Висновок АКЕ пКМУ «Про реалізацію експериментального проекту з організації професійного навчання та підтвердження професійних кваліфікацій осіб для потреб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей...

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту з організації професійного навчання та підтвердження професійних кваліфікацій осіб для потреб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:

- наділення дискреційними повноваженнями посадових осіб Державного центру зайнятості та центрів зайнятості щодо прийняття на власний розсуд рішення про відмову в наданні компенсації роботодавцям, рішень щодо проведення заходів контролю, рішень щодо дострокового розірвання договорів з отримувачами гранту;

- встановлення непрозорої процедури відбору надавачів освітніх послуг та/або кваліфікаційних центрів у зв’язку з можливістю прийняття суб’єктивних та упереджених рішень з метою отримання неправомірної вигоди.

Опис виявлених корупціогенних факторів

І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення

1.1 Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок реалізації експериментального проекту з організації професійного навчання та підтвердження професійних кваліфікацій осіб для потреб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки (далі – проєкт Порядку).

У п. 1 проєкту Порядку зазначено, що цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо надання державної підтримки на підготовку та професійний розвиток кадрів для підприємств оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки.

У п. 16 проєкту Порядку пропонується визначити, що у разі виявлення фактів подання недостовірних відомостей, фальсифікації документів або нецільового використання коштів роботодавець ОПК / роботодавець інших пріоритетних галузей економіки:

- зобов’язаний повернути отримані кошти в повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідної вимоги Державного центру зайнятості;

- позбавляється права на участь в експериментальному проекті на весь строк його реалізації;

- несе відповідальність згідно із законодавством України у сфері соціального страхування.

Однак проєкт акта не містить положень, які унормовують механізм здійснення заходів з виявлення фактів подання недостовірних відомостей, фальсифікації документів або нецільового використання коштів роботодавцем ОПК / роботодавцем інших пріоритетних галузей економіки – не визначено суб’єкта проведення відповідних заходів, його права та обов’язки, форму проведення заходів, строків, вимог до документального оформлення результатів тощо.

Зазначене зумовлює наділення широкими дискреційними повноваженнями суб’єкта проведення відповідних заходів у частині визначення механізму встановлення фактів подання недостовірних відомостей, фальсифікації документів або нецільового використання коштів роботодавцем ОПК / роботодавцем інших пріоритетних галузей економіки, а також створює передумови для різної правозастосовної практики, що може створювати передумови для вчинення корупційних правопорушень та порушень, пов’язаних з корупцією.

Рекомендація НАЗК: визначити прозорий механізм виявлення фактів подання недостовірних відомостей, фальсифікації документів або нецільового використання коштів.

1.2 У п. 36 проєкту Порядку зазначається, що надавач освітніх послуг або Державний центр зайнятості або роботодавець ОПК / роботодавець інших пріоритетних галузей економіки засобами Єдиної системи може ініціювати дострокове розірвання укладеного договору відповідно до умов, передбачених таким договором, шляхом надсилання повідомлення з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом із документами, що підтверджують наявність підстав для дострокового розірвання договору, трьом іншим сторонам договору. Договір вважається розірваним з наступного робочого дня з дня отримання зазначеного повідомлення останньою з трьох інших сторін договору. Кожна із сторін договору отримує автоматичне повідомлення про розірвання договору.

Крім того, у п. 37 проєкту Порядку пропонується визначити, що у разі дострокового розірвання договору (у разі порушення умов договору або за ініціативою сторін) надавач освітніх послуг протягом п’яти робочих днів з дати розірвання договору засобами Єдиної системи подає Державному центру зайнятості розрахунок невикористаної частини коштів гранту для потенційних працівників та протягом трьох робочих днів з дня подання розрахунку повертає таку частину коштів на рахунок Державного центру зайнятості.

Проте застосування слова «може» наділяє широкими дискреційними повноваженнями суб’єктів прийняття такого рішення та створює передумови для вчинення корупційних правопорушень та порушень, пов’язаних з корупцією.

Рекомендація НАЗК: у п. 36 проєкту Порядку слово «може» виключити.

1.3 Відповідно до пп. 39, 74 проєкту Порядку пропонується визначити поважні причини для дострокового припинення професійного навчання, які дозволяють не перераховувати частину коштів гранту отримувачем, зокрема, інші підтверджені документально причини, що не залежать від отримувача гранту для потенційних працівників, але є такими, що перешкоджають проходженню професійного навчання працівником отримувача гранту для потенційних працівників / роботодавців.

Відсутність вичерпного переліку документів, що підтверджують поважність причин для об’єктивної неможливості проходження професійного навчання отримувачем гранту, наділяє широкими дискреційними повноваженнями суб’єктів прийняття рішення на власний розсуд визначати поважність / неповажність таких причин та створює передумови для вчинення корупційних правопорушень та порушень, пов’язаних з корупцією.

Рекомендація НАЗК: абз. 10 п. 39, абз. 10 п. 74 проєкту Порядку виключити.

1.4 У п. 88 проєкту Порядку, зокрема, визначено, що Державний центр зайнятості розглядає подані документи протягом 10 робочих днів та приймає рішення про надання компенсації роботодавцям або відмову в наданні компенсації роботодавцям.

Однак у проєкті Порядку відсутні положення, якими визначено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні компенсації роботодавцю.

Крім того, не визначено юридичного факту, який є підставою для початку відліку 10 робочих днів для прийняття відповідного рішення Державним центром зайнятості.

Відсутність вичерпного переліку підстав для відмови в наданні компенсації та визначення чіткої дати прийняття такого рішення надмірно розширює дискреційні повноваження посадових осіб Державного центру зайнятості, створює можливість виключно на власний розсуд визначати такі підстави.

Рекомендації НАЗК: 

- у проєкті Порядку визначити вичерпний перелік підстав для відмови в наданні компенсації;

- визначити юридичний факт, що є підставою для початку відліку 10 робочих днів для прийняття остаточного рішення.

ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання

У п. 20 проєкту Порядку пропонується визначити, що роботодавець ОПК / роботодавець інших пріоритетних галузей економіки спільно з центром зайнятості здійснює відбір надавачів освітніх послуг та/або кваліфікаційних центрів, спроможних забезпечити навчання або підтвердження кваліфікації відповідно до вимог роботодавця ОПК / роботодавця інших пріоритетних галузей економіки, із довідника професійного розвитку.

Крім того, у п. 23 проєкту Порядку визначено, що роботодавець ОПК / роботодавець інших пріоритетних галузей економіки або центр зайнятості (щодо осіб, які перебувають на обліку або звернулися за сприянням у працевлаштуванні) здійснюють підбір отримувачів гранту для потенційних працівників та попередню верифікацію на відповідність вимогам, визначеним відповідним роботодавцем, за результатами яких центр зайнятості безпосередньо або засобами Єдиної системи повідомляє заявника про надання гранту для потенційних працівників та інформує про професійне навчання, яке необхідно пройти, і надає рекомендований перелік надавачів освітніх послуг, сформований відповідно до пункту 20 цього Порядку.

Однак положення проєкту акта не містять визначеної прозорої процедури здійснення відбору надавачів освітніх послуг та/або кваліфікаційних центрів, зокрема не передбачають гарантій відкритості проведення процедури, рівності надавачів освітніх послуг та/або кваліфікаційних центрів.

Відсутність прозорої процедури відбору надавачів освітніх послуг та/або кваліфікаційних центрів створює передумови для прийняття суб’єктивних та упереджених рішень з метою отримання неправомірної вигоди.

Рекомендація НАЗК: у проєкті Порядку визначити прозору процедуру відбору надавачів освітніх послуг та/або кваліфікаційних центрів.

Висновок: проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції                                                                                                                          Віктор ПАВЛУЩИК