановлено ознаки необґрунтованості активів 2,6 млн грн. та ознаки недостовірних відомостей на понад 2,5 млн грн.  Обґрунтований висновок скеровано до ДБР;
5. У декларації ексголови Житомирської МСЕК № 2 Житомирського обласного центру МСЕК Житомирської обласної ради за 2023 рік, встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 5 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до Національної поліції України (НПУ);
6. У декларації депутата Одеської  міської ради за 2023 рік, встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 18,2 млн грн. НПУ розпочала кримінальне провадження;
7. У декларації депутата Ужгородської міської ради за 2022 рік, встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 15,8 млн грн. НПУ розпочала кримінальне провадження;
8. У декларації депутата Харківської районної ради за 2023 рік, встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 31,9 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ;
9. У декларації директора комунального некомерційного підприємства “Кетрисанівський центр первинної медико-санітарної допомоги” Кетрисанівської сільської ради за 2022 рік, встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 7,4 млн грн. НПУ розпочато кримінальне провадження.
10. У декларації  першого проректора Полтавського державного аграрного університету за 2023 рік, встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 1,7 млн грн та ознаки  легалізації  (відмивання)  коштів,  одержаних  злочинним  шляхом,  а  саме  ймовірне  штучне  збільшення  розміру  отриманого  доходу на понад 19,6 млн грн (укладено угоди з ознаками удаваних), за рахунок яких у подальшому придбано три  квартири  у Польщі  загальною вартістю понад 15,2 млн грн. Обґрунтований висновок щодо встановлених ознак ч. 4 ст. 172-6 КУпАП скеровано до НПУ. Крім того, за матеріалами перевірки  НПУ розпочато кримінальне провадження за ст. 209 КК України.

У липні повідомлено про підозру за матеріалами повних перевірок трьом депутатам місцевих рад за декларування недостовірної інформації: йдеться про депутата Камʼянець-Подільської міської ради, депутата Славутської міської ради  та депутата Шепетівської міської ради.  

У липні скеровано до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях за матеріалами повних перевірок декларацій стосовно:

• ексначальника Головного управління Державної податкової служби в Тернопільській області щодо декларування недостовірної інформації у деклараціях за 2022 та 2023 роки;
• військовослужбовця за внесення недостовірних відомостей до декларації за 2021 рік;
• старшого лікаря-спеціаліста відділення експертизи комплектування 18 регіональної ВЛК МОУ щодо декларування недостовірних відомостей у декларації за 2023 рік.

Рішення судів  у липні 

Соборний районний суд міста Дніпра визнав винною колишню в.о. директора Комунального закладу “Обласний клінічний центр медико-санітарної експертизи” Дніпровської обласної ради у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України та наклав штраф в розмірі 51 тис. грн з позбавленням права обіймати посади директора комунальних закладів та комунальних підприємств в області медицини на один рік. Вирок набрав законної сили.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області визнав винним колишнього депутата Дубов’язівської селищної ради Конотопського району у поданні недостовірних відомостей у декларації (ч. 2 ст. 366-2 КК України) та наклав штраф в розмірі 68 тис. грн з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на один рік. Вирок суду набув чинності.

Ухвалою Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області звільнено від кримінальної відповідальності за ознаками ч. 1 ст. 366-2 КК України у зв’язку з закінченням строків давності колишнього в.о. директора ДП “ДГ “Львівське” Інституту садівництва НААНУ.

Новоселицький районний суд Чернівецької області визнав винним колишнього начальника сектору реагування патрульної поліції Чернівецького РУП у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та наклав 17 тис штрафу. Постанова набрала законної сили.

Результати проведених повних перевірок декларацій за 7 місяців 2025 року 

Загалом за сім місяців 2025 року НАЗК завершило 567 повних перевірок декларацій, у 563 із перевірених декларацій встановлено порушення, а у 57% декларацій, із числа перевірених, встановлено ознаки недостовірних відомостей (ознаки ст. 366-2 КК України або ч. 4 ст. 172-6 КУпАП), незаконного збагачення, необґрунтованості активів, порушень обмежень, визначених Законом. У 12 деклараціях встановлено ознаки незаконного збагачення на 454,1 млн грн, у 20 - ознаки необґрунтованості активів на 90,3 млн грн, у 285 - ознаки декларування недостовірних відомостей на понад 2,2 млрд грн, ознаки конфлікту інтересів - у семи декларантів.

Для порівняння: за результатами завершених за 7 місяців 2021 року повних перевірок декларацій встановлено ознаки декларування недостовірних відомостей, незаконного збагачення, необґрунтованості активів, порушень обмежень, визначених Законом, у 21 % декларацій, із числа перевірених, а за 7 місяців 2024 року - ознаки таких порушень встановлено у 49 % декларацій, із числа перевірених.

З початку року за результатом розгляду 152 обґрунтованих висновків НАЗК органи досудового розслідування розпочали кримінальні провадження, матеріали ще 32 перевірок долучено до розпочатих раніше кримінальних проваджень.

До суду у цьому році органи досудового розслідування за матеріалами НАЗК скерували 16 обвинувальних актів у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України. Наразі на розгляді суду перебуває 18 кримінальних проваджень цієї категорії за матеріалами повних перевірок, завершених у 2024-2025 роках, винесено п’ять обвинувальних вироків, чотири з яких набрали законної сили.

Результати проведених повних перевірок свідчать про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність їх проведення. 

Серед усіх завершених з початку року повних перевірок декларацій найбільше встановлено порушень у деклараціях, поданих представниками:

• органів місцевого самоврядування — у 126 деклараціях (з них 94 — подані депутатами місцевих рад, 17 — депутатами обласних рад; одним заступником голови обласної ради, чотирма головами міських рад, одним секретарем міської ради, одним головою районної ради, двома головами селищних рад, трьома заступниками міського голови та  трьома працівниками апаратів міських рад);
• обласних та районних державних адміністрацій - у п'яти (серед них подані одним головою районної державної адміністрації, одним заступником голови обласної державної адміністрації);
• народними депутатами  - у чотирьох;
• судової системи - у сімнадцяти (з них суддів - тринадцять);
• Національної поліції — у двадцяти одній;
• митної та податкової служби - у дванадцяти (деклараціях п'ятьох митників та сімох податківців);
• державної служби з надзвичайних ситуацій - у восьми;
• державних підприємств — у одинадцяти (з них три подані керівниками, одна — виконувачем обов’язків керівника та шість — заступниками);
• комунальних підприємств - у одинадцяти (з них 6 подані керівниками, одна — виконувачем обов’язків керівника та чотири — заступниками);
• територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - у семи;
• медико-соціальної експертної комісії - у одинадцяти.

Регіональний зріз

Найбільше знайшли своє підтвердження факти декларування недостовірних відомостей посадовцями таких регіонів:

• у 53 з 66 — перевірених декларацій Дніпропетровської області (80%);
• у 9 з 12 — Запорізької області (75%);
• у 16 з 23 — Київської області (70%)
• у 7 з 10 — Кіровоградської області (70%);
• у 10 з 15 — Закарпатської області (67%)
• у 17 з 26 — Хмельницької області (65%);
• в 11 з 17 —  Рівненської області (65%);
• у 7 з 11 — Миколаївської області (64%);
• у 17 з 30 — Харківської області (57%); 
• у 10 з 19 — Полтавської області (53%);
• у 14 з 27 — Вінницької та Львівської областей (по 52%);
• у 19 з 46 — Одеської області (41%); 
• у 52 зі 171 —  м. Києва (30%).

Важливо: початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством. 

За наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування, а також до САП для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.

Перелік осіб, стосовно яких розпочато повні перевірки, а також результати перевірок можна знайти тут.

Що відбувається з декларацією після її подання — читайте тут.