Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України |
Метою проєкту є посилення на період дії воєнного стану механізму державної підтримки застрахованих осіб та роботодавців у період вимушеної перерви в роботі працівників під час відновлення роботи підприємств, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання роботодавцю державної підтримки у період простою «Точка опори» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:
- наділення дискреційними повноваженнями посадових осіб регіональних центрів зайнятості щодо прийняття на власний розсуд рішення про відмову в наданні компенсації, продовження виплати компенсації;
- встановлення непрозорої процедури припинення виплати компенсації у зв’язку з можливістю прийняття суб’єктивних та упереджених рішень з метою отримання неправомірної вигоди.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок надання роботодавцю державної підтримки у період простою «Точка опори» (далі – проєкт Порядку), який визначає умови та механізм надання роботодавцю державної підтримки у період простою за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством.
У п. 3 проєкту Порядку визначається, що державна допомога надається роботодавцю у разі оформлення простою працівників у зв’язку з тимчасовою неможливістю здійснення господарської діяльності внаслідок пошкодження та/або знищення майна підприємства внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
У п. 8 проєкту Порядку пропонується визначити, що для отримання компенсації роботодавець (уповноважена роботодавцем особа) подає, протягом 90 календарних днів з дня оформлення простою працівника, до центру зайнятості, розташованого за місцем провадження господарської діяльності, заяву про надання компенсації за формою, затвердженою Державним центром зайнятості.
Також у п. 11 проєкту Порядку визначено, що рішення про надання або відмову в наданні компенсації приймається регіональним центром зайнятості та оформляється відповідним наказом протягом десяти робочих днів з дня подання роботодавцем заяви та документів, передбачених пунктом 8 цього Порядку.
У разі подання неповного пакета документів, передбачених пунктом 8 цього Порядку, або виявлення помилок центр зайнятості протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви повідомляє про це роботодавця. Після доповнення або доопрацювання таких документів роботодавець має право повторно звернутися до центру зайнятості протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення центру зайнятості.
У разі повторного подання роботодавцем заяви та документів, передбачених пунктом 8 цього Порядку, після їх доповнення та доопрацювання, рішення про надання або відмову в наданні компенсації приймається регіональним центром зайнятості протягом п’яти робочих днів з дня повторного подання роботодавцем заяви і документів відповідно до вимог цього Порядку.
Однак у проєкті Порядку відсутні положення, які б визначали вичерпний перелік підстав для відмови в наданні (продовженні виплати) компенсації.
Відсутність вичерпного переліку підстав для відмови в наданні (продовженні виплати) компенсації надмірно розширює дискреційні повноваження посадових осіб регіональних центрів зайнятості, створює можливість виключно на власний розсуд визначати зазначені підстави.
Рекомендація НАЗК: у проєкті Порядку визначити вичерпний перелік підстав для відмови в наданні (продовженні виплати) компенсації.
У п. 3 проєкту Порядку пропонується визначити, що державна допомога надається роботодавцю, зокрема, за умови, якщо роботодавець планує відновлення виробничої (господарської) діяльності шляхом релокації підприємства або відновлення роботи за місцем провадження діяльності, крім територій тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації.
Відповідно до п. 8 проєкту Порядку до заяви про надання компенсації роботодавець подає, серед іншого, план відновлення роботи підприємства або релокації у довільній формі із зазначенням основних заходів та орієнтовних строків їх виконання, а також у разі планування релокації – документи або рішення щодо переміщення виробничих потужностей (за наявності).
Також у абз. 11 п. 8 проєкту Порядку пропонується визначити, що для продовження виплати компенсації на строк до шести місяців роботодавець подає документи, які підтверджують здійснення роботодавцем заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності або релокацію підприємства.
Однак проєкт акта не містить переліку документів, які підтверджують здійснення роботодавцем заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності або релокацію підприємства.
Зазначене зумовлює наділення широкими дискреційними повноваженнями посадових осіб регіональних центрів зайнятості на власний розсуд визначати достатність наданих документів роботодавцем задля продовження виплати компенсації, а отже, – приймати упереджені рішення з метою отримання неправомірної вигоди.
Рекомендація НАЗК: визначити перелік документів, які підтверджуватимуть здійснення роботодавцем заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності або релокацію підприємства.
ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
Відповідно до п. 7 проєкту Порядку надання компенсації припиняється з дня:
- припинення простою та відновлення виконання працівником трудових функцій;
- припинення трудових відносин з працівником;
- припинення державної реєстрації роботодавця;
- втрати роботодавцем відповідності умовам, передбаченим пунктом 3 цього Порядку;
- закінчення строку виплати компенсації;
- відсутності ознак здійснення заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності.
Проте проєкт акта не містить механізму припинення виплати компенсації, а саме: не визначено суб’єкта збору / перевірки необхідної інформації з метою встановлення факту виникнення підстав для припинення виплати компенсації, а також відсутня процедура прийняття відповідних рішень.
Крім того, проєкт акта не містить вичерпного переліку ознак здійснення заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності.
Відсутність прозорої процедури припинення виплати компенсації створює передумови для прийняття суб’єктивних та упереджених рішень з метою отримання неправомірної вигоди.
Рекомендації НАЗК:
- у проєкті Порядку визначити прозору процедуру припинення виплати компенсації;
- визначити перелік ознак здійснення заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності.
Висновок: проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
