Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення споруд, систем та мереж водопостачання населених пунктів»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення споруд, систем та мереж водопостачання населених пунктів» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:

- неузгодженість предмета та мети актів, що створює внутрішню суперечність та можливість різної правозастосовної практики;

- невизначеність вимог законодавства під час проєктування та будівництва, що створює ризик довільного тлумачення норм;

- використання оціночних конструкцій, що наділяє замовників будівництва дискреційними повноваженнями щодо перенесення виконання робіт;

- відсутність чіткого механізму надсилання запитів, що створює юридичну невизначеність процедури погодження використання земельних ділянок;

- суперечність між положеннями акта, що обмежує право організації (підприємства) на відмову в затвердженні акта приймання-передачі.

При цьому варто наголосити, що зі змісту пояснювальної записки до проєкту постанови вбачається, що зазначений експериментальний проєкт фактично є продовженням експериментального проєкту, який реалізовано згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 566.

Відповідний спосіб регулювання як такий, що створює ризик корупційних зловживань, окреслено в аналітичному дослідженні Національного агентства «Корупційні ризики під час будівництва, реконструкції, капітального ремонту цивільних об’єктів для відновлення України», оскільки експериментальні проєкти здійснюються поза межами стандартних законодавчих вимог, із застосуванням спрощених процедур.

Також викликають застереження положення п. 11 проєкту Порядку реалізації експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення споруд, систем та мереж водопостачання населених пунктів (далі – проєкт Порядку) в частині виключення вимог щодо подання акта приймання-передачі виконаних будівельних робіт із зазначенням вартісних показників, що, своєю чергою, ускладнює здійснення контролю за проведенням відповідних розрахунків та ефективним витрачанням бюджетних коштів.

Опис виявлених корупціогенних факторів

І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення

1. У п. 1 проєкту постанови передбачається реалізація протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою експериментального проєкту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення споруд, систем та мереж водопостачання населених пунктів.

З цією метою у п. 2 проєкту постанови пропонується затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення споруд, систем та мереж водопостачання населених пунктів.

Однак, у п. 1 проєкту Порядку встановлено, що Порядок визначає процедуру реалізації експериментального проекту щодо нового будівництва,  реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення споруд, систем та мереж водопостачання населених пунктів, у тому числі об’єктів, на яких виконання робіт з будівництва систем та мереж водопостачання населених пунктів  не завершено.

Тобто предмет проєкту Порядку не узгоджується з метою експериментального проєкту, визначеного проєктом постанови.

Зазначена неузгодженість положень проєкту постанови та проєкту Порядку створює внутрішню суперечність та можливість різної правозастосовної практики.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати положення проєктів постанови та Порядку з урахуванням наданих зауважень.

2. Згідно з абз. 2 п. 8 проєкту Порядку у разі укладення підрядного договору, який передбачає, крім виконання будівельних робіт, покладення на підрядника розроблення проєктної документації, реалізація експериментального проєкту здійснюється відповідно до вимог законодавства у сфері будівництва або шляхом одночасного проєктування та будівництва.

Водночас зазначене положення проєкту Порядку не дає змоги дійти однозначного висновку, які вимоги законодавства будуть застосовуватись під час здійснення будівництва шляхом одночасного проєктування та будівництва одним підрядником, що створює ризик довільного тлумачення норм проєкту Порядку та виконання будівельних робіт неналежної якості.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати положення проєкту Порядку з урахуванням наданих зауважень.

3. В абз. 6, 7 п. 9 проєкту Порядку передбачено, що під час будівництва відповідних споруд, систем та мереж водопостачання населених пунктів, передбачених експериментальним проєктом, дозволяється перенесення строків виконання окремих видів робіт з благоустрою території та інших, які не впливають на можливість експлуатації споруд, систем та мереж водопостачання населених пунктів, передбачених експериментальним проєктом.

У випадку, передбаченому цим абзацом, замовник будівництва робить відповідний запис в акті готовності об’єкта до експлуатації, зокрема зазначає види робіт з благоустрою території та інших, які не впливають на можливість експлуатації споруд, систем та мереж водопостачання населених пунктів, передбачених експериментальним проєктом, які  переносяться, та визначає кінцеву дату, до якої роботи будуть виконані.

Однак спосіб урегулювання зазначеного питання необмежено розширює перелік робіт, які можуть бути перенесені, та строки такого перенесення, що, зважаючи на строки реалізації експериментального проєкту, зумовлює ризик  невиконання робіт та неефективного витрачання бюджетних коштів.

При цьому відповідно до п. 7 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, у разі прийняття об’єкта в експлуатацію в I або IV кварталі строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території можуть бути перенесені, але тільки у зв’язку з несприятливими погодними умовами, що не дають змоги виконати роботи з оздоблення фасадів та благоустрою території до закінчення несприятливих погодних умов.

Аналогічне за змістом зауваження стосується абз. 5 п. 11 проєкту Порядку.

Рекомендація НАЗК:

у наведених положеннях проєкту Порядку слово «інших» виключити та визначити максимальний строк можливого перенесення виконання робіт.

ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання

1. Відповідно до п. 8 проєкту Порядку використання земельних ділянок (у тому числі лісогосподарського призначення) для цілей, визначених цим пунктом, до моменту їх вилучення, викупу чи відведення в установленому законодавством порядку здійснюється за умови погодження такого використання із:

власником земельної ділянки – для земель приватної форми власності;

відповідною обласною військовою адміністрацією (обласною державною адміністрацією) – для земель державної форми власності;

відповідним органом місцевого самоврядування – для земель комунальної форми власності.

Погодження щодо використання земельних ділянок має бути надано відповідним суб’єктом господарювання протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідного запиту, у разі відсутності відповіді протягом десяти днів погодження вважається наданим.

При цьому проєкт Порядку не передбачає можливості надання власниками відповідних земельних ділянок обґрунтованої відмови у погодженні використання їх земельних ділянок, що становить ризик порушення прав власників земельних ділянок та законодавчих вимог. 

Крім того, проєкт Порядку не врегульовує способун направлення запиту про погодження використання земельних ділянок, зокрема поштове відправлення, офіційна електронна адреса тощо.

Така невизначеність може створити умови для зловживань з метою безперешкодного застосування принципу «мовчазної згоди».

Також використання конструкції слів «з дня надходження» не дозволяє дійти однозначного розуміння в частині початку перебігу 10-денного строку для надання відповідного погодження, що, своєю чергою, може призводити до маніпуляцій під час обчислення строків та сприяти корупційним зловживанням.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наданих зауважень.

2. Відповідно до п. 9 проєкту Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, передбачених експериментальним проєктом, здійснюється з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва без публікації на порталі зазначеної системи на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації без зазначення відомостей про:

державну реєстрацію прав на земельну ділянку;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки;

документи, що надають право на виконання будівельних робіт;

результати контрольного геодезичного знімання.

Одночасне застосування в одному реченні «без публікації» та «без зазначення відомостей» створює правову невизначеність щодо того, чи здійснюється публікація інформації на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва взагалі, чи публікація відбувається, але без відображення окремих відомостей.

Така невизначеність створює підґрунтя для вибіркового тлумачення та в результаті може призводити до зловживань.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наданих зауважень.

3. Відповідно до абз. 2 п. 13 проєкту Порядку організації (підприємства) протягом десяти робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі від замовника будівництва, визначеного абз. 1 п. 5 цього Порядку, здійснює приймання закінчених будівництвом об’єктів (черг будівництва та/або пускових комплексів, передбачених проєктною документацією) та затверджує акт приймання-передачі або надає замовникам вмотивовану письмову відмову із зазначенням конкретних причин, через які акт приймання-передачі не затверджено.

При цьому в абз. 4 п. 13 зазначено, що у разі неотримання замовником будівництва вмотивованої відмови у затвердженні організацією (підприємством), яке забезпечує експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (черг будівництва та/або пускових комплексів, передбачених проєктною документацією), акта приймання-передачі протягом шести робочих днів закінчені будівництвом об’єкти (черги будівництва, передбачені проєктною документацією) вважаються такими, що прийняті зазначеною організацією (підприємством), які забезпечують експлуатацію комплексів об’єкта, а акт приймання-передачі таким, що затверджений.

Таким чином, є неузгодженість між строками, відведеними для затвердження акта приймання-передачі, оскільки для прийняття рішення про затвердження акта / надання вмотивованої відмови організаціям (підприємствам) надається десять робочих днів. У той же час принцип «мовчазної згоди» застосовується через шість робочих днів у разі неотримання вмотивованої відмови. Така неузгодженість обмежує право організації на прийняття рішення про відмову в затвердженні акта приймання-передачі та створює потенційні ризики зловживань з боку замовника.

Рекомендація НАЗК:

пропонуємо доопрацювати проєкт Порядку з метою узгодження строків, передбачених абз. 2 та 4 п. 13 проєкту Порядку.

Висновок:

проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

Голова Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                                       Віктор ПАВЛУЩИК