Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство оборони України |
Мета проєкту – врегулювання на період дії правового режиму воєнного стану окремих питань, пов’язаних з плануванням оборонних закупівель, в тому числі для організації виробництва, та укладенням довгострокових державних контрактів (договорів) |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало корупціогенний фактор, який може зумовити ризик зловживань під час здійснення планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення на період правового режиму воєнного стану.
Опис виявлених корупціогенних факторів
Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
Проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі – проєкт постанови) пропонується внести зміни до Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану».
Відповідно до абз. 1 п. 6 проєкту постанови основою для планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення на період дії правового режиму воєнного стану є потреби та пріоритети державних замовників у сфері оборони, в тому числі передбачені завданнями і заходами стратегій, доктрин, концепцій, інших стратегічних документів, державних програм і планів у сфері національної безпеки і оборони, ухваленими Ставкою Верховного Головнокомандувача або Радою національної безпеки і оборони України рішеннями з питань національної безпеки і оборони, програмними документами або рішеннями Кабінету Міністрів України відповідно до поданих Мінфіну бюджетних запитів, зокрема на середньостроковий період. Звітування про виконання оборонних закупівель здійснюється згідно з вимогами цих особливостей.
Варто зазначити, що планування закупівель є необхідним та невід’ємним етапом для здійснення ефективних оборонних закупівель, тому правове регулювання процедури планування має відповідати вимогам чіткості та передбачуваності. Водночас зазначені зміни безпосередньо впливають на підходи до планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що використовуються всіма державними замовниками у сфері оборони.
Таким чином, використання у проєкті постанови формулювань «потреби та пріоритети державних замовників у сфері оборони, в тому числі передбачені завданнями і заходами стратегій, доктрин, концепцій, інших стратегічних документів, державних програм і планів у сфері національної безпеки і оборони, ухваленими Ставкою Верховного Головнокомандувача або Радою національної безпеки і оборони України рішеннями з питань національної безпеки і оборони…» не відповідає принципу правової визначеності та не встановлює чітких та вичерпних підстав / критеріїв для здійснення планування оборонних закупівель всіма державними замовниками у сфері оборони.
Така невизначеність у правовому регулюванні створює умови для застосування суб’єктивного підходу під час прийняття рішення службовими / посадовими особами державних замовників у сфері оборони під час планування закупівель товарів, робіт та послуг оборонного призначення.
Також відсутність чіткого порядку або визначеного єдиного підходу до планування зумовлює наявність корупційних ризиків внаслідок наділення службових / посадових осіб надмірними дискреційними повноваженнями під час визначення потреб та пріоритетів державних замовників у сфері оборони, зокрема, з огляду на можливість маніпулювання (застосування / незастосування, постійна зміна) завданнями і заходами, визначеними у стратегіях, доктринах, концепціях тощо.
Окремо слід звернути увагу на законодавчу невизначеність понять «доктрин, концепцій, інших стратегічних документів», що ускладнює практичну реалізацію положень проєкту постанови, створюючи умови для різного тлумачення змісту таких понять і, як наслідок, їх подальшого неоднакового застосування.
Таким чином, абз. 1 п. 6 проєкту постанови сформульований без дотримання принципу правової визначеності, що може призвести до зловживань та маніпулювань під час планування оборонних закупівель, створюючи передумови для вчинення корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати абз. 1 п. 6 проєкту постанови з урахуванням зазначених зауважень.
Довідково.
Повідомляємо, що у липні 2024 року на Вашингтонському саміті НАТО було затверджено рекомендації, надані в рамках Стратегічного огляду системи оборонних закупівель України (далі – Стратегічний огляд), який є одним з флагманських проектів Комплексного пакету допомоги НАТО для України, спрямованого на вдосконалення системи оборонних закупівель.
Зважаючи на необхідність належної імплементації рекомендацій Стратегічного огляду та провідну роль Міністерства оборони України у цьому процесі, зазначаємо, що з метою забезпечення комплексного підходу під час доопрацювання проєкту постанови пропонуємо врахувати рекомендації Стратегічного огляду, зокрема рекомендацію 12 «Запровадити єдине планування на основі спроможностей» (Implement unified capability-based planning) та рекомендацію 17 «Переглянути та консолідувати законодавство про закупівлі для забезпечення підзвітності» (Revise and consolidate procurement legislation to pursue accountability).
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданої рекомендації.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
