Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за травень 2025 року завершило 86 повних перевірок декларацій, відібраних за новим ризик-орієнтованим підходом.
Виявлено порушення у кожній із перевірених декларацій, а у 64% із числа перевірених у травні декларацій встановлено ознаки недостовірних відомостей, незаконного збагачення, необгрунтованості активів, порушення обмежень, визначених Законом України “Про запобігання корупції”. Зокрема, у 46 деклараціях встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 427 млн грн, у трьох деклараціях - ознаки незаконного збагачення на понад 64,9 млн грн, у п’яти деклараціях - ознаки необґрунтованості активів на майже 26 млн грн, у одній - ознаки порушення обмеження щодо суміщення та сумісництва з іншими видами діяльності.
У травні 2025 року до компетентних органів скеровано 49 обґрунтованих висновків щодо виявлення ознак корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність за ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) (недостовірне декларування); три - за ознаками ст. 368-5 КК України (незаконне збагачення); п’ять - за ознаками ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) (недостовірне декларування), один - за ознаками ч. 1 ст. 172-4 КУпАП (порушення щодо суміщення та сумісництва з іншими видами діяльності).
ТОП-10 порушень за результатами повних перевірок, завершених у травні
У декларації заступника Міністра охорони здоров'я України - головного державного санітарного лікаря України за 2022 рік встановлено ознаки необгрунтованості активів на 3,1 млн грн.
У декларації ексначальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за 2022 рік встановлено ознаки незаконного збагачення на 19,5 млн грн та ознаки недостовірних відомостей на понад 44,4 млн грн. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало досудове розслідування.
У деклараціях колишнього заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради за 2022 та 2023 роки встановлено ознаки незаконного збагачення на 8,9 млн грн та ознаки недостовірних відомостей сукупно на понад 47,9 млн грн. Обґрунтовані висновки скеровано до Національної поліції України (НПУ), які приєднано до матеріалів кримінального провадження.
У декларації депутата Одеської обласної ради за 2023 рік встановлено ознаки необґрунтованості активів на понад 1,8 млн грн та ознаки недостовірних відомостей на понад 28,7 млн грн. НАБУ розпочало досудове розслідування.
У декларації колишнього депутата Іванівської сільської ради Хмільницького району на Вінниччині за 2022 рік встановлено ознаки незаконного збагачення на 36,5 млн грн та ознаки недостовірних відомостей на понад 31,8 млн грн. Обґрунтовані висновки скеровано до НПУ.
У декларації екс депутата Славутської міської ради Хмельницької області за 2023 рік встановлено ознаки необґрунтованості активів понад 7,9 млн грн та ознаки недостовірних відомостей на понад 10,8 млн грн. Обгрунтований висновок скеровано до ГСУ НПУ.
У декларації судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області за 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 2,8 млн грн. НАБУ розпочало досудове розслідування.
У декларації голови Здолбунівської міської ради Рівненської області за 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 7,4 млн грн. Матеріали перевірки долучено до матеріалів кримінального провадження, що розслідує НПУ.
У декларації заступника директора з підготовки будівництва комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва” за 2022 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на 24,2 млн грн. НПУ розпочало досудове розслідування.
У декларації колишнього члена медико-соціальної експертної комісії, заступника головного лікаря з медичної роботи комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» за 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 12,7 млн грн. Матеріали перевірки долучено до матеріалів кримінального провадження Державного бюро розслідувань (ДБР).
Повідомлення про підозру за матеріалами повних перевірок у травні
ДБР повідомлено про підозру у вчиненні правопорушення за ст. 366-2 КК України колишньому начальнику Головного управління Державної податкової служби в Тернопільській області за декларування недостовірної інформації в деклараціях за 2022 та 2023 роки на понад 13,7 млн грн і на 9,7 млн грн відповідно, а також колишньому начальнику одного з управлінь Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за декларування недостовірної інформації на понад 83 млн грн.
Скеровано до суду компетентними органами обвинувальні акти у кримінальних провадженнях за матеріалами повних перевірок
Скеровано до суду обвинувальні акти за ст. 366-2 КК України щодо колишнього народного депутата України VII–VIII скликань, який був головою Тернопільської облради та є чинним депутатом цієї ж ради (скеровано НАБУ), колишньої керівниці Дніпропетровської обласної МСЕК (скеровано ДБР), першого заступника голови Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області та старости сіл Хотянівка та Осещина Вишгородської міської ради на Київщині (скеровано НПУ).
Статистика від початку року
Загалом за 5 місяців цього року НАЗК завершило проведення 403 повних перевірок декларацій, у 217 деклараціях, тобто у 54% із числа перевірених, встановлено ознаки декларування недостовірних відомостей на загальну суму понад 1,8 млрд грн, у 11 - ознаки незаконного збагачення на загальну суму 437,3 млн грн, у 15 - ознаки необгрунтованості активів на загальну суму 72,5 млн грн, ознаки конфлікту інтересів - у п’яти декларантів.
За результатом розгляду 110 обґрунтованих висновків НАЗК органи досудового розслідування розпочали кримінальні провадження, матеріали ще 27 перевірок долучено до розпочатих раніше кримінальних проваджень.
До суду з початку року органи досудового розслідування за матеріалами НАЗК скерували дев’ять обвинувальних актів у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України. Наразі на розгляді суду перебуває 14 кримінальних проваджень цієї категорії за матеріалами повних перевірок, завершених у 2024-2025 роках, винесено три вироки, які набрали законної сили.
Наприклад, вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області визнано винним у недостовірному декларуванні за ч. 1 ст. 366-2 КК України колишнього депутата Дубов’язівської селищної ради Конотопського району та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 51 тис. грн з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на один рік. Вирок набрав законної сили.
Також постановою Дзержинського районного суду м. Харкова визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП фельдшерку відділення соціальної експертизи (секретар комісії) Регіональної ВЛК Центральної ВЛК ЗСУ за недостовірне декларування на понад 1,1 млн грн, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 тис. грн. Рішення набуло чинності.
Крім того, під час проведення повних перевірок декларацій двоє декларантів добровільно сплатили до бюджету податків на загальну суму майже 836 тис. грн.
Результати проведених повних перевірок свідчать про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність їх проведення.
В розрізі органів
Серед усіх завершених з початку року повних перевірок декларацій найбільше встановлено порушень у деклараціях, поданих представниками:
- органів місцевого самоврядування — у 99 деклараціях (з них 72 — подані депутатами місцевих рад, 15 — депутатами обласних рад; одним заступником голови обласної ради, чотирма головами міських рад, одним головою районної ради та одним головою селищної ради, трьома заступниками міського голови та двома працівниками апаратів міських рад);
- обласних та районних державних адміністрацій - у п'яти (серед них подані одним головою районної державної адміністрації, одним заступником голови обласної державної адміністрації);
- судової системи - у шістнадцяти (з них суддів - дванадцять);
- органу законодавчої влади — двома народними депутатами;
- Національної поліції — у вісімнадцяти;
- митної та податкової служби - у восьми (деклараціях трьох митників та п’яти податківців);
- державних підприємств — у десяти (з них три подані керівниками, одна — виконувачем обов’язків керівника та шість — заступниками);
- територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - у п’яти;
- медико-соціальної експертної комісії - у восьми.
В розрізі регіонів
Найбільше знайшли своє підтвердження факти декларування недостовірних відомостей посадовцями таких регіонів:
- у 42 з 50 перевірених декларацій — Дніпропетровської області (84%);
- у 13 з 16 — Київської області (81%);
- у 4 з 5 — Кіровоградської області (80%);
- у 17 з 22 — Хмельницької області (77%);
- в 11 з 16 — Рівненської області (69%);
- у 6 з 9 — Запорізької області (67%);
- у 9 з 15 — Полтавської області (60%);
- у 10 з 18 — Вінницької області (56%);
- у 6 з 11 — Закарпатської області (55%);
- у 14 з 27 — Харківської області (52%);
- у 7 з 15 — Львівської області (47%);
- у 13 з 31 — Одеської області (42%);
- у 38 зі 116 — м. Києва (33%).
Важливо: початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством.
За наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування, а також до САП для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.
Перелік осіб, стосовно яких розпочато повні перевірки, а також результати перевірок можна знайти тут.
Що відбувається з декларацією після її подання — читайте тут.