Нашим найближчим майбутнім є ухвалення Антикорупційної стратегії до 2030 року. Ми завершуємо громадські обговорення 26 підрозділів документа. Це стратегія стійкості та відповідальності, побудована на трьох принципах: перший – сильні інституції, які неможливо зламати політичним тиском; другий – цифрові інструменти та аналітика, що дають змогу побачити порушення ще до того, як вони стануться; третій – фокус на сферах найвищого ризику, насамперед обороні та відбудові. Про це зазначив Віктор Павлущик, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), під час Національного антикорупційного форуму «Integrity2030: антикорупційна стратегія майбутнього».
За його словами, участь України в Огляді доброчесності ОЕСР підтвердила, що ми вийшли на рівень, який випереджає середні показники багатьох розвинених країн. Щорічний звіт Пакета розширення Європейського Союзу за 2025 рік зазначає, що спеціалізовані антикорупційні установи продовжили нарощувати ефективність.
Комісія також відзначила прогрес у впровадженні нових інструментів, зокрема появу інституту лобіювання та відповідного регулювання, яке реалізувало НАЗК.
Голова НАЗК подякував ключовим міжнародним партнерам за постійну підтримку.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук наголосив на важливості імплементації нової Антикорупційної стратегії до 2030 року всіма органами влади, адже вона буде визначати антикорупційне майбутнє та сприятиме зміцненню ефективної міжінституційної взаємодії. Важливо, аби при її реалізації влада, бізнес, громадянське суспільство і медіа діяли єдино.
«Реалізація Антикорупційної стратегії потребує і законодавчих змін, зокрема щодо впровадження спеціальних перевірок у період воєнного стану та вдосконалення процедур про визнання необґрунтованими активів та їхнього стягнення у дохід держави. Ці питання зараз на розгляді Парламенту», – зазначив Руслан Стефанчук.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка наголосив, що ухвалення нової Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми є критично важливим для продовження вже розпочатих реформ і стійкості інституцій: «Попередня Антикорупційна стратегія і Державна антикорупційна програма були надзвичайно дієвими. За роки імплементації ми вдосконалили внутрішні процеси міністерств і відомств, підхід до надання послуг та багато інших процедур, якими користуються громадяни й бізнес. Це дозволило запобігти багатьом проявам корупції».
Постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма наголосив, що побудова цілісної системи доброчесності є ключовою умовою успішного відновлення, а також підкреслив важливість нової Антикорупційної стратегії як довгострокової рамки для реформ.
«Ми зустрічаємось у момент, коли прозорість і підзвітність уже не є технічними цілями — це передумови стійкості України, її відновлення та європейського майбутнього», — зазначив Лотсма. «Ми маємо будувати Україну, де корупція не може пустити коріння, а підзвітність і прозорість справді мають значення. Нова Антикорупційна стратегія — це не просто документ; це довгострокове зобов’язання захищати публічні кошти, відновлювати довіру та вбудовувати запобігання корупції в саму логіку відбудови в громадах і регіонах, які реалізують проєкти з відновлення», – додав Постійний представник ПРООН в Україні.
Голова Офісу Управління ООН з наркотиків і злочинності в Україні Харшет Вірк підкреслила, що розробка нової Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми на 2026–2030 роки відображає чітке бачення інституційної стійкості, публічної підзвітності та відповідності міжнародним стандартам.
«Ці рамки не лише окреслюють реформи, а й виражають національну прихильність до справедливості, стабільності та демократичного розвитку. Вони також визнають, що антикорупційні зусилля повинні розвиватися відповідно до нових ризиків, технологічних змін та очікувань громадськості», – зауважила Харшет Вірк.
Керівник проєктного відділу Програми підтримки ОБСЄ в Україні Наталія Ступницька додала: «Ефективність реалізації нових Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми до 2030 року залежить від узгодженості дій та інституційної спроможності відповідальних інституцій, та сприятиме посиленню довіри громадськості до державних інституцій, а також сталої підтримки нашої держави міжнародною спільнотою. Також важливим є залучення громадянського суспільства та молоді до формування та впровадження антикорупційної політики».
Під час першої панелі учасники обговорили виклики у розбудові антикорупційної політики в Україні. Спікери підкреслили прогрес України у реалізації антикорупційної реформи та наголосили на важливості її продовження, зокрема виконання чинної Антикорупційної стратегії та розробки й імплементації нової. Також зазначили про необхідність оцінки корупційних ризиків, особливо під час відбудови, активної участі громадянського суспільства та важливості громадського контролю, залучення молоді та здійснення просвітницької роботи.
Про це говорили Драго Кос, Голова Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією Антикорупційної мережі для Східної Європи та Центральної Азії Організації економічного співробітництва та розвитку, Поліна Лисенко, заступник директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Юхані Гроссманн, керівник програми «Зелена корупція», старший радник в Центральній та Східній Європі Базельського інституту управління, Джеспер Джонсон, заступник керівника Департаменту публічної доброчесності Директорату державного врядування ОЕСР, Тер'є Хааверстад, експерт з публічного управління Центру з питань доброчесності в оборонному секторі при Міністерстві оборони Норвегії, Ріана Андріє, керівник програми Комплексного пакету допомоги НАТО для України.
Нову Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму на 2026–2030 роки презентували під час другої панелі. Зокрема, ключові напрями щодо загальної системи запобігання та протидії корупції, антикорупційної освіти та навчання, конфлікту інтересів та пов’язані з ним правила, фінансового контролю суб’єктів декларування, захисту викривачів тощо.
Захід організовано НАЗК за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC), фінансування уряду Японії та Програми підтримки ОБСЄ для України.
Фото: Пресслужба ВРУ
