Учора, 31 жовтня, на сайті Ради Європи було опубліковано лист президента Групи держав проти корупції (GRECO) Маріна Мрчели та президента Венеційської комісії Джанні Букіккіо до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова, у якому йдеться про наслідки нещодавнього рішення Конституційного Суду України (КСУ).
Вирішуючи питання швидкого відновлення антикорупційної системи, варто врахувати, що воно не можливе за умови незмінності рішення КСУ.
Таким чином, у цій ситуації варто врахувати три наступні обставини:
1. У своєму рішенні КСУ порушив Конституцію України принаймні двічі:
- Суд втрутився у повноваження Парламенту, зазначивши, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей, а також умисне неподання декларації є надмірним покаранням за вчинення цих правопорушень. Згідно Конституції України, визначення того, яке діяння є злочином, відноситься виключно до повноважень законодавчої гілки влади.
- Конституція встановлює спільне для всіх гілок влади правило – діяти виключно в межах повноважень, у спосіб та на підставах, передбачених нею та законами України.
Однак, судді порушили вимоги Конституції та скасували положення Закону України «Про запобігання корупції», які не оскаржувались у конституційному поданні 47 народних депутатів.
2. Бути суддею у власній справі заборонено основоположними принципами права.
Приймаючи рішення, судді діяли у власних інтересах. За скасованими положеннями антикорупційного законодавства тривала процедура притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності трьох суддів КСУ – Мойсика, Сліденка та Завгородньої. Про цей факт вони були обізнані, однак, не заявили про відвід, а скасували відповідні норми. У день постановлення рішення було встановлено факт недекларування 3,6 млн грн суддею Головатим, який був обізнаний з цим фактом на час участі у засіданні.
Ухваливши це рішення, КСУ зупинив роботу НАЗК, скасувавши його повноваження, та дозволив уникнути відповідальності тисячам інших публічних службовців.
3. КСУ зазначив про неприпустимість здійснення контролю подання декларацій та конфлікту інтересів у всіх суддів нарівні з іншими публічними службовцям. Це суперечить попереднім висновкам Венеційської комісії з аналогічного питання.
Так, Венеційська комісія в справі щодо змін до Судового кодексу у Вірменії зазначає, що перевірка декларацій органом, який не належить до судової влади, є кращим рішенням за створення окремої інституції для суддів.
«У цьому випадку можливі два рішення: або створити спеціальний орган у рамках судової влади, який буде відповідальним за перевірку фінансових декларацій суддів, або доручити цю функцію зовнішньому органу, який перевіряє декларації всіх публічних службовців», — зазначено в рішенні Венеційської комісії.
«Перше рішення краще для незалежності суддів, але йому бракує прозорості, що може спричинити корпоративістську поведінку. Отже, розробники Пакету віддали перевагу другій моделі: саме КЗК (ред. — Комісія із запобігання корупції Вірменії) перевіряє фінансові декларації суддів нарівні з іншими публічними службовцями, і який зараз має повноваження розпочинати дисциплінарне провадження проти суддів», — додається у звіті.
Варто додати, що у своїх звітах GRECO позитивно оцінює створену в Україні систему декларування.
«GRECO цінує, що вжито правових та регуляторних заходів для покращення контролю декларацій і забезпечення шляхів оскарження», — зазначено у звіті GRECO за результатами четвертого раунду оцінювання.
«Також є позитивним повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення», — значиться у звіті.
Хоча у звітах-оцінках GRECO є спеціальний розділ «Запобігання корупції стосовно суддів», відсутні жодні рекомендації щодо створення окремого органу для збору, зберігання та перевірки їхніх декларацій.
Щодо листа президентів GRECO та Венеційської комісії до Голови Верховної Ради стосовно конституційної кризи в Україні
