ВИСНОВОК
антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення організації та проведення процедур закупівель сільськими, селищними радами, міськими територіальними громадами»
Картка проєкту
| Розробники проєкту Закону: Приходько Б.,
Кулініч О.,
Наталуха Д. та інші |
Мета проєкту Закону – надання можливості сільським, селищним радам, міським територіальним громадам здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб громади здійснювати закупівлі без проведення тендерів |
Проєкт Закону реєстр. № 5289 від 19.03.2021 надано на розгляд Комітету з питань економічного розвитку |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи проєкту Закону Національне агентство встановило, що запропоновані зміни виводять спрощені закупівлі з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), що створює умови для поширення корупційних зловживань, а також неефективного та непрозорого використання бюджетних коштів.
Опис виявлених корупціогенних факторів
- Необґрунтоване встановлення пільг, переваг або інших привілеїв для юридичних та фізичних осіб
1.1. Положення ч. 2 ст. 3 Закону визначають, що замовники здійснюють спрощені закупівлі
[1] шляхом використання електронної системи закупівель.
У проєкті Закону пропонується встановити, що замовники товарів, робіт і послуг, визначені п. 1-3 ч. 1 ст. 2 Закону
[2], мають право здійснювати спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом, або
без обов’язкового застосування порядку проведення спрощених закупівель.
Ці зміни скасовують процедуру спрощеної закупівлі та обов’язок використання електронної системи для широкого кола замовників – органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, які є розпорядниками бюджетних коштів.
Такий підхід нівелює запроваджені в Україні стандарти прозорості закупівель та призведе до виникнення низки зловживань замовниками у цій сфері правового регулювання.
[1] Спрощені закупівлі – закупівлі, вартість яких становить від 50 тис. грн до 200 тис. грн (для товарів, послуг) та робіт – від 50 тис. грн до 1,5 млн грн, а для окремих видів робіт, які здійснюють відповідні юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, – 1 млн. грн, а робіт – до 5 млн. гривень.
[2] Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, які є розпорядниками бюджетних коштів.
1.2. Положення ч. 7 ст. 3 Закону містять низку винятків із загального правила щодо застосування порядку проведення спрощених закупівель.
У проєкті Закону запропоновано доповнити цей перелік додатковим винятком, а саме: «закупівля сільською, селищною радою, міською територіальною громадою для
задоволення потреб громадян харчових продуктів, паливно-мастильних матеріалів, природного газу та електричної енергії, малоцінних або швидкозношуваних товарів для закладів охорони здоров’я або закладів освіти комунальної форми власності; послуг з підвезення здобувачів освіти до закладу освіти і у зворотному напрямку;
проектно-кошторисної документації».
Запропоновані зміни нададуть можливість сільським і селищним радам та міським територіальним громадам
на власний розсуд вирішувати питання щодо проведення спрощених закупівель або укладення прямих договорів закупівель.
Крім того, пропонована у проєкті Закону підстава для проведення місцевою громадою спрощених закупівель з метою «задоволення потреб громадян» може мати широкий спектр застосування, а також не містить посилання на законодавчо встановлений механізм та спосіб аналізу інформації для прийняття відповідних рішень в цілях запропонованих проєктом Закону змін.
Загалом поняття «проєктно-кошторисна документація» не відповідає принципу юридичної визначеності, оскільки не дає змоги встановити предмет відповідної закупівлі.
Запропоноване регулювання виводить з-під дії Закону вагомий сегмент суб’єктів публічного права (замовників), що створить умови для виникнення корупційних ризиків, неефективного використання бюджетних коштів та обмеження конкуренції, а також сприятиме тому, що замовники отримають можливість без будь-якого контролю як з боку держави, так і громадськості здійснювати закупівлі.
Рекомендації НАЗК:
проєкт Закону у разі його прийняття створить умови для вчинення корупційних правопорушень під час здійснення закупівель замовниками, що зумовлює необхідність зупинення його розгляду.
Висновок:
запропонована модель правового регулювання в цілому є корупціогенною, що унеможливлює прийняття проєкту Закону у запропонованій редакції.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
