Раніше вплив на прийняття державних рішень міг відбуватися кулуарно та непрозоро. Від сьогодні кожен, хто займається лобіюванням, зобов’язаний офіційно набути статусу суб’єкта лобіювання. Про це зазначив Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик під час брифінгу, присвяченому запуску в роботу Реєстру прозорості.
1 вересня 2025 року в Україні починає діяти Закон України «Про лобіювання» (далі - Закон). Закон ухвалено Верховною Радою 23 лютого 2024 року на виконання зобов’язань України перед Європейським Союзом в межах вступу України до ЄС. Він формує правові засади для розвитку прозорої та відповідальної культури лобіювання, визначає правила впливу на законодавчий процес і забезпечує його підзвітність суспільству.
Окремо Закон визначає умови і стандарти функціонування ключового інструменту його реалізації “Реєстру прозорості” — відкритої публічної платформи, яка збирає, обробляє й оприлюднює дані про суб’єктів лобіювання та їхню звітність. Власником і адміністратором Реєстру є НАЗК.
Віктор Павлущик наголосив, що з початком функціонування “Реєстру прозорості”, особи, які здійснюють лобіювання — вплив чи спробу впливу, зокрема на органи державної влади, щодо ухвалення нормативно-правових актів у власних чи комерційних інтересах бенефіціарів, — зобов’язані набути статусу суб’єкта лобіювання.
“Для бізнесу це означає можливість відкрито впливати на державні рішення не через “сірі” схеми чи неформальні зв’язки, а шляхом зареєстрованої та прозорої лобістської діяльності. Для держави — це інструмент почути приватний сектор у відкритому діалозі на рівних, враховувати інтереси бізнесу під час розробки політик. Для суспільства — це гарантія, що державні рішення ухвалюються не на користь вузьких груп, а з урахуванням широкої публічної дискусії Запуск інституту лобіювання - фундаментальний крок, щоб державна політика в Україні формувалася чесно, прозоро та відповідно до європейських стандартів”, - зазначив голова НАЗК.
За його словами, запуск Реєстру прозорості — це результат спільної роботи НАЗК, потенційних суб’єктів лобіювання і стейкхолдерів. Він зазначив, що протягом 2025 року НАЗК провело близько 20 обговорень, консультацій, тестування системи, під час яких було враховано обгрунтовані пропозиції всіх учасників.
“Багато з цих ідей були реалізовані, і відсьогодні система працює у промисловій експлуатації. Це приклад того, як важливі інструменти можуть створюватися у співпраці держави, бізнесу та громадськості”, - наголосив Віктор Павлущик.
Керівниця відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики НАЗК Анастасія Єзерська пояснила, що лобіювання в законодавстві має чітке визначення та складається з чотирьох ключових елементів: комерційного інтересу, самого впливу, об’єкта впливу (суб’єкти правотворчої діяльності та правотворчої ініціативи) і предмета лобіювання (нормативно-правового акта).
“Однак не на всі рішення влади можна впливати шляхом лобіювання. Винятки в предметі лобіювання пов’язані насамперед з воєнним станом в Україні”, - наголосила вона. - Так, відповідно до Закону, предметом лобіювання не можуть бути оголошення повної або часткової мобілізації, введення в Україні або в окремих її частинах воєнного чи надзвичайного стану, оголошення за поданням Президента України стану війни чи укладення миру, використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, зміни території України, амністії”, – зазначила Анастасія Єзерська.
Нагадуємо, 1 вересня Реєстр прозорості прийнято у промислову експлуатацію.
