Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство оборони України |
Мета проєкту - удосконалення механізму реалізації права військовослужбовців на покращене харчування під час лікування у закладах охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах. |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які можуть зумовити ризик зловживань державними органами, розвідувальними органами, правоохоронними органами та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, або в яких проходять службу військовослужбовці, а також підпорядкованими таким органам закладами, підприємствами, установами та організаціями під час забезпечення покращеного харчування військовослужбовців під час лікування у закладах охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах.
Опис виявлених корупціогенних факторів
1. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання.
Відповідно до п. 1 проєкту Порядку забезпечення покращеного харчування військовослужбовців під час лікування у закладах охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах (далі - проєкт Порядку) цей проєкт Порядку визначає механізм забезпечення покращеного харчування військовослужбовців під час лікування у закладах охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування відповідно до норми № 5 - лікувальна Норм харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 426 “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту”.
Разом з тим, п. 4 проєкту Порядку визначено, що механізм реалізації забезпечення покращеного харчування визначається державними органами, розвідувальними органами, правоохоронними органами та центральними органами виконавчої влади, зазначеними у пункті 2 цього Порядку.
Зазначене порушує принцип юридичної визначеності у зв’язку з нечітким визначенням механізму реалізації забезпечення покращеного харчування, що в свою чергу зумовлює ризики їх довільного та упередженого правозастосування.
Рекомендація НАЗК:
доповнити п. 4 проєкту Порядку після слів “покращеного харчування” словами “в межах зазначеного Порядку”.
2. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Відповідно до п. 2.2.2 проєкту Типового договору компенсації витрат на покращене харчування військовослужбовців (далі - проєкт Типового договору) замовник має право направляти до Закладу уповноважених представників з метою проведення моніторингу кількісних та якісних показників забезпечення військовослужбовців покращеним харчуванням, достовірності поданих Закладом рахунків та щомісячного звіту щодо кількості військовослужбовців, які перебували на лікуванні в Закладі в попередньому місяці, перевірки інформації про чисельність військовослужбовців, які перебувають на лікуванні в Закладі.
При цьому відповідно до п. 2.3.8. Заклад зобов’язується забезпечувати своєчасний безпечний і вільний вхід і доступ уповноважених представників Замовника в будь-який час до приміщень Закладу для моніторингу кількісних та якісних показників забезпечення військовослужбовців покращеним харчуванням військовослужбовців, достовірності поданих Закладом рахунків та щомісячних звітів щодо кількості військовослужбовців, які перебували на лікуванні в Закладі в попередньому місяці (додаток 1 до договору), перевірки інформації про чисельність військовослужбовців, які перебувають на лікуванні в Закладі.
Сукупність вказаних норм, а також правова невизначеність у частині відсутності порядку наділення замовником уповноваженого представника повноваженнями щодо проведення моніторингу, визначення його прав та обов’язків, порядку, строків та умов проведення моніторингу наділяє замовника надмірними дискреційними повноваженнями під час проведення такого моніторингу показників забезпечення військовослужбовців покращеним харчуванням.
При цьому варто зазначити, що вказані норми мають визначати межі дій уповноваженого представника замовника, спрямованих саме на досягнення мети, а саме перевірки якості та кількості наданих закладом охорони здоров'я послуг.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати пп. 2.2.2., 2.3.8. проєкту Типового договору з врахуванням зазначених зауважень.
3. Використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання
П. 2.3.12 проєкту Типового договору передбачено обов'язок Закладу повертати Платнику надміру сплачені кошти за цим договором за ліжко-дні військовослужбовців, перебування яких на стаціонарному лікуванні в Закладі не верифіковано уповноваженими представниками Замовника.
Використання оціночних конструкцій «не верифіковано» дає змогу уповноваженому представнику замовника застосовувати суб’єктивні підходи під час проведення моніторингу кількості військовослужбовців, які перебували на лікуванні в Закладі в попередньому місяці та перевірки інформації про чисельність військовослужбовців, які перебувають на лікуванні в Закладі, що в свою чергу може спричинити неефективне використання бюджетних коштів.
Крім того, відсутність підстав, якими має керуватись уповноважений представник під час прийняття ним рішення, строків прийняття рішення, чітких вимог до форми та змісту, а також порядку його оскарження запроваджує непрозору практику прийняття такого рішення та наділяє уповноваженого представника замовника надмірними дискреційними повноваженнями без чітких критеріїв їх реалізації.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 2.3.12 проєкту Типового договору з врахуванням зазначених зауважень.
4. Невідповідність положень нормативно-правового акта положенням нормативно-правового акта, що має вищу юридичну силу, або міжнародним зобов’язанням України
Відповідно до п. 14 проєкту Порядку кошти отримані закладами охорони здоров’я за договорами з 19 травня 2024 року до дати укладення договору можуть використовуватись на будь-яку господарську діяльність закладу охорони здоров’я.
Відповідно до п. 4.4 Типового договору “Замовник компенсує Закладу витрати на покращене харчування військовослужбовців до набрання чинності цим Договором, починаючи з 19 травня 2024 – дати набрання чинності абзацом дванадцятим пункт 1 статті 11 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” відповідно до виставленого Закладом рахунку, звіту …”.
П. 2 проєкту Порядку визначає, що термін “замовник” означає державні органи, розвідувальні органи, правоохоронні органи та центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, або в яких проходять службу військовослужбовці, а також підпорядковані таким органам заклади, підприємства, установи та організації.
При цьому згідно з абз. 12 п. 1 ст. 11 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці під час лікування та реабілітації у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування забезпечуються за рахунок державного бюджету щоденним харчуванням за нормою № 5, яка застосовується у військово-медичних закладах. Оплата здійснюється Міністерством оборони України по факту надання послуги на основі щомісячного звіту медичного закладу.
Таким чином, положення п. 14 проєкту Порядку створюють підґрунтя для правової колізії з положеннями абз. 12 п. 1 ст. 11 вказаного Закону, що зумовлює формування різної правозастосовної практики та створює умови для нецільового використання бюджетних коштів органами, визначеними п. 2 проєкту Порядку.
Рекомендація НАЗК:
п. 14 проєкту Порядку та п. 4.4 Типового договору привести у відповідність до абз. 12 п. 1 ст. 11 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
5. Юридична колізія в законодавстві: суперечність між різними положеннями одного й того самого нормативно-правового акта або між положеннями різних нормативно-правових актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того самого питання, що допускає різне тлумачення норм
П. 9. проєкту Порядку визначено, що розрахунок граничної вартості компенсації витрат на покращене харчування за 1 (один) ліжко-день військовослужбовця здійснюється Міністерством оборони України.
Згідно з ч. 2 п. 10 проєкту Порядку гранична вартість компенсації витрат на покращене харчування за 1 (один) ліжко-день військовослужбовця розраховується Міністерством оборони України як сума вартості усіх найменувань продуктів харчування з урахуванням кількості або грамів на одного військовослужбовця на добу, визначених нормою № 5, без урахування приміток до норми № 5, за вартістю одного комплекту продуктів відповідно до Каталогу продуктів харчування, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 15 листопада 2019 року № 591, та Порядку застосування Каталогу продуктів харчування, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2020 року № 140 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 17 квітня 2024 року № 242), що розрахований службою державного замовника у сфері оборони в рамках орієнтовної вартості одного комплекту продуктів на відповідний календарний рік, затвердженої заступником Міністра оборони України (згідно з розподілом обов’язків) у Переліку та обсягах закупівель товарів, робіт і послуг та/або змін до нього.
Так, зокрема, відповідно до п. 1 Порядку застосування Каталогу продуктів харчування, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2020 року № 140 цей Порядок регулює механізм організації харчування особового складу та штатних тварин у системі Міністерства оборони України при забезпеченні харчовими продуктами за Каталогом продуктів харчування.
Разом з тим, відповідно до п. 3 проєкту Порядку дія цього Порядку поширюється на військовослужбовців, визначених у п.п. 1 п. 1 ст. 3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” які отримують медичну та реабілітаційну допомогу в закладах охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування, з якими замовниками укладено договори компенсації витрат на покращене харчування військовослужбовців.
Враховуючи, що поняття “замовник”, визначене п. 2 проєкту Порядку, охоплює широке коло державних органів, визначення граничної вартості компенсації витрат, керуючись лише нормами, визначеними у наказах Міністерства оборони України, ускладнить практичну реалізацію визначених положень та обмежить інших замовників, визначених п.2 проєкту Порядку у реалізації їхніх повноважень.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 9 та п. 10 проєкту Порядку з врахуванням зазначених зауважень.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
