Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання впровадження інформаційно-комунікаційної системи управління постачанням товарів та послуг для потреб Збройних Сил «DOT-Chain»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

 За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало корупціогенний фактор, який може зумовити ризик зловживань під час використання інформаційно-комунікаційної системи управління постачанням товарів та послуг для потреб Збройних Сил «DOT-Chain» державними замовниками у сфері оборони.

Опис виявлених корупціогенних факторів

1. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання

1.1. Проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання впровадження інформаційно-комунікаційної системи управління постачанням товарів та послуг для потреб Збройних Сил «DOT-Chain» пропонується затвердити Порядок впровадження інформаційно-комунікаційної системи управління постачанням товарів та послуг для потреб Збройних Сил «DOT-Chain» (далі – проєкт Порядку).

Варто зазначити, що проєкт Порядку передбачає впровадження інформаційно-комунікаційної системи виключно з метою забезпечення потреб Збройних Сил України. Так, відповідно до п. 1 проєкту Порядку інформаційно-комунікаційна система управління постачанням товарів та послуг для потреб Збройних Сил (далі – інформаційно-комунікаційна система) – система, яка призначена для автоматизації процесів постачання товарів та послуг, що закуповуються за рахунок бюджетних коштів та/або інших не заборонених законодавством джерел фінансування, стандартизації методів отримання достовірної та повної інформації щодо постачання товарів та послуг для потреб Збройних Сил. Аналогічні норми містяться і в інших положеннях проєкту Порядку.

Водночас згідно з абз. 9 п. 4 проєкту Порядку користувачами інформаційно-комунікаційної системи є, серед іншого, інші державні замовники у сфері оборони, визначені абзацом четвертим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель» (далі – постанова № 363).

Відповідно до абз. 4 п. 2 постанови № 363 Міністерство внутрішніх справ, Міністерство економіки, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрація Державної прикордонної служби, Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національна гвардія, Національна поліція, Державна спеціальна служба транспорту, Державне бюро розслідувань, Державна судова адміністрація, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості визначено державними замовниками у сфері оборони.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 та п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон) державний замовник у сфері оборони організовує та здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Одночасне закріплення у проєкті Порядку призначення інформаційно-комунікаційної системи для потреб Збройних Сил та визначення користувачами інформаційно-комунікаційної системи разом із Міністерством оборони України інших державних замовників у сфері оборони створює невизначеність як щодо фактичного кола суб’єктів, які матимуть змогу використовувати інформаційно-комунікаційну систему, так і щодо безпосередньо предмета закупівлі.

Крім того, слід зазначити, що проєктом Порядку не передбачений порядок користування інформаційно-комунікаційною системою державними замовниками у сфері оборони, що створює правову невизначеність та може призвести до ускладненої практичної реалізації її впровадження та використання.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням зазначених зауважень.

1.2. Відповідно до абз. 4–7 п. 5 проєкту Порядку функціональні можливості інформаційно-комунікаційної системи забезпечують, зокрема, формування заявки на постачання, формування замовлень на суб’єктів господарювання (постачальників товарів та послуг), задіяних у процесах постачання товарів та послуг для потреб Збройних Сил, внесення коригувань до розміщених замовлень (у разі потреби), оформлення первинних документів по поставці, актів порушення договірних зобов’язань тощо.

Варто зазначити, що на цей час планування та здійснення закупівель товарів оборонного призначення регулюються, зокрема, Законом, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», Інструкцією з планування оборонних закупівель товарів, робіт і послуг на постачання (розроблення, модернізацію, ремонт) озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів, іншого військово-технічного майна і послуг в інтересах Збройних Сил України в умовах правового режиму воєнного стану, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 11.04.2024 № 226, тощо.

Разом з тим проєктом Порядку не передбачено ані прямих, ані бланкетних норм до інших нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання процедури використання державними замовниками у сфері оборони чи іншими користувачами інформаційно-комунікаційною системою вказаних її функціональних можливостей.

Водночас відсутній порядок та механізм формування заявки на постачання, формування замовлень на суб’єктів господарювання (постачальників товарів та послуг), задіяних у процесах постачання товарів та послуг для потреб Збройних Сил, внесення коригувань до розміщених замовлень (у разі потреби), оформлення первинних документів по поставці, актів порушення договірних зобов’язань тощо, що створює правову невизначеність щодо процедурних аспектів користування системою та може призвести до неоднакового застосування її функціональних можливостей та розвитку корупційних практик.

Таким чином, положення абз. 4–7 п. 5 проєкту Порядку сформульовані без дотримання принципу юридичної визначеності та створюють передумови для формування непрозорого механізму практичної реалізації зазначеної норми.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати п. 5 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.

Висновок:

                        проєкт Порядку містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

В.о. Голови Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                                                                                              Сергій ГУПЯК