Оптимізація роботи з надання відповіді на адвокатський запит
Вітаю! Бот покликаний оптимізувати роботу з надання відповіді на адвокатський запит, а саме - перевірити відповідність його оформлення вимогам чинного законодавства. Однак, під час розгляду запиту, будьте пильними. Оскільки, безпідставна відмова у наданні адвокату відповіді тягне юридичну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону відмова у наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідальність за ненадання (неповне, несвоєчасне надання) інформації чи копій документів на адвокатський запит передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення. Зокрема, ч. 5 ст. 212-3 Кодексу передбачає, що за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит на посадову особу можу бути накладено штраф (від 25 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).
Протокол у такій справі про адміністративне правопорушення можуть складати голови ради адвокатів областей, міст Києва та Севастополя або уповноважений радою член Ради адвокатів, а розгляд справи здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних суддів.
Окрім того, Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної дійльності захисника чи представника особи з надання правової допомоги (ч. 1 ст. 397 Кодексу).
Єдинний державнй реєстр судових рішень навіть містить декілька прикладів задоволення слідчими суддями скарг на бездіяльність органів досудового розслідування щодо невнесення відомостей до ЄРДР про ненадання відповіді на адвокатські запити, в чому слідчі судді вбачають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 397 КК України.
Під поняттям «колегіальний орган» слід розуміти як колегіальний орган, що є окремою юридичною особою (наприклад, Центральна виборча комісія, Вища рада правосуддя, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Рахункова палата), так і колегіальний орган без статусу юридичної особи (наприклад, дисциплінарна комісія, комісія з розподілу службового житла, комісія з преміювання тощо)
