НАЗК НАЗК
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту

Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку розпорядження майном акціонерного товариства «Українська залізниця»

Картка проєкту

Розробник проєкту постанови: Міністерство інфраструктури України Мета проєкту постанови – врегулювати питання розпорядження майном, впорядкувати розподіл повноважень органів управління акціонерного товариства «Українська залізниця»   Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України
 

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку розпорядження майном акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі – проєкт Порядку) Національне агентство виявило у його положеннях корупціогенні фактори, які можуть призвести до неефективного розпорядження майном компанії та відчуження активів на невигідних для держави умовах, зокрема за неринковими цінами, за рахунок:
  • обмеження функцій контролю наглядової ради за процесами розпорядження активами АТ «Укрзалізниця»;
  • створення ризику заниження вартості майна АТ «Укрзалізниця» у разі прийняття рішення про необхідність його відчуження;
  • скасування необхідності проведення незалежної оцінки майна для цілей передачі в оренду, користування, концесію.
  Опис виявлених корупціогенних факторів  
  1. Неналежне визначення змісту й обсягу прав чи обов’язків фізичних (юридичних) осіб
    • Відповідно до чинної редакції п. 11 Порядку відчуження, передача в оренду та користування будівель, споруд, рухомого складу, нематеріальних активів товариства здійснюється за рішенням наглядової ради АТ «Укрзалізниця».
Розробник пропонує внести зміни до абз. 2  п.п. 2 п. 11 Порядку та встановити, що наглядова рада товариства приймає рішення щодо здійснення таких правочинів (відчуження, передача в оренду, користування єдиних майнових комплексів структурних підрозділів товариства, будівель і споруд, рухомого складу, нематеріальних активів, у тому числі товарних знаків) тільки у тому випадку, якщо ринкова вартість предмета такого правочину становить від 10 до 25 відсотків вартості активів[1]. За даними останнього консолідованого звіту про фінансовий стан АТ «Укрзалізниця»[2], на 30.06.2021 вартість активів товариства становить 253 млрд гривень. Враховуючи викладене, у разі внесення цих змін наглядова рада АТ «Укрзалізниця» прийматиме рішення про господарські операції тільки щодо тих активів, вартість яких перевищує 25 мільярдів гривень. Вчинення правочинів щодо інших активів, вартість яких не перевищує 25 млрд грн, які є ліквідними та задіяні безпосередньо в операційній діяльності АТ «Укрзалізниця», здійснюватиметься за рішенням виконавчого органу товариства – правління. АТ «Укрзалізниця» є суб’єктом природної монополії у сфері залізничного транспорту, яка за відсутності національного регулятора бере участь у встановленні ціни за користування залізничним транспортом, а також розподіляє інфраструктуру товариства між суб’єктами господарювання (вантажовідправниками) шляхом вчинення відповідних правочинів. З урахуванням викладеного у разі прийняття запропонованих змін поза межами корпоративної процедури погодження наглядовою радою компанії перебуватимуть фактично усі правочини з високим рівнем корупційних ризиків – контракти щодо передачі в оренду рухомого складу залізничного транспорту суб’єктам господарювання (зокрема, локомотивів та вантажних вагонів). Як наслідок, запропоновані зміни за рахунок обмеження функцій контролю наглядової ради товариства за процесами розпорядження майном АТ «Укрзалізниця» наділяють правління товариства широкими дискреційними повноваженнями, збільшують корупційні ризики під час передачі в оренду та розподілу активів АТ «Укрзалізниця» між представникам бізнесу, а також містять загрозу упередженого розпорядження майном зазначеного товариства з метою отримання неправомірної вигоди. Рекомендації НАЗК: залишити п. 11 Порядку у чинній редакції або з урахуванням специфіки діяльності компанії переглянути вартісний поріг правочинів, які потребують погодження наглядової ради, у бік зниження. передбачити норму, яка визначатиме, що відчуження (передача в оренду, користування) цілісних майнових комплексів та структурних підрозділів має здійснюватися за погодженням з наглядовою радою.  
  • У положеннях п. 14 проєкту Порядку пропонується врегулювати окремі питання визначення вартості активів АТ «Укрзалізниця» для цілей відчуження.
Чинна редакція Порядку містить вимогу, згідно з якою відчуження майна здійснюється за вартістю не нижчою, ніж балансова вартість. Зазначене, попри недосконалість чинного механізму регулювання, не виключає можливості підвищення стартової ціни продажу від балансової вартості, зокрема за результатами проведення незалежної оцінки для цілей відчуження за власною ініціативою компанії. Таке регулювання покладає відповідальність за здійснення процедур реалізації майна із дотриманням законних інтересів АТ «Укрзалізниця» та держави на посадових осіб компанії, які мають право приймати відповідні управлінські рішення. Натомість розробник запропонував за результатом внесення змін до чинного Порядку визначати стартову ціну майна на рівні його балансової вартості, крім випадків, коли законом встановлено обов’язкове проведення незалежної оцінки майна. Зазначене створює умови для реалізації корупційних ризиків із продажу майна із порушенням законних інтересів АТ «Укрзалізниця» та держави, зокрема в інтересах третіх осіб, заінтересованих у придбанні цінних активів за заниженою ціною, яка не відповідає їх ринковій вартості. Модель регулювання, яка передбачає безпосередній продаж майна за його балансовою вартістю, знижує гарантії економічної доцільності та ефективності такого відчуження. Так, пряме застосування балансової вартості для продажу є недоцільним з огляду на те, що така вартість у непоодиноких випадках не відповідає ринковій вартості активу та безпосередньо залежить від методів обліку, які використовуються на підприємстві. Крім того, запропоновані зміни фактично легітимізують бездіяльність посадових осіб акціонерного товариства в управлінні активами компанії, даючи змогу відчужувати майно за економічно необґрунтованою ціною. Враховуючи викладене, прийняття запропонованого положення може призвести до реалізації корупційного ризику, який полягає у неефективному відчуженні майна АТ «Укрзалізниця» за заниженою ціною. Рівень цього корупційного ризику підвищується в умовах ймовірної змови посадових осіб товариства та потенційних покупців активів. Рекомендації НАЗК: виключити зміни до п. 14 Порядку; у п. 14 Порядку передбачити критерії, за якими активи слід відносити до таких, що мають пройти незалежну оцінку для цілей відчуження (з відповідним рецензуванням звітів) або розглянути необхідність затвердження уніфікованої Методики оцінки майна в цілях відчуження, як окремого нормативно-правового акта.  
  • У проєкті Порядку пропонується викласти у новій редакції п. 14 Порядку, скасувавши вимогу щодо проведення незалежної оцінки майна цілісних майнових комплексів, структурних підрозділів товариства у разі їх передачі в оренду, користування, концесію.
Проте розробник не врахував, що незалежна оцінка майна, проведення якої передбачене у чинній редакції Порядку, спрямована на захист законних інтересів держави та акціонерного товариства, гарантування  визначення ринкової вартості майна для мінімізації корупційних схем з неефективного розпорядження власністю шляхом штучного заниження ціни активу. Як наслідок, прийняття запропонованих у проєкті Порядку змін може  призвести до неефективного розпорядження майном АТ «Укрзалізниця» шляхом передачі активів в оренду, користування/концесію на невигідних для компанії та держави умовах, зокрема за результатами попередніх домовленостей з третіми особами, та отримання неправомірної вигоди. Рекомендації НАЗК: залишити п. 14 Порядку у чинній редакції.  
  • Згідно зі змінами до абз. 1 п.п. 3 п. 11 Порядку пропонується надати право АТ «Укрзалізниця» визначати ознаки інших необоротних матеріальних активів, які є малоцінними необоротними матеріальними активами (далі – МНМА), а також делегувати право приймати рішення про списання таких активів підрозділам товариства, на балансі яких вони обліковуються.
Натомість в абз. 13 п. 1 розділу II Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11, передбачено, що розпорядчий документ про облікову політику суб’єкта державного сектору визначає вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА, з обґрунтуванням критеріїв щодо визначення таких ознак. З огляду на викладене запропонована у проєкті постанови правова невизначеність змісту ознак, які пропонується встановлювати при ідентифікації МНМА, може надати змогу підрозділам АТ «Укрзалізниця», на балансі яких вони обліковуються, списувати майно, яке за загальними правилами бухгалтерського обліку не належать до категорії МНМА. Зазначене містить ризики неефективної облікової політики АТ «Укрзалізниця» та відсутності належного контролю за процесами розпорядження МНМА окремими підрозділами товариства. Рекомендації НАЗК: у п.п. 4 п. 1 проєкту Порядку передбачити, що вартісні ознаки МНМА визначаються обліковою політикою товариства, з обґрунтуванням критеріїв щодо визначення таких ознак.     Висновок:  проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наведених рекомендацій.     Голова Національного агентства з питань запобігання корупції                                       Олександр НОВІКОВ [1] За даними останньої річної фінансової звітності компанії. [2] https://www.uz.gov.ua/files/file/about/investors/UZ%206m2021%20FS%20UKR%20with%20review%20report%20(1).pdf  
Чат-бот Telegram
контакт-центр
Чат-бот Telegram
Контакти
+38 (044) 200-06-94 info@nazk.gov.ua
працює з 9:00 до 18:00
Технічна підтримка
support@nazk.gov.ua