У 2025 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) остаточно перейшло на реалізацію антикорупційної політики за сферальним підходом. Йдеться про комплексний, міжсекторальний аналіз окремих сфер державної політики з урахуванням взаємозв’язків між нормативним регулюванням, управлінськими рішеннями та практиками їх застосування.
«Сферальний підхід передбачає комплексне і взаємопов’язане застосування таких повноважень НАЗК як стратегічний аналіз корупційних ризиків, антикорупційна експертиза проєктів та чинних нормативно-правових актів (НПА), роботи з уповноваженими та з антикорупційними програмами. Такий підхід дозволяє відійти від фрагментарного виявлення порушень до системної превентивної протидії корупції у сферах, дозволяє ідентифікувати корупційні ризики та їх першопричини, оцінювати сукупно системний вплив НПА й управлінських рішень на функціонування державних процесів, а також формувати цільові рекомендації для мінімізації ризиків, які допомагатимуть як антикорупційним уповноваженим у їх діяльності, так і при написанні в органах антикорупційних програм», - пояснив заступник Голови НАЗК Сергій Гупяк.
У 2025 році аналітичний і експертний фокус НАЗК було зосереджено на ключових для стійкості держави сферах.
Соціально-гуманітарна сфера й відновлення
Протягом 2025 року Управління реалізації антикорупційної політики у сфері відновлення та соціально-гуманітарній сфері НАЗК провело моніторинг 2165 проєктів нормативно-правових актів та підготувало 69 висновків антикорупційної експертизи, у яких виявлено 174 корупціогенні фактори.
Антикорупційна експертиза охопила нормативне регулювання низки соціально чутливих напрямів. Зокрема, НАЗК сприяло усуненню корупціогенних факторів у проєктах НПА щодо:
- призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі чи смерті волонтера, де виявлені ризики були пов’язані з можливістю свідомого затягування ухвалення рішень членами комісій;
- забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: рекомендації НАЗК дозволили усунути зловживання під час розподілу державної допомоги на житло;
- надання субвенції для створення сучасного освітнього простору в закладах загальної середньої освіти, де усунуто ризики непрозорого визначення отримувачів субвенції та неврегульованої процедури її перерозподілу;
- розміщення об’єктів і споруд електронних комунікацій на земельних ділянках та інших об’єктах нерухомого майна державної та комунальної власності під час дії воєнного стану: виявлено ризики, що могли призвести до безконтрольної вирубки на особливо цінних землях, фальсифікації оцінки стану об'єктів та використання «технічної неможливості» як формальної підстави для відмови в укладенні договорів;
- неконтрольованих рубок на землях сільськогосподарського призначення, які віднесені до особливо цінних, де запропонований порядок вирубки створював умови для зловживань через можливість маніпулювати призначенням рубок.
За результати цієї роботи НАЗК надало 238 рекомендацій рекомендації з усунення можливих корупційних зловживань розробникам НПА, 98% з яких було враховано.
Результати антикорупційної експертизи враховувалися під час здійснення стратегічного аналізу корупційних ризиків у сфері.
Так, спільно з Державною аудиторською службою України та Базельським інститутом управління за підтримки Швейцарії Агентство підготувало дослідження «Корупційні ризики під час будівництва, реконструкції, капітального ремонту цивільних об’єктів для відновлення України». Аналіз засвідчив, що значна частина ризиків має системний характер і зумовлена фрагментарністю законодавства, відсутністю єдиних правил відбору об’єктів відновлення, слабкістю незалежного контролю та недостатньою цифровізацією процесів.
Спільно зі Спеціалізованою екологічною прокуратурою Офісу Генерального прокурора, Базельським інститутом управління та WWF-Україна Агентство підготувало дослідження «Корупційні ризики у лісовому господарстві». У межах дослідження ідентифіковано 12 корупційних ризиків, що можуть сприяти вчиненню правопорушень під час рубок, реалізації деревини та здійснення заходів державного нагляду (контролю). Серед них - можливі корупційні зловживання під час зміни цільового призначення лісових ділянок, їх наданні у довгострокове тимчасове користування, при визначенні класу якості деревини, її транспортуванні, конфлікт інтересів у посадовців, які виконують функції державної лісової охорони.
Окрім того, НАЗК перевірило стан виконання рекомендацій для усунення корупційних зловживань у системі медико-соціальної експертизи (МСЕК), запропонованих у листопаді 2024 року та наданих КМУ, Міністерству охорони здоров’я України (МОЗ) та профільному комітету ВРУ. Аналіз, проведений з урахуванням інформації від МОЗ та громадських організацій, показав, що попри реалізацію частини заходів, низка рекомендацій потребує додаткових нормативних і організаційних рішень, зокрема щодо оновлення правил оцінки стану здоров’я, доопрацювання цифрових систем та підвищення прозорості роботи експертних команд.
Сфера економіки та правопорядку
Управління реалізації антикорупційної політики у сферах економіки та правопорядку в межах моніторингу НПА проаналізувало 1820 проєктів НПА, провело 47 антикорупційних експертиз проєктів НПА та 1 антикорупційну експертизу чинного НПА. Зокрема, антикорупційна експертиза охопила нормативне регулювання:
- оцінювання рівня довіри населення до органів, що здійснюють кримінальне провадження;
- діяльності Ради громадського контролю при АРМА;
- авторизації на провадження митної брокерської діяльності;
- процедур надання грантів бізнесу.
На запит Міністерства юстиції України НАЗК провело антикорупційну експертизу Закону України «Про органи самоорганізації населення (ОСН)», у межах якої виявлено корупціогенні норми, пов’язані з нечіткістю порядку створення та діяльності ОСН і їх потенційною залежністю від органів місцевого самоврядування. Рекомендації НАЗК були повністю враховані Міністерством юстиції при формуванні власної позиції.
У межах антикорупційної експертизи проєктів та чинного НПА у галузі протягом року фахівці НАЗК виявили 106 корупціогенних факторів та надали 132 рекомендації, 99% з яких враховано.
Агентство також підготувало два ґрунтовних дослідження корупційних ризиків - у сфері правосуддя та при реформуванні митних органів.
Аналітичне дослідження «Корупційні ризики у сфері правосуддя», реалізоване спільно з експертами проєкту ОБСЄ в Україні, базується на системному аналізі законодавства, процедур судочинства та практики органів суддівського врядування. У дослідженні визначено 10 ключових корупційних ризиків, зокрема пов’язаних із добором, кваліфікаційним оцінюванням і дисциплінарною відповідальністю суддів, їх відрядженням та призначенням на адміністративні посади, а також врегулюванням конфлікту інтересів і процедур відводу.
Дослідження «ТОП-10 корупційних ризиків при реформуванні митних органів» дозволило ідентифікувати ризики, що впливають на об’єктивність кадрових рішень у Державній митній службі України, зокрема під час конкурсів на керівні посади, переатестації, перевірок на доброчесність та моніторингу способу життя посадових осіб. За результатами дослідження сформовано 30 рекомендацій, які були враховані конкурсною комісією під час організації етапів конкурсу на Голову Держмитслужби.
Окрему увагу НАЗК приділило моніторингу імплементації рекомендацій наданих у межах раніше проведених досліджень.
Зокрема, за результатами аналізу виконання рекомендацій дослідження «Корупційні ризики у процедурі зупинення/відновлення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних» підготовлено оновлений проєкт звіту, в якому ідентифіковано 5 корупційних ризиків. Моніторинг, проведений із залученням Ради бізнес-омбудсмена, представників бізнесу та громадського сектору, засвідчив певні позитивні зрушення, водночас більшість рекомендацій залишається не імплементованими.
Аналогічно, моніторинг імплементації рекомендацій дослідження «Корупційні ризики під час проведення публічних закупівель в умовах воєнного стану» зафіксував лише часткові зміни. Відсутність системних рішень щодо усунення структурних корупційних ризиків свідчить про збереження високого рівня вразливості системи, зокрема через обмеження конкуренції та розширення практики застосування винятків із конкурентних процедур.
Аналогічну роботу Агентство здійснювало в сфері безпеки та оборони. Детальніше про неї можна почитати тут (лінк на реліз на сайті)
НАЗК також приділяло значну увагу взаємодії з уповноваженими підрозділами (особами) з питань запобігання та виявлення корупції як ключовою ланкою впровадження антикорупційних рішень на рівні органів влади та організацій. Результати антикорупційної експертизи та стратегічного аналізу корупційних ризиків були спрямовані на уніфікацію підходів до управління ризиками та вдосконалення підготовки антикорупційних програм, що має сприяти підвищенню інституційної спроможності уповноважених.
«Уповноважені мають стати ефективними фахівцями, які забезпечують організацію та координацію управління корупційними ризиками в органі влади, сприяють своєчасному виявленню “вузьких місць”, ініціюють запровадження дієвих запобіжників і виступають незалежними професійними радниками керівництва з питань доброчесності. З цією метою НАЗК зосередиться на посиленні інституційної спроможності та незалежності уповноважених, розширенні координаційної й методологічної підтримки та впровадженні прозорих підходів до оцінювання ефективності їхньої діяльності», - наголосив Сергій Гупяк.
Таким чином, сферальний підхід до мінімізації корупційних ризиків, застосований НАЗК дозволяє інтегрувати превентивні антикорупційні запобіжники безпосередньо в державні та управлінські процеси, підвищуючи їх прозорість і стійкість.
