Впровадження моніторингу способу життя як одного з інструментів фінансового контролю за статками службовців було передбачене законодавством ще у 2016 році. Проте, застосовувати і удосконалювати його Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) почало лише з 2020 року.
За цей час моніторинг способу життя пройшов шлях від процедури, що є підставою для перевірки декларацій, до окремого інструменту фінансового контролю для виявлення необґрунтованих активів та незаконного збагачення.
“Завдяки моніторингу способу життя ми можемо встановити відповідність рівня життя декларантів, наявним у них доходам, навіть коли активи приховують від декларування та оформлюють на номінальних власників. Користування незаконно набутими активами є однією з основних проблем, яка підриває довіру до державних інститутів. Ми активно застосовуємо інструмент цивільної конфіскації, завдяки якому у 2024 році за матеріалами НАЗК ВАКС стягнув в дохід держави близько 24,7 млн грн. Цивільна конфіскація дозволяє швидко, порівняно з кримінальним процесом, стягнути з посадовця майно та звільнити його з посади, що сприяє очищенню влади від недоброчесних осіб. Також у порівнянні з 2023 роком нам вдалось досягти кращих результатів завдяки оптимізації штату, ухваливши та реалізувавши Порядок здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування, змінивши підхід до відбору матеріалів та подальшого супроводу до підозр та судових рішень”, - зазначив керівник Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення НАЗК декларацій Дмитро Соколов.
У 2024 році НАЗК здійснило 167 моніторингів способу життя суб’єктів декларування. До правоохоронних органів скеровано 42 матеріали та обґрунтовані висновки з виявленими ознаками необґрунтованих активів та незаконного збагачення на близько 740 млн грн.
Для порівняння у 2023 році фахівці НАЗК здійснили 553 моніторингів способу життя суб’єктів декларування, за результатами яких 47 матеріалів скеровано до правоохоронних органів з виявленими ознаками необґрунтованих активів та незаконного збагачення на понад 598 млн грн.
У 2024 році складено 22 обґрунтованих висновків з виявленими ознаками правопорушення за ст. 368-5 ККУ “Незаконне збагачення” на понад 650 млн грн. За результатом розгляду матеріалів НАЗК правоохоронці повідомили про підозру:
- начальнику центрального управління продовольчого забезпечення Тилу Командування Сил логістики ЗСУ;
- народному депутату України;
- головному інспектору одного з відділів Департаменту кіберполіції Національної поліції України. В усіх перелічених випадках обвинувальний акт скеровано до суду;
- начальнику Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України;
- начальнику Державної екологічної інспекції Карпатського округу;
- начальникам Дніпропетровського, а також одному з районних ТЦК та СП м. Одеси;
- колишньому начальнику Головного управління внутрішньої безпеки СБУ.
Також НАЗК скерувало до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) 20 матеріалів, що містять ознаки набуття необґрунтованих активів на майже 90 млн. В свою чергу, САП звернулась до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з дев’ятьма позовами про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх в дохід держави на близько 42 млн грн стосовно:
- 6 земельних ділянок та будинку у Київській області вартістю 8,6 млн грн завідувача одного з секторів митного поста «Південний» Київської митниці. ВАКС стягнув майно в дохід держави за позовом САП;
- транспортного засобу та готівки, тобто активів на близько 6,9 млн грн, начальника Територіального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області. ВАКС визнав необґрунтованими активи на суму близько 6,7 млн грн та стягнув в дохід держави;
- 2,45 млн грн заступника начальника Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України;
- понад 4,47 млн грн начальника одного з управлінь Департаменту боротьби з наркозлочинністю;
- 5,18 млн грн начальника одного з управлінь Центрального міжрегіонального управління ДМС України у м. Києві та Київській області;
- 4,5 млн грн начальника ГУ ДПС у Полтавській області;
- житлового будинку та земельної ділянки на суму 2,63 млн грн голови Верхньокоропецької сільської ради Закарпатської області;
- 8,7 млн грн заступника начальника ГУ Національної поліції в м. Києві;
- 3,31 млн грн очільника одного з відділів ГУ Національної поліції у м. Києві.
Таким чином за матеріалами моніторингу способу життя ВАКС визнав необґрунтованими активи на близько 24,7 млн грн.
Кілька рішень щодо цивільної конфіскації ухвалила і Апеляційна палата ВАКС. Йдеться про стягнення в дохід держави майже 7 млн грн необґрунтованих активів працівника Державного бюро розслідувань (ДБР) та його дружини, прокурорки Вінницької обласної прокуратури, а також понад 2,4 млн грн колишнього заступника начальника одного з митних постів Одеської митниці.
“У 2024 році на виконання рекомендацій зовнішнього аудиту НАЗК розділило деякі функції, відтак моніторинг способу життя співробітників розвідувальних органів та осіб, які обіймають посади, пов’язані з державною таємницею, здійснює окремий підрозділ. Головним пріоритетом якого як і у минулому році, так і у 2025 році буде вдосконалення законодавства, що регулює фінансовий контроль, та розробка механізмів, які дозволяють уникнути корупційних ризиків, не порушуючи конфіденційність і права суб’єктів перевірок. У 2025 році ми продовжимо вдосконалення інструментарію моніторингу способу життя, застосувавши ризик-орієнтований підхід для ефективнішого виявлення потенційних загроз і забезпечення фінансової прозорості, посиливши спроможність Агентства в пошуку активів за кордоном, криптовалют. Важливу роль відіграватиме посилення міжвідомчої співпраці та взаємодії з громадськістю, що сприятиме об’єднанню зусиль у боротьбі з корупцією та забезпеченню відкритості й підзвітності державних органів”, - наголосив Голови НАЗК Віктор Павлущик.
Для забезпечення прозорості і відповідальності суб'єктів декларування не менш важливим є автоматизований процес виявлення недостовірних відомостей у поданих деклараціях, який здійснюється шляхом контролю щодо повноти заповнення декларацій. У 2024 році НАЗК провело понад 140 контролів щодо повноти заповнення декларацій, виявивши 125 фактів недостовірного декларування на понад 836 млн грн. Складено 101 обґрунтований висновок, зокрема 69 щодо кримінальних правопорушень на майже 834 млн грн, за якими винесено 3 обвинувальні вироки. У 32 випадках виявлено адміністративні правопорушення на суму близько 29 млн грн, до відповідальності притягнуто 5 осіб.
