Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання послуг з посилення спроможностей окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та отримали травму, поранення або захворювання, що призвели до обмеження їх повсякденного функціонування»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання послуг з посилення спроможностей окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та отримали травму, поранення або захворювання, що призвели до обмеження їх повсякденного функціонування» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:

запровадження непрозорого механізму реалізації права заявника (суб’єкт надання послуги з посилення спроможностей (далі – суб’єкт надання послуг)) на відшкодування вартості наданих послуг з посилення спроможностей;

наділення Міністерства у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів) надмірними дискреційними повноваженнями в частині запровадження та проведення оцінки якості надання послуг суб’єкта надання послуги;

відсутність чіткої регламентації правовідносин, які виникають між суб’єктом надання послуг та особою – отримувачем вказаної послуги, що може призвести до неоднакової правозастосовної практики. 

Опис виявлених корупціогенних факторів

І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення

1.1. Проєктом постанови передбачається, зокрема, затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо надання послуг з посилення спроможностей окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та отримали травму, поранення або захворювання, що призвели до обмеження їх повсякденного функціонування (далі – проєкт Порядку).

Відповідно до п. 24 проєкту Порядку з метою участі в експериментальному проекті та укладення договору про відшкодування вартості наданих послуг з посилення спроможностей юридична особа, фізична особа – підприємець (далі – заявник) подає до Мінветеранів:

- заяву, в якій зазначає найменування юридичної особи та її організаційно-правову форму або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи – підприємця, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичної особи – підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відмітку відповідного контролюючого органу в паспорті), місцезнаходження юридичної особи або адресу задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) фізичної особи – підприємця, фактичну адресу надання послуг (у разі, коли місце провадження підприємницької діяльності відрізняється від місцезнаходження юридичної особи або адреси задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) фізичної особи – підприємця), контактний номер телефону, адресу електронної пошти;

- інформацію та копії документів, що підтверджують наявність трудових або цивільно-правових відносин фахівців із заявником, відповідність заявника та кваліфікації фахівців вимогам, визначеним п. 25 цього Порядку.

У п. 25 проєкту Порядку встановлюються критерії, за якими Мінветеранів здійснюватиме оцінку відповідності суб’єкта надання послуг.

Проте у проєкті Порядку відсутні положення, які визначають початковий момент, з якого у заявника виникатиме право на подання заяви та відповідних документів, строки їх розгляду Мінветеранів, строки і процедуру оцінки відповідності, визначеної в п. 25 проєкту Порядку, та прийняття відповідного рішення про укладення договору про відшкодування вартості наданих послуг з посилення спроможностей, також проєкт акта не містить вичерпного переліку підстав для прийняття рішення про відмову в укладенні вказаного договору.

Зазначена правова прогалина у проєкті Порядку призводить до запровадження непрозорого механізму реалізації права заявника на відшкодування вартості наданих послуг з посилення спроможностей та наділення Мінветеранів надмірними дискреційними повноваженнями під час процедури оцінки відповідності заявника, що створює умови для прийняття суб’єктивних управлінських рішень.

Рекомендації НАЗК:

доопрацювати проєкт Порядку та передбачити прозорий та чіткий механізм реалізації права заявника на відшкодування вартості наданих послуг з посилення спроможностей, зокрема передбачити:

строки для подання документів заявником;

процедуру оцінки відповідності та прийняття Мінветеранів рішень про укладення відповідних договорів, процедуру підпису такого договору сторонами;

вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову в укладенні договору про відшкодування вартості наданих послуг з посилення спроможностей.

1.2. Відповідно до п. 37 проєкту Порядку Мінветеранів проводить моніторинг стану надання послуг з посилення спроможностей та оцінку якості надання послуг з посилення спроможностей.

Згідно з п. 41 проєкту Порядку моніторинг та оцінка послуг з посилення спроможностей проводяться відповідно до порядку та критеріїв, затверджених Мінветеранів.

В абз. 2 п. 43 проєкту Порядку передбачено, що оцінка суб’єктів надання послуг здійснюється Мінветеранів шляхом проведення комплексу заходів, спрямованих на встановлення рівня відповідності надання послуг з посилення спроможностей відповідно до цього Порядку.

Згідно з п. 46 проєкту Порядку методами оцінки є, зокрема:

опитування / анкетування осіб – отримувачів послуг та/або їх законних представників;

спостереження за процесом надання послуг з посилення спроможностей;

проведення бесіди / співбесіди з персоналом суб’єкта надання послуг.

Водночас відповідно до п. 48 проєкту Порядку встановлення факту неналежного надання послуг, що підтверджено результатами оцінки, та відмова суб’єкта надання послуг від проведення оцінки та/або ненадання відповідних матеріалів і документів є підставами для розірвання договору про відшкодування вартості наданих послуг з посилення спроможностей.

Оскільки запропонована проєктом Порядку оцінка якості надання послуг має ознаки здійснення державного нагляду / контролю та заважаючи на те, що проєкт постанови є експериментальним, проєкт Порядку повинен забезпечувати єдиний підхід до правозастосування в частині проведення Мінветеранів оцінки якості послуг.

Враховуючи вищезазначене, у проєкті постанови має бути чітко визначено:

способи та форми здійснення оцінки якості надання послуг (заходи);

періодичність здійснення оцінки якості надання послуг;

вичерпний перелік правових наслідків для суб’єкта надання послуг у разі відмови у здійснення оцінки.

Відсутність вказаної інформації у проєкті акта запроваджує непрозору процедуру проведення перевірки діяльності суб’єктів надання послуг і, відповідно, створює можливості для зловживання уповноваженим органом своїми повноваженнями. 

Рекомендації НАЗК:

доопрацювати проєкт постанови та проєкт Порядку відповідно, враховуючи вищевикладені зауваження.

1.3. Згідно з п. 45 проєкту Порядку оцінка може не проводитися у разі введення на території України або адміністративно-територіальної одиниці, де надавалися послуги з посилення спроможностей, надзвичайного або воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.

Оскільки відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території Україні введено воєнний стан, то використання у проєкті Порядку такої правової конструкції оціночного характеру як «може» наділяє Мінветеранів дискреційними повноваженнями на власний розсуд приймати рішення щодо того, в яких саме випадках і стосовно яких суб’єктів надання послуг не буде проводитись оцінка якості надання послуг.

Рекомендації НАЗК:

п. 45 проєкту Порядку виключити.

II.Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання

Згідно з п. 13 проєкту Порядку надання послуг з посилення спроможностей розпочинається з моменту звернення особи – отримувача послуг або її законного представника до суб’єкта надання послуг щодо отримання послуг з посилення спроможностей.

У п. 26 проєкту Порядку зазначено, що для отримання послуг з посилення спроможностей особа – отримувач послуг може звернутися безпосередньо до суб’єкта надання послуг, а відповідно до п. 28 проєкту акта підставою для отримання послуг з посилення спроможностей, які надаються суб’єктом надання послуг, є особисте звернення особи – отримувача послуг у паперовій форму до фахівця з надання послуг з посилення спроможностей або до суб’єкта надання послуг.

Разом з тим із редакції проєкту Порядку випливає, що між суб’єктом надання послуг та особою – отримувачем послуг з посилення спроможностей укладається договір.

Так, відповідно до п. 20 проєкту Порядку передбачено, що суб’єкт надання послуг має право припинити надання відповідних послуг згідно з договором між суб’єктом надання послуг та особою – отримувачем послуг з посилення спроможностей, зокрема у разі порушення особою правил і норм етичної поведінки, невиконання індивідуального плану з посилення спроможностей та/або недотримання рекомендацій і визначеного індивідуального плану з посилення спроможностей.

Крім того, що проєкт Порядку не унормовує процедури звернення особи до суб’єкта надання послуг, термінів розгляду відповідних документів та видів рішень, які має право приймати суб’єкт надання послуг (надання чи відмова у наданні послуг), проєкт акта також не містить норм, які врегульовують процедуру укладення договору між суб’єктом надання послуг та особою, основні вимоги до такого договору та вичерпний перелік підстав для його розірвання.

Враховуючи вищевказане, відсутність у проєкті Порядку чіткої регламентації прав та обов’язків, які виникають між суб’єктом надання послуг та особою, може призвести до неоднакового правового застосування та прийняття суб’єктивних рішень під час укладення / розірвання відповідних договорів.

Рекомендації НАЗК:

у проєкті Порядку:

чітко унормувати процедуру звернення особи до суб’єкта надання послуг, зокрема передбачити строки для опрацювання суб’єктом надання послуг відповідних документів, види рішень, які може прийняти суб’єкт надання послуг за результатами перевірки документів, та вичерпний перелік підстав для відмови у наданні відповідних послуг;

передбачити основні вимоги до договору між суб’єктом надання послуг та особою, зокрема зазначити строки для підпису договору, основні права та обов’язки сторін і вичерпний перелік підстав для розірвання такого договору.

Висновок:

проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

Голова Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                                     Віктор ПАВЛУЩИК