Картка проєкту
| Розробник проєкту постанови: Міністерство молоді та спорту України | Мета проєкту – виконання вимог ст. 52 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», Антидопінгової конвенції, ратифікованої Законом України від 15.03.2001 № 2295-III, Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті, ратифікованої Законом України від 03.08.2006 р. № 68-V | Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті постанови корупціогенні фактори: нечітко визначені правові процедури прийняття рішень Наглядовою радою державної установи «Національна лабораторія антидопінгового контролю» (далі – Наглядова рада); застосовані поняття не узгоджуються із визначеними у законодавстві. Опис виявлених корупціогенних факторів 1. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання 1.1. Проєктом постанови пропонується затвердити Положення про Наглядову раду державної установи «Національна лабораторія антидопінгового контролю» (далі – проєкт Положення). У ст. 52 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (далі – Закон) визначено, що організаційною формою діяльності наглядової ради є засідання, яке вважається правоможним, якщо на ньому присутні дві третини її членів. Рішення наглядової ради ухвалюються більшістю голосів від її загального складу. У п. 5 проєкту Положення визначено, що організаційною формою діяльності Наглядової ради є засідання. Рішення приймаються поіменним відкритим голосуванням (п. 10 проєкту Положення). Разом з тим у проєкті Положення пропонується визначити можливість «ухвалення рішень шляхом електронних консультацій». У п. 11 проєкту Положення зазначено, що Наглядова рада за рішенням голови Наглядової ради або, у разі його відсутності, заступника голови Наглядової ради, може ухвалювати рішення шляхом електронних консультацій між членами або проводити засідання та ухвалювати рішення у режимі реального часу (онлайн) з використанням відповідних технічних засобів, зокрема через Інтернет. Відповідно до п. 12 проєкту Положення процедура ухвалення рішень шляхом електронних консультацій передбачає такі етапи: секретар надсилає кожному члену Наглядової ради проект рішення та підстави для прийняття такого рішення з використанням електронної пошти; секретар встановлює кінцевий термін надходження зауважень та пропозицій членів Наглядової ради до проекту рішення; секретар узагальнює пропозиції та зауваження; секретар готує та розсилає остаточний варіант проекту рішення кожному члену Наглядової ради; кожен член Наглядової ради голосує щодо остаточного варіанта проекту рішення шляхом висловлення своєї позиції електронною поштою. Звертаємо увагу на те, що процедура «електронних консультацій» як організаційна форма діяльності Наглядової ради не передбачена ст. 52 Закону. Пропонована правова процедура наділяє секретаря Наглядової ради повноваженнями, які дають змогу затягувати розгляд «незручних» керівництву питань. Зокрема, не визначено загального строку електронних консультацій, строків на окремих етапах, а також правових наслідків неприйняття рішення у такий спосіб (наприклад, ненадходження електронних листів від мінімально необхідної кількості членів Наглядової ради для прийняття рішення). Не визначено підстав для прийняття головою (його заступником) рішення про ухвалення рішення Наглядовою радою шляхом електронних консультацій. Зауважимо, що згідно з п. 13 проєкту Положення засідання Наглядової ради відбуваються: 1) за особистої присутності членів Наглядової ради; 2) у режимі реального часу (онлайн) з використанням відповідних технічних засобів, зокрема через Інтернет. Такі форми роботи є дієвими, забезпечують можливість здійснення повноважень за різних обставин та гарантують дотримання вимог щодо кворуму і відкритості голосування. Натомість процедура ухвалення рішень шляхом електронних консультацій, тобто звичайного листування електронною поштою, зважаючи на відсутність чітких умов її здійснення, унеможливлює дотримання зазначених вимог та не узгоджується із передбаченою Законом організаційною формою діяльності. Пропонована процедура може застосовуватись керівництвом Наглядової ради як інструмент зловживань. Рекомендації НАЗК: виключити положення щодо процедури електронних консультацій або узгодити їх із нормою ст. 52 Закону в частині організаційної форми роботи, передбачивши можливість електронних консультацій виключно як інструмент можливого попереднього обговорення питань. 1.2. У пп. 7, 8 проєкту Положення передбачено, що чергові засідання скликає і проводить голова Наглядової ради, а у разі його відсутності – заступник голови Наглядової ради. Позачергові засідання скликаються головою Наглядової ради або на вимогу не менше ніж однієї третини членів від її загального складу. Проєкт Положення не передбачає можливості обрання головуючого з числа інших членів Наглядової ради. На чергових засіданнях таким є голова або заступник, а на позачергових – голова. Така редакція положень не визначає суб’єкта, уповноваженого на проведення позачергового засідання, скликаного на вимогу не менше ніж однієї третини членів від її загального складу та за відсутності на ньому голови Наглядової ради. Окрім цього, не визначено строку, протягом якого скликається позачергове засідання з часу отримання вимоги не менше ніж однієї третини членів від її загального складу. Неналежне правове регулювання зумовить зловживання керівництва Наглядової ради та спірні правовідносини. Рекомендації НАЗК: передбачити можливість обрання, за умови відсутності голови на позачерговому засіданні Наглядової ради, головуючого з числа присутніх її членів; визначити строк скликання позачергового засідання Наглядової ради на вимогу не менше ніж однієї третини членів від її загального складу. 2. Ускладнення реалізації передбачених законодавством заходів із запобігання чи протидії корупції У проєкті Положення зазначено, що члени Наглядової ради повинні бути неупередженими та незалежними у прийнятті рішень і запобігати виникненню конфлікту інтересів. Члени Наглядової ради зобов’язані повідомляти письмово голову Наглядової ради про наявність у них будь-якого конфлікту інтересів перед кожним засіданням (пп. 22, 23). Насамперед зауважимо, що застосоване поняття «будь-який конфлікт інтересів» не узгоджується із Законом України «Про запобігання корупції». Окрім цього, у ст. 52 Закону, яка стосується аналогічних питань, застосовуються належні поняття «конфлікт інтересів» та «реальний чи потенційний конфлікт інтересів». Отже, застосоване у проєкті Положення поняття «будь-який конфлікт інтересів» може довільно трактуватись. У п. 21 проєкту Положення встановлено, що у разі виявлення обмежень, визначених пп. 22, 23 цього Положення, повноваження члена Наглядової ради припиняються Кабінетом Міністрів України. Зважаючи на передбачені у п. 21 проєкту Положення правові наслідки недотримання обмежень щодо конфлікту інтересів, застосоване поняття потребує узгодження. Також проєкт Положення не містить положення щодо завчасного надання членам Наглядової ради проєкту порядку денного засідання. Таким чином, передбачена у ст. 52 Закону вимога, за якою член Наглядової ради зобов’язаний перед засіданням письмово повідомити голові Наглядової ради про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, може бути з необережності порушена. Рекомендації НАЗК: у п. 23 проєкту Положення слова «будь-який конфлікт інтересів» замінити словами «реальний чи потенційний конфлікт інтересів»; доповнити проєкт Положення нормою щодо завчасного надання членам Наглядової ради проєкту порядку денного засідання.Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій. Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
