Картка проєкту
| Розробник проєкту постанови: Державна служба України з надзвичайних ситуацій | Мета проєкту – виконання вимог Закону України від 06 жовтня 2022 року № 2655-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» та нормативне врегулювання питання щодо професійної атестації експертів у сфері пожежної та техногенної безпеки | Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті постанови корупціогенний фактор – нечітко визначені правові процедури: створення і діяльності атестаційної та Апеляційної комісій; професійної атестації, підвищення кваліфікації та позбавлення кваліфікаційного сертифіката. Така правова невизначеність може зумовити зловживання атестаційної та Апеляційної комісій, посадових осіб Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС), а також ускладнити реалізацію передбачених для кандидатів/експертів заходів і захист ними своїх прав та інтересів.Опис виявленого корупціогенного фактора
1. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання 1.1. Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок проведення професійної атестації експертів у сфері пожежної та техногенної безпеки та позбавлення кваліфікаційного сертифіката (далі – проєкт Порядку). Передбачено, що для проведення професійної атестації ДСНС утворюється атестаційна та Апеляційна комісії. Однак проєктом Порядку не визначено достатніх правових процедур створення та діяльності таких комісій, що може зумовити зловживання посадових осіб ДСНС. У п. 4 проєкту Порядку зазначено, що до складу атестаційної комісії входять «посадові особи ДСНС, представники громадських організацій (за згодою) та незалежні фахівці з питань пожежної безпеки та техногенної безпеки або цивільного захисту (за згодою)». Пропоноване положення містить поняття «незалежні фахівці з питань пожежної безпеки та техногенної безпеки або цивільного захисту». Однак у чинному законодавстві не визначено цього поняття. Відтак до складу атестаційної комісії як «незалежний фахівець» може бути включена будь-яка особа. Також не встановлено порядку відбору членів атестаційної комісії із запропонованих кандидатур «незалежних фахівців». Зазначене може зумовити ризик зловживань посадової особи ДСНС, уповноваженої на визначення персонального складу атестаційної комісії. В абз. 1 п. 25 проєкту Порядку передбачено, що «Апеляційна комісія утворюється у складі голови комісії, секретаря та її членів. До її складу включаються представники ДСНС, громадських організацій (за згодою) та закладів освіти, які здійснюють підвищення кваліфікації за спеціальністю «Пожежна безпека» та «Цивільна безпека» (за згодою)». Застосоване у пропонованому положенні формулювання «представники ДСНС» не є чітким. Такими представниками можуть бути як посадові особи відомства, так і будь-які особи, яким ДСНС делегувала право представництва в Апеляційній комісії. З огляду на визначені антикорупційним законодавством заборони та обмеження для посадових осіб, а також з метою мінімізації можливих корупційних ризиків у діяльності Апеляційної комісії використане поняття потребує уточнення. Пропоновані положення п. 4 та абз. 1 п. 25 проєкту Порядку передбачають можливість включення до складу атестаційної та Апеляційної комісій представників громадських організацій. Однак у проєкті Порядку відсутні правові механізми визначення конкретних представників. Зокрема, не передбачено: - які громадські організації мають право висувати кандидатури для включення до складу комісій. Наприклад, такими громадськими організаціями могли б бути ті, у статуті яких передбачена діяльність у сфері пожежної та техногенної безпеки або цивільного захисту; - способу визначення конкретних представників із запропонованих громадськими організаціями кандидатур. Зазначені зауваження стосуються і порядку відбору до складу Апеляційної комісії представників закладів освіти, які здійснюють підвищення кваліфікації за спеціальністю «Пожежна безпека» та «Цивільна безпека». Окремо звертаємо увагу на те, що у проєкті Порядку відсутні положення, які б визначали: - загальну кількість членів комісій, а також, окремо, кількість для кожного із суб’єктів делегування представників; - спосіб обрання/визначення голови, заступника, секретаря; - форму роботи (для атестаційної комісії) та порядок головування; - спосіб прийняття рішень; - строк повноважень членів комісій та підстави для дострокового їх припинення; - вимоги щодо уникнення конфлікту інтересів. На посадових осіб ДСНС, які будуть включені до складу комісій, поширюватимуться заборони та обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції». Проте на інших осіб зазначені обмеження не поширюватимуся, і такі особи не зможуть бути притягнені до юридичної відповідальності, наприклад за прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів. Зважаючи на визначальні повноваження комісій під час проведення професійної атестації, необхідним є визначення дієвого правового механізму запобігання ймовірним ризикам. Наприклад, можливим є встановлення вимоги для членів атестаційної комісії письмово інформувати голову комісії про наявність конфлікту інтересів та неучасть в опрацюванні матеріалів і прийнятті рішень за таких обставин. Окрім цього, слід передбачити правові наслідки недотримання таких вимог, наприклад – дострокове припинення повноважень члена атестаційної комісії. Рекомендації НАЗК: у п. 4 проєкту Порядку уточнити застосоване поняття «незалежні фахівці з питань пожежної безпеки та техногенної безпеки або цивільного захисту»; в абз. 1 п. 25 проєкту Порядку слова «представники ДСНС» замінити словами «посадові особи ДСНС»; визначити: загальну кількість членів комісій, а також, окремо, кількість для кожного із суб’єктів делегування представників; порядок відбору кандидатур для включення до складу комісій; спосіб обрання/визначення голови, заступника, секретаря; форму роботи (для атестаційної комісії) та порядок головування; спосіб прийняття рішень; строк повноважень членів комісій та підстави дострокового їх припинення; вимоги щодо уникнення конфлікту інтересів. 1.2. Пропоновані у проєкті Порядку процедури професійної атестації, підвищення кваліфікації та позбавлення кваліфікаційного сертифіката є не чіткими і можуть зумовити зловживання атестаційної та Апеляційної комісій, посадових осіб ДСНС, а також ускладнити реалізацію передбачених для кандидатів/експертів заходів і захист ними своїх прав та інтересів. Щодо професійної атестації Не визначено конкретних строків вчинення передбачених у проєкті Порядку дій. Зокрема, в абз. 2 п. 4 зазначено, що інформація щодо проведення професійної атестації оприлюднюється на офіційному вебсайті ДСНС (дата, час, місце проведення). При цьому не визначено строку оприлюднення інформації. В абз. 5 п. 9 проєкту Порядку зазначено, що на вимогу кандидата він повинен бути ознайомлений з результатами наданих ним відповідей на тестові та ситуаційні завдання. Проте не встановлено строку для ознайомлення. У п. 11 проєкту Порядку визначено, що рішення про відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржене до Апеляційної комісії або суду в установленому законодавством порядку. При цьому не визначено строку звернення зі скаргою до Апеляційної комісії. У п. 25 проєкту Порядку передбачено, що рішення Апеляційної комісії за зверненням скаржника надається в паперовій формі. Однак не встановлено строку надання рішення скаржнику. Окрім цього, не завершено правові процедури. Зокрема, в абз. 2 п. 5 проєкту Порядку визначено, що у разі, коли за результатами розгляду поданої кандидатом заяви та інших документів виявлено невідповідність їх вимогам пункту 5 цього Порядку та/або недостовірну інформацію, приймається рішення про недопущення його до складання іспиту з обґрунтуванням причин. Таке рішення надсилається у письмовій формі листом з повідомленням протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. При цьому проєкт Порядку не містить положень, які б визначали можливі подальші обмеження для кандидата за таких обставин щодо складення іспиту. Наприклад, у разі відмови у видачі кваліфікаційного сертифіката за результатами іспиту, відповідно до п. 12 проєкту Порядку, кандидат має право повторно подати заяву на проведення професійної атестації, але не раніше ніж через шість місяців після прийняття рішення про відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката. Щодо підвищення кваліфікації В абз. 2 п. 16 проєкту Порядку встановлено, що підвищення кваліфікації та підготовка експертів (кандидатів) здійснюється закладами освіти за спеціальністю «Пожежна безпека» та «Цивільна безпека». Заклади освіти розробляють програми підвищення кваліфікації за напрямом професійної атестації та відповідними категоріями експертів і надсилають їх на затвердження до ДСНС. У проєкті Порядку не визначено, чи має ДСНС право не затверджувати програми підвищення кваліфікації, та можливі підстави для прийняття такого рішення. Окрім цього, в абз. 4 п. 16 проєкту Порядку зазначено, що про підвищення кваліфікації експерт інформує листом ДСНС з наданням підтверджуючого документа, завіреного в установленому законодавством порядку, протягом тридцяти календарних днів. Однак у проєкті Порядку не визначено, протягом тридцяти календарних днів з якого моменту експерт повинен інформувати ДСНС про підвищення кваліфікації. Зважаючи на передбачені у п.п. 4 п. 18 проєкту Порядку правові наслідки ненадання такої інформації до ДСНС – позбавлення експерта кваліфікаційного сертифіката, таке положення потребує уточнення. Щодо позбавлення експерта кваліфікаційного сертифіката В абз. 7 п. 18 проєкту Порядку зазначено, що «рішення про позбавлення експерта кваліфікаційного сертифіката може бути прийнято ДСНС за наявності однієї з вищенаведених підстав». Запропонована редакція цього положення не визначає конкретного суб’єкта, уповноваженого на прийняття рішення про позбавлення експерта кваліфікаційного сертифіката. Крім того, застосоване формулювання «може бути прийнято» наділятиме такого суб’єкта дискреційними повноваженнями. У п. 21 проєкту Порядку визначені права експерта: 1) ознайомлюватися з рішенням про позбавлення його кваліфікаційного сертифіката; 2) подавати обґрунтовані заперечення до рішення про позбавлення його кваліфікаційного сертифіката у строк не пізніше ніж за один робочий день до дати розгляду питання про позбавлення його кваліфікаційного сертифіката; 3) бути присутнім під час розгляду питання про позбавлення його кваліфікаційного сертифіката; 4) оскаржувати рішення за результатами розгляду питання про позбавлення його кваліфікаційного сертифіката до Апеляційної комісії протягом 15 днів з дати його оприлюднення. Однак проєкт Порядку не встановлює права експерта на завчасне ознайомлення з матеріалами, що ускладнює можливість захисту, нівелюючи визначене у проєкті Порядку право на подання заперечень. Також пропонована редакція абз. 3 п. 21 проєкту Порядку потребує уточнення. Експерт повинен мати право подавати заперечення на етапі розгляду питання про позбавлення його кваліфікаційного сертифіката, а не після прийняття відповідного рішення. Додатково звертаємо увагу на те, що у п. 21 проєкту Порядку не встановлено права експерта на залучення представника. Рекомендації НАЗК: з урахуванням зазначених вище зауважень визначити строки та деталізувати правові процедури професійної атестації, підвищення кваліфікації та позбавлення кваліфікаційного сертифіката.Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій. Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
