Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання статусу учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни іноземцям та особам без громадянства, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання статусу учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни іноземцям та особам без громадянства, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме: встановлення непрозорого механізму надання статусу учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни іноземцям та особам без громадянства.

Опис виявлених корупціогенних факторів

І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання

1. Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок надання статусу учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни іноземцям та особам без громадянства, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (далі – проєкт Порядку).

У п. 6 проєкту Порядку пропонується встановити, що для надання статусу учасника бойових дій заявникам, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов’язані подати на розгляд міжвідомчої комісії довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій.

Однак зазначений у проєкті Порядку строк «протягом 30 календарних днів з дня участі осіб» не містить чіткого моменту, з якого почнеться відлік вказаного строку, встановлений командирам (начальникам) військових частин (органів, підрозділів) або іншим керівникам підприємств, установ та організацій, для подання довідки, необхідної для надання відповідним особам статусу учасника бойових дій.

Як наслідок, вказане формулювання створює передумови для залежності відповідних заявників від рішень командирів (начальників) військових частин (органів, підрозділів) або інших керівників підприємств, установ та організацій, що може призвести до навмисного затягування відповідного процесу подання документів з метою отримання неправомірної вигоди вказаними суб’єктами.

Рекомендація НАЗК:

встановити у проєкті Порядку чіткий момент відліку строку для подання командирами (начальниками) військових частин (органів, підрозділів) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій довідки для надання статусу учасника бойових дій заявникам.

2. Згідно з абз. 1 п. 7 проєкту Порядку для надання статусу учасника бойових дій або статусу особи з інвалідністю внаслідок війни заявник подає на розгляд міжвідомчої комісії заяву в паперовій формі згідно з додатком 1 або 2, у тому числі шляхом надсилання засобами поштового зв’язку або в електронній формі на офіційну адресу електронної пошти Мінветеранів. Також заява може подаватися через центр надання адміністративних послуг, після чого передається до Мінветеранів у паперовій формі. Однак зазначене положення проєкту Порядку не дає змоги однозначно зрозуміти, у який спосіб подається заява у паперовій формі.

Крім того, зазначений спосіб, де «заявник подає на розгляд міжвідомчої комісії заяву у паперовій формі згідно з додатком 1 або 2, у тому числі шляхом надсилання засобами поштового зв’язку» суперечить абз. 15 п. 7 проєкту Порядку, згідно з яким Мінветеранів після надходження заяви здійснює її попереднє опрацювання та у разі відсутності копій документів витребовує їх в уповноваженого органу або особи.

В абз. 17 п. 7 проєкту Порядку визначено, що після  опрацювання  заява  та  додані  до  неї  документи,  зокрема  надані Мінветеранів  запитувані  документи  (відомості)  або  обґрунтовані  відповіді про причину їх відсутності, передаються Мінветеранів на розгляд міжвідомчої комісії. Тобто заява повинна обов’язково пройти етап опрацювання у Мінветеранів, а не подаватися напряму міжвідомчій комісії.

Водночас у проєкті Порядку залишається неврегульованим питання щодо граничного строку опрацювання Мінветеранів поданої заяви та її передачі на розгляд міжвідомчій комісії.

Враховуючи зазначене, реалізація положень проєкту Порядку у пропонованій редакції створює умови для можливого затягування процесу надання статусу учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни або навіть відмови в наданні такого статусу у зв’язку з неправильним способом подання заяви з метою отримання неправомірної вигоди.

Рекомендації НАЗК:

у проєкті Порядку:

передбачити чітко встановлені способи подання заяви, які будуть узгоджуватися з іншими положеннями проєкту Порядку;

встановити строк для опрацювання Мінветеранів заяви та її передачі на розгляд міжвідомчій комісії.

3. Відповідно до п. 9 проєкту Порядку Мінветеранів у випадку отримання у місячний строк відповіді на запит, надісланий згідно з п. 7 цього Порядку, після прийняття міжвідомчою комісією рішення про відмову в наданні заявнику статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни протягом одного календарного дня інформує про це заявника в електронній формі або іншими засобами зв’язку та пропонує йому повторно подати заяву у паперовій формі згідно з додатком 1 або 2, яка долучається до раніше поданої заяви і витребуваних документів та передається Мінветеранів на розгляд міжвідомчої комісії.

Однак проєкт Порядку не містить визначених строків для повторного подання заяви та її розгляду міжвідомчою комісією. Крім того, повторне подання заяви виключно у паперовій формі створює умови для обов’язкового особистого контакту заявника із суб’єктом владних повноважень. Вказані положення проєкту Порядку створюють сприятливе середовище для корупційних проявів, зокрема створюючи передумови для отримання неправомірної вигоди.

Рекомендації НАЗК:

у проєкті Порядку:

встановити чіткий строк для повторного подання заяви та строк її розгляду міжвідомчою комісією;

визначити й інші форми повторного подання заяви, зокрема на електронну пошту.

Висновок:

проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

Голова Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                                                                Віктор ПАВЛУЩИК