Картка проєкту
| Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типової угоди про проведення розвідувальних та видобувних робіт на ділянках надр покладів бурштину» |
Ініціатор(и) проєкту акта:
Мінекономіки |
Мета проєкту акта – затвердження Типової угоди про проведення розвідувальних та видобувних робіт на ділянках надр покладів бурштину |
Резюме антикорупційної експертизи
Положення Типової угоди про проведення розвідувальних та видобувних робіт на ділянках надр покладів бурштину (далі – Типова угода) суперечать нормам Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 (далі – Порядок), в описі механізму визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам.
Таблиця виявлених корупціогенних факторів
| № з/п |
Корупціогенні фактори |
| 1 |
Суперечність між різними положеннями одного й того ж нормативно-правового акта або між положеннями різних нормативно-правових актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того ж питання, що допускає різне тлумачення норм |
Опис виявленого корупціогенного фактору
Суперечність між різними положеннями одного й того ж нормативно-правового акта або між положеннями різних нормативно-правових актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того ж питання, що допускає різне тлумачення норм
У п. 7 Типової угоди визначено, що після припинення дії Угоди Сторона 2 (надрокористувач) повертає Стороні 1 (власник земельної ділянки/землекористувач) земельну ділянку (ділянки) після проведення робіт з рекультивації відповідно до вимог законодавства України та
відшкодовує завдані збитки відповідно до Порядку.
У п. 2 Порядку передбачено загальний принцип визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам, згідно з яким
розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Також визначається механізм формування складу таких комісій.
Водночас, згідно з п. 9 Типової угоди
розмір завданих збитків визначається сторонами договору та погоджується шляхом підписання відповідного акта про визначення розміру збитків. Лише
якщо сторонами не досягнуто згоди про порядок та розмір відшкодування завданих збитків, тоді, згідно з п. 9 Типової угоди, розмір збитків та порядок їх відшкодування здійснюється відповідно до Порядку.
Таким чином, положення п.п. 7 та 9 Типової угоди не узгоджуються між собою та встановлюють різні підходи до визначення розміру збитків.
При цьому положення п. 9 Типової угоди не відповідають вимогам п. 2 Порядку.
Тому вважаємо, що запропоновані положення п. 9 Типової угоди створюють правові підстави для довільного визначення сторонами Типової угоди розміру збитків (а саме необґрунтованого їх заниження), що сприяє виникненню корупційних ризиків для отримання неправомірної вигоди.
Водночас, варто зауважити, що у п. 6 чинного Порядку встановлено окремий механізм визначення збитків для випадків, у тому числі,
тимчасового зайняття земельних ділянок для розвідувальних робіт, який у загальних рисах нагадує договірний механізм, викладений у п. 9 Типової угоди.
Однак, з огляду на
положення п. 6 Порядку стає очевидним, що ці положення жодним чином
не можуть бути застосовані у Типовій угоді. Чинний Порядок дозволяє процедуру договірного визначення розміру збитків лише для випадку
тимчасового зайняття ділянки, і лише для
розвідувальних робіт. При цьому із положень Типової угоди випливає, що вони поширюються на строк дії спеціального дозволу на користування надрами (з правом подовження), а метою використання земельної ділянки є одночасно і розвідувальні і
видобувні роботи.
Рекомендації НАЗК:
виключити положення п. 9 Типової угоди.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданої рекомендації.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
