Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля) |
Мета проєкту постанови – спрощення процедури здійснення санітарних рубок в лісових насадженнях, пошкоджених пожежами, що виникли внаслідок бойових дій |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1010» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенний фактор, а саме – запровадження непрозорої та корупційно вразливої процедури здійснення суцільних санітарних рубок як у лісовому фонді України, так і на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, що створює умови для їх призначення без врахування екологічних вимог, встановлених законодавством, а також неконтрольованого вирубування деревини.
Опис виявленого корупціогенного фактора
Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Проєктом постанови пропонується внести зміну у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1010 «Про затвердження критеріїв визначення планової діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля» в частині розширення видів планованої діяльності, яка не підлягатиме оцінці впливу на довкілля.
Так, в результаті запропонованих змін до планованої діяльності, яка не підлягатиме оцінці впливу на довкілля, буде віднесено здійснення суцільних санітарних рубок на площі понад 1 гектар та усіх суцільних санітарних рубок на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду у лісових насадженнях, що пошкоджені або знищені пожежами внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного стану, виключно в межах районів, територіальні громади яких включені або були включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – перелік), на підставі матеріалів обстежень комісією, визначеною абз. 3 – 5 п.п. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2024 № 454 «Деякі питання ведення лісового господарства у період дії правового режиму воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724» (далі – постанова).
При цьому згідно з положеннями п.п. 2 п. 1 постанови рубки проводяться з урахуванням, зокрема, таких особливостей:
призначення рубок здійснюється за матеріалами обстежень насаджень комісією, яка утворюється в одноденний строк за рішенням власників лісів, постійних лісокористувачів, прийнятим на підставі отриманих звернень військових адміністрацій, військового командування (далі – комісія);
звернення військових адміністрацій, військового командування разом з матеріалами обстежень насаджень комісією долучаються до заяви, яка подається власниками лісів або постійними лісокористувачами для видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка).
Таким чином, проєктом постанови передбачається здійснення суцільних санітарних рубок без проведення оцінки впливу на довкілля на певних територіях, в тому числі таких, які на момент призначення рубок виключені з переліку, а відповідне звернення разом з матеріалами обстежень насаджень слугуватиме однією із підстав для видачі дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка).
Однак відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі – Закон) (основоположний законодавчий акт у відповідній сфері регулювання) до принципів у сфері охорони навколишнього природного середовища віднесено, зокрема, пріоритетність вимог екологічної безпеки; обов’язковість оцінки впливу на довкілля; науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище.
Згідно з положеннями ст. 8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду забезпечується, зокрема, шляхом здійснення оцінки впливу на довкілля.
У ч. 8 ст. 69 Лісового кодексу України визначено, що підставою для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів є, зокрема, результати оцінки впливу на довкілля.
При цьому відповідно до нормативних положень ст.ст. 9, 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» уповноважений територіальний орган (обласні, міські Київська та Севастопольська державні адміністрації (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів), а у випадках, визначених чч. 3, 4 ст. 5 цього Закону, – уповноважений центральний орган (Міндовкілля) видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов’язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля.
Однак наділення посадових осіб дозвільного органу (Державного агентства лісових ресурсів України) повноваженнями приймати рішення про призначення відповідних видів рубок без застосування законодавчо визначеної процедури оцінки впливу на довкілля, яка визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та екологічні умови її провадження, за відсутності у проєкті постанови додаткових запобіжників, покликаних мінімізувати негативний вплив на довкілля при проведенні відповідних рубок, створює умови для виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів, а також можливості для зловживання наданими повноваженнями.
Варто також зауважити, що у проєкті постанови застосовується відсильна норма до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2024 № 454 «Деякі питання ведення лісового господарства у період дії правового режиму воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724».
При цьому як проєктом постанови, так і нормами постанови не визначено мотивованих підстав для подання звернень військовими адміністраціями, військовим командуванням (які, своєю чергою, слугуватимуть обґрунтуванням необхідності проведення рубок) та чітких вимог щодо:
процедури проведення обстежень лісових насаджень комісією;
вимог до змісту та оформлення матеріалів таких обстежень;
на якому етапі дозвільної процедури (при оформленні матеріалів обстежень / наданні спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів) та яким суб’єктом (комісією / посадовими особами Держлісагентства) будуть визначатися природоохоронні вимоги та обмеження, встановлені законодавчими актами у сфері охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів, природно-заповідного фонду, які повинні бути дотримані лісокористувачами при проведенні відповідних санітарних рубок.
Водночас застосування у проєкті постанови правової конструкції «або були включені» може зумовити необґрунтоване розширення територій, на яких застосовуватимуться суцільні санітарні рубки без проведення оцінки впливу на довкілля.
Крім того, використання у проєкті постанови правової конструкції «у лісових насадженнях, що пошкоджені або знищені пожежами» потребує уточнення щодо порядку засвідчення настання таких подій.
Сукупність указаних обставин створює ризики запровадження непрозорої та корупційно вразливої процедури призначення суцільних санітарних рубок без врахування екологічних вимог, встановлених законодавством, та неконтрольованого вирубування деревини.
Рекомендації НАЗК:
запропоновані у проєкті постанови зміни доопрацювати шляхом додаткового визначення:
- мотивованих підстав для подання звернень військовими адміністраціями, військовим командуванням (які, своєю чергою, слугуватимуть обґрунтуванням необхідності проведення рубок);
- вимог до проведення обстежень лісових насаджень комісією та порядку їх проведення;
- вимог до змісту та оформлення матеріалів таких обстежень;
- на якому етапі дозвільної процедури (при оформленні матеріалів обстежень / наданні спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів) та яким суб’єктом (комісією, посадовими особами Держлісагентства, іншим суб’єктом владних повноважень) будуть визначатися природоохоронні вимоги та обмеження, встановлені законодавчими актами у сфері охорони навколишнього середовища, та використання природних ресурсів, природно-заповідного фонду, які повинні бути дотримані лісокористувачами при проведенні відповідних санітарних рубок.
Також задля забезпечення встановлення чіткої та прозорої дозвільної процедури під час надання спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) у проєкті постанови необхідно виключити слова «або були включені» та уточнити зміст правової конструкції «у лісових насадженнях, що пошкоджені або знищені пожежами».
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенний фактор та потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
