Картка проєкту
| Проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування», реєстраційний № 3876 від 16.07.2020 | Ініціатор(и) законопроєкту: Клочко А.А., Аліксійчук О.В., Богданець А.В. та інші | Мета проєкту Закону – врівноваження дерегуляційних заходів та підвищення ефективності інституту відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності |
Резюме антикорупційної експертизи
Проєктом Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування» (далі – проєкт Закону) пропонується внести зміни до низки статей Кримінального кодексу України (далі – КК України) та Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у частині актуалізації складів злочинів та адміністративних правопорушень у сфері містобудування. Проєкт Закону пов’язаний зі змінами, запропонованими проєктом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування» (реєстр. № 3875 від 16.07.2020) в частині удосконалення відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, як одного і заходів, спрямованих на дерегуляцію господарської діяльності з будівництва об’єктів. За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону Національне агентство виявило, що положення статті 450, якою пропонується доповнити КК України й встановити кримінальну відповідальність за самочинне (самовільне) будівництво, містять корупціогенний фактор –вживання категорії оціночного характеру «істотне порушення будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством», що не відповідає принципу юридичної визначеності правових норм та створює передумови для вчинення корупційних правопорушень.Таблиця виявлених корупціогенних факторів
| № п/п | Корупціогенні фактори |
| 1 | Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання |
Опис виявлених корупціогенних факторів
Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання Відповідно до ч. 1 ст. 450, якою пропонується доповнити КК України, самочинним (самовільним) будівництвом є зокрема таке будівництво, «що здійснюється або збудовано… з істотними порушеннями будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством». Разом з тим термін «істотний» вживається в чинних нормах КК України для визначення розміру шкоди, а не для кваліфікації порушень. При цьому зміст вказаної конструктивної ознаки складу цього злочину у проєкті Закону не розкрито. Не містить проєкт Закону також будь-яких критеріїв для визначення характеру (розміру) таких порушень достатніми для визнання їх істотними. Водночас ознака «істотності» вказаного порушення є обов’язковою ознакою складу цього злочину, а отже від її наявності/відсутності буде залежати настання кримінальної відповідальності за самочинне (самовільне) будівництво. В нормах чинних законодавчих актів України, незважаючи на детальну регламентацію будівельного процесу, а також вимог щодо його відповідності будівельним нормам і правилам, визначення поняття «істотне порушення будівельних норм і правил» відсутнє. Зокрема, відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. При цьому в Цивільному кодексі України ні визначення цього поняття, ні критеріїв «істотності» такого порушення не наведено. Не містять відповідних критеріїв для визначення істотності порушень будівельних норм і правил й норми законів України «Про будівельні норми», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Про основи містобудування». Разом з тим, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб’єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень. Крім того, нормами чинної ст. 96 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зокрема за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил (у запропонованій проєктом Закону редакції – нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством) та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд. Таким чином термін «істотне порушення» будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством є оціночним, ступінь порушення відповідних норм і правил значною мірою залежатиме від суб’єктивної оцінки такого порушення органами досудового розслідування та суду в ході кримінального провадження з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи. При цьому визначення однієї з обов’язкових ознак складу злочину, а отже, і застосування вказаної статті КК України у разі реалізації положень проєкту Закону повністю залежатиме від суб’єктивної оцінки суттєвості зазначених порушень органами досудового розслідування та судом. Такий підхід до конструювання норм КК України суперечить одному з принципів верховенства права – принципу юридичної визначеності правових норм та створює передумови для вчинення корупційних правопорушень. Рекомендації НАЗК: виключити із тексту проєкту Закону оціночне поняття «істотне порушення» будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством, що допускає довільне тлумачення, або розкрити зміст цього поняття шляхом наведення його визначення в тексті відповідної статті (примітці до статті) Особливої частини КК України. Висновок: положення проєкту Закону містять корупціогенний фактор та потребують доопрацювання з урахуванням наданої рекомендації. Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
