Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту об’єктів нерухомого майна»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

Законом України «Про засади державної антикорупційної політики на 2021–2025 роки» затверджено Антикорупційну стратегію на 2021–2025 роки (далі – Антикорупційна стратегія).

Метою Антикорупційної стратегії є запобігання та протидія корупції, а також забезпечення злагодженості та системності антикорупційної діяльності всіх органів державної влади й органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 3.5 Антикорупційної стратегії сфера будівництва є сферою з високим рівнем корупційних ризиків.

За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту об’єктів нерухомого майна» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:

- запровадження непрозорої, корупційно вразливої процедури нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту об’єктів нерухомого майна в рамках реалізації експериментального проєкту;

- визначення нечіткого терміну реалізації експериментального проєкту, що зумовлює ризик несвоєчасного виконання робіт, пов’язаних із реалізацією експериментального проєкту.

Крім того, зазначаємо, що у 2024 році Національне агентство провело дослідження на тему: «ТОП-10 корупційних ризиків під час реалізації експериментального проєкту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії рф». У вказаному дослідженні проведено комплексний аналіз процесів відновлення на прикладі постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 382 «Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації», ідентифіковано 10 корупційних ризиків, які притаманні також загальним процесам відновлення, та сформовано рекомендації щодо їх мінімізації / усунення, які потребують відповідного врахування під час доопрацювання проєкту постанови.

Опис виявлених корупціогенних факторів

 І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення

1.1. Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту об’єктів нерухомого майна (далі – проєкт Порядку).

Згідно з п. 3 проєкту Порядку нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об’єктів нерухомого майна в рамках експериментального проєкту, зокрема, передбачає  виконання робіт на:

• об’єктах нерухомого майна, пошкоджених та знищених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна);

- діючих пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, щодо яких укладені міжнародні договори України про їх будівництво чи функціонування, ратифіковані у порядку, встановленому законодавством, та майданчиках для стоянки вантажного і пасажирського транспорту, сервісних зонах (далі – об’єкти прикордонної інфраструктури);

- автомобільних дорогах загального користування державного значення, у тому числі на штучних спорудах;

• інших об’єктах, за протокольним рішенням Кабінету Міністрів України.

Використання словесної конструкції «інших об’єктів» зумовлює встановлення невичерпного переліку об’єктів для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту об’єктів нерухомого майна в рамках експериментального проєкту, що може призвести до нераціонального та необґрунтованого використання бюджетних коштів.

Водночас у проєкті Порядку не врегульовані процедура, критерії, строки відбору об’єктів у рамках реалізації експериментального проєкту на підставі відповідного протокольного рішення Кабінету Міністрів України, що свідчить про запровадження непрозорої процедури прийняття відповідних рішень.

Крім цього, у п. 9 проєкту Порядку визначено, зокрема, що обласні та Київська міська військові (державні) адміністрації за пропозиціями органів місцевого самоврядування формують переліки пошкоджених та знищених об’єктів нерухомого майна незалежно від форми власності, які підлягають будівництву, ремонту в рамках реалізації експериментального проєкту.

Детальні вимоги до інформації та переліку документів, що подаються, критерії пріоритизації під час формування переліків об’єктів визначаються відповідними порядками використання коштів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та які залучаються для виконання робіт у межах експериментального проєкту.

Проте відсутність у проєкті Порядку положень, які б визначали порядок формування обласними та Київською міською військовими (державними) адміністраціями переліку і критеріїв пріоритизації, за якими будуть відбиратись об’єкти в рамках реалізації експериментального проєкту, становить ризик упередженого правозастосування в частині використання коштів без врегулювання зазначених питань у відповідних порядках використання коштів.

Сукупність указаних обставин свідчить про запровадження непрозорої процедури обрання об’єктів для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту об’єктів нерухомого майна в рамках реалізації експериментального проєкту, а також наділяє уповноважених осіб обласних та Київської міської військових (державних) адміністрацій, органів місцевого самоврядування дискреційними повноваженнями, що створює умови для застосування суб’єктивних підходів для прийняття відповідних рішень у рамках експериментального проєкту.

Рекомендації НАЗК:

у проєкті Порядку:

виключити термін «інші об’єкти» та визначити виключний перелік об’єктів для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту об’єктів нерухомого майна в рамках реалізації експериментального проєкту;

визначити процедуру формування обласними та Київською міською військовими (державними) адміністраціями відповідних переліків;

визначити вичерпні критерії пріоритизації, за якими будуть відбиратись пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна й об’єкти прикордонної інфраструктури та автомобільних доріг загального користування державного значення для формування відповідних переліків об’єктів, які підлягають новому будівництву, реконструкції, капітальному ремонту об’єктів нерухомого майна в рамках реалізації експериментального проєкту.

1.2. У п. 10 проєкту Порядку визначено, що сформовані переліки об’єктів разом із додатками обласні та Київська міська військові (державні) адміністрації і служби відновлення та розвитку інфраструктури в областях подають в електронній формі з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади в установленому законодавством порядку з накладенням на них кваліфікованих електронних підписів і печатки Агентству відновлення та Мінрозвитку (до відома).

Згідно з п. 11 проєкту Порядку Агентство відновлення готує проєкт акта Кабінету Міністрів України щодо затвердження переліку об’єктів нерухомого майна, на яких здійснюється будівництво, й обсягів бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення та забезпечує внесення його на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Однак проєкт Порядку не унормовує питання щодо процедури опрацювання Агентством відновлення поданих переліків об’єктів разом із додатками, оскільки не визначає:

• предмета опрацювання, строку та черговості розгляду Агентством відновлення поданих переліків;
• строку підготовки та подання проєкту акта Кабінету Міністрів України.

Указана правова невизначеність у положеннях проєкту Порядку наділяє посадових осіб Агентства відновлення та інших учасників експериментального проєкту надмірними дискреційними повноваженнями, що створює умови для прийняття упереджених рішень і у процесі правозастосування може зумовити корупційні зловживання.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наданих зауважень.

ІІ. Використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання

У п. 1 проєкту Порядку визначено, що цей Порядок визначає процедуру реалізації експериментального проєкту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту об’єктів нерухомого майна, які повинні бути здійснені в найкоротший термін.

Однак проєкт Порядку містить таку правову конструкцію, як «найкоротший термін», що дозволяє на власний розсуд визначати строки виконання відповідних робіт у рамках експериментального проєкту.

Поряд з цим у проєкті постанови визначено, що строк реалізації експериментального проєкту – 2025 – 2026 роки, що не узгоджується із вищезазначеними положеннями проєкту Порядку.

Таким чином, використання у проєкті Порядку словесної конструкції оціночного характеру, що допускає неоднозначне трактування, може призвести до довільного визначення на практиці терміну реалізації експериментального проєкту та несвоєчасного виконання робіт, пов’язаних із його реалізацією.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати проєкт Порядку та узгодити його редакцію із проєктом постанови в частині визначення терміну реалізації експериментального проєкту.

Висновок:

проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

Голова Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                                                                                  Віктор ПАВЛУЩИК