Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство оборони України |
Мета проєкту – визначення механізму посилення спроможностей та підвищення бойової ефективності сил оборони щодо захисту від ворожих атак з повітря шляхом екстреного дообладнання наявної авіаційної техніки в умовах правового режиму воєнного стану |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які можуть призвести до встановлення непрозорої процедури реалізації експериментального проекту.
Опис виявлених корупціогенних факторів
- Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
Проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо екстреного дообладнання авіаційної техніки в умовах правового режиму воєнного стану» (далі – проєкт постанови) пропонується, зокрема, затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо екстреного дообладнання авіаційної техніки в умовах правового режиму воєнного стану (далі – проєкт Порядку).
Як зазначено у п. 1 проєкту Порядку, цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо посилення протиповітряної оборони території України шляхом встановлення особливого порядку екстреного дообладнання авіаційної техніки, що перебуває в експлуатації в державній авіації, за виключенням авіаційної техніки, розробленої та виготовленої в державах-членах НАТО та Європейського Союзу, в умовах правового режиму воєнного стану (далі – експериментальний проект).
Варто зазначити, що учасниками експериментального проєкту є:
Збройні Сили, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, Служба безпеки, Головне управління розвідки Міноборони;
органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають суб’єкти авіаційної діяльності державної авіації України (далі – органи військового управління);
науково-дослідні установи Збройних Сил та Міноборони;
суб’єкти авіаційної діяльності державної авіації України (військові частини, організації, установи);
суб’єкти господарювання, які за видами економічної діяльності здійснюють розроблення, виробництво, модернізацію, технічне обслуговування та ремонт авіаційної техніки, схвалені у встановленому порядку Міноборони та/або Державіаслужбою чи компетентним органом держав-членів НАТО та Європейського Союзу або які є виробниками, авторизованими виробниками, постачальниками вузлів, систем, агрегатів озброєння, навігації, спостереження, виявлення та супроводження цілей, програмного забезпечення, елементів конструкції тощо, що використовуються для екстреного дообладнання авіаційної техніки (далі – суб’єкти господарювання) (п. 4 проєкту Порядку).
Згідно з абз. 1–3 п. 7 проєкту Порядку рішення про екстрене дообладнання авіаційної техніки приймається:
керівником органу військового управління на підставі подання керівника підпорядкованого суб’єкта авіаційної діяльності державної авіації України, який є експлуатантом відповідного повітряного судна, складеного за формою згідно з додатком;
керівниками науково-дослідних установ Збройних Сил та Міноборони щодо повітряних суден, що ними експлуатуються.
Рішення оформлюється наказом, який є підставою для проведення екстреного дообладнання авіаційної техніки (абз. 4 п. 7 проєкту Порядку).
Разом з тим п. 8 проєкту Порядку визначено, що виконавцями робіт з екстреного дообладнання авіаційної техніки є:
суб’єкти авіаційної діяльності державної авіації України, які ініціювали проведення екстреного дообладнання авіаційної техніки;
суб’єкти господарювання;
інші суб’єкти авіаційної діяльності державної авіації України (науково-дослідні, випробувальні, навчальні організації тощо), за рішенням керівника відповідного органу військового управління.
З огляду на те, що дія проєкту Порядку охоплює широке коло органів, що входять до складу сектору безпеки і оборони, а також враховуючи закріплення положеннями проєкту Порядку можливості виконання робіт з екстреного дообладнання авіаційної техніки низкою суб’єктів, відсутність регламентації змісту та обов’язкових вимог до наказу (зокрема щодо визначення виконавця робіт з екстреного дообладнання), який є підставою для проведення екстреного дообладнання авіаційної техніки, порушує принцип правової визначеності та створює передумови для непрозорого механізму практичної реалізації положень аналізованого проєкту.
Така невизначеність у правовому регулюванні створює сприятливі умови для зловживань службовими / посадовими особами органів військового управління та наділяє їх надмірними дискреційними повноваженнями під час прийняття рішення щодо проведення / непроведення екстреного дообладнання авіаційної техніки у межах цього експериментального проекту.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 7 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
- Використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання
Відповідно до п. 8 проєкту Порядку виконавцями робіт з екстреного дообладнання авіаційної техніки є, у тому числі, інші суб’єкти авіаційної діяльності державної авіації України (науково-дослідні, випробувальні, навчальні організації тощо), за рішенням керівника відповідного органу військового управління.
Разом з тим абз. 5 п. 4 проєкту Порядку передбачає, що учасниками цього експериментального проекту є суб’єкти авіаційної діяльності державної авіації України (військові частини, організації, установи).
Враховуючи зазначене, використання у п. 8 проєкту Порядку правової конструкції оціночного характеру «тощо» при визначенні переліку виконавців робіт створює умови для невичерпного кола суб’єктів, які можуть бути виконавцями робіт з екстреного дообладнання авіаційної техніки.
Слід зазначити, що саме виконавець робіт повинен розробити проєкти змін (доповнень) до експлуатаційної документації і керівництва з льотної експлуатації після завершення екстреного дообладнання авіаційної техніки (серед іншого, п. 11 проєкту Порядку).
Таким чином, наявність у проєкті Порядку конструкцій оціночного характеру порушує принцип юридичної визначеності та може створити умови для невичерпного тлумачення його положень і, як наслідок, неоднакового застосування під час здійснення екстреного дообладнання авіаційної техніки.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 8 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
Висновок:
проєкт Порядку містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
