Картка проєкту
|
Розробник проєкту Закону: Міністерство юстиції України |
Мета проєкту – посилення підзвітності та доброчесності суддів шляхом оптимізації форми декларування доброчесності та родинних зв’язків судді, а також удосконалення процедури перевірки декларування суддями своєї доброчесності відповідно до рекомендацій Європейської Комісії та міжнародних зобов’язань |
Проєкт Закону надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті Закону корупціогенний фактор, який може зумовити ризик зловживань Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі – Комісія) та унеможливити застосування до судді дисциплінарного стягнення у разі умисного неподання декларації доброчесності та родинних зв’язків у встановлені строки або умисного декларування у ній недостовірних (у тому числі неповних) тверджень або відомостей.
Опис виявленого корупціогенного фактора
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
1.1 Проєкт Закону розроблено, зокрема, для удосконалення процедури перевірки декларацій доброчесності суддів шляхом деталізації механізмів та строків перевірки.
З огляду на це у пропонованому проєктом абз. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що у разі надходження інформації від фізичних та юридичних осіб, із медіа, інших джерел або самостійного встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень або відомостей, вказаних у декларації, Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює перевірку декларації доброчесності та родинних зв’язків судді, за період, що не перевищує встановлений законом строк для застосування до судді дисциплінарного стягнення станом на день початку проведення такої перевірки.
Відповідно до ч. 11 ст. 109 Закону дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
В абз. 2 ч. 2 ст. 62 Закону (в редакції проєкту) встановлено, що перевірка декларації доброчесності та родинних зв’язків судді здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України протягом трьох місяців з дня ухвалення рішення про її проведення. Цей строк може бути продовжено на підставі вмотивованого рішення Комісії, але не більше ніж на три місяці.
Рішення Комісії, ухвалене за результатами перевірки, включається до суддівського досьє (абз. 2 ч. 4 ст. 62 Закону (в редакції проєкту).
При цьому положення абз. 2 ч. 4 ст. 62 Закону (в редакції проєкту) не встановлює його змістовний зв’язок із абз. 2 ч. 2 ст. 62 Закону (в редакції проєкту) щодо строку ухвалення Комісією такого рішення.
Проєкт Закону не містить інших положень, які б визначали цей строк.
Відтак встановлення строку здійснення перевірки декларації за невизначеності строку ухвалення рішення Комісією зумовлює ризик зловживань.
Це частково нівелює положення абз. 1 ч. 1 ст. 62 Закону (в редакції проєкту), що може унеможливити застосування до судді дисциплінарного стягнення.
Рекомендація НАЗК:
положення абз. 2 ч. 4 ст. 62 Закону (в редакції проєкту) викласти у новій реакції, визначивши, що Комісія ухвалює рішення в строк, встановлений абз. 2 ч. 2 ст. 62 Закону (в редакції проєкту).
1.2 У ч. 5 ст. 62 Закону (в редакції проєкту) зазначено, що у разі встановлення фактів декларування суддею завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень або відомостей, неподання чи несвоєчасного подання декларації доброчесності та родинних зв'язків судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України звертається до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті.
При цьому проєкт не встановлює строку звернення Комісії до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді.
Відтак зволікання Комісії із зазначеним зверненням може зумовити закінчення строку, протягом якого до судді може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
Рекомендація НАЗК:
положення ч. 5 ст. 62 Закону (в редакції проєкту) викласти у новій реакції, визначивши строк звернення Комісії до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді.
Висновок: проєкт Закону містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
