Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство розвитку громад та територій України
|
Мета проєкту постанови – підвищення ефективності надання адміністративних послуг у сфері містобудування та ефективності використання функціональних можливостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
Проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо особливостей оскарження рішень уповноважених органів містобудування та архітектури щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень» (далі – проєкт постанови) передбачено реалізацію протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою експериментального проєкту щодо особливостей оскарження рішень уповноважених органів містобудування та архітектури про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень, а також затвердження Порядку проведення експериментального проєкту щодо особливостей оскарження рішень уповноважених органів містобудування та архітектури щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень (далі – проєкт Порядку).
Відповідно до положень проєкту Порядку (п. 10) передбачається наділити Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ) повноваженнями щодо розгляду заяв про оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідних уповноважених органів містобудування та архітектури, що стосуються надання містобудівних умов та обмежень, та прийняття за результатами їх розгляду адміністративних рішень.
Однак згідно з п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень в галузі охорони навколишнього природного середовища» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити прийняття рішень з питань, що потребують законодавчого врегулювання, крім випадків, визначених ст. 92 Конституції України, щодо проведення у сферах, відповідальність за які несе Кабінет Міністрів України, зокрема екології, державного управління, охорони здоров’я, експерименту, строк якого не перевищує двох років.
Натомість проєкт постанови впроваджує нові права та обов’язки органів державної влади, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання у сфері містобудування і регулює питання, які відповідно до ст.ст. 6, 19 та 92 Конституції України визначаються виключно законами України.
Відповідний спосіб регулювання як такий, що створює ризик корупційних зловживань, окреслено в аналітичному дослідженні Національного агентства «Корупційні ризики під час будівництва, реконструкції, капітального ремонту цивільних об’єктів для відновлення України», оскільки експериментальні проєкти здійснюються поза межами стандартних законодавчих вимог, із застосуванням спрощених процедур.
Крім того, за результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:
- відсутність у проєкті Порядку чітких та однозначних вимог щодо строків вчинення процедурних дій під час подання та розгляду заяв про оскарження рішень, дій чи бездіяльності уповноважених органів містобудування та архітектури, та кола заявників, які можуть звернутися з такими заявами;
- запровадження у проєкті Порядку непрозорого та корупційного вразливого механізму проведення документальних / позапланових перевірок під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
- Згідно з п. 8 проєкту Порядку замовник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність уповноважених органів містобудування та архітектури, що порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності в частині надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, внесення змін до них (далі – містобудівні умови та обмеження) до ДІАМ.
При цьому у п. 10 проєкту Порядку передбачається визначити, зокрема, що ДІАМ забезпечує розгляд заяв про оскарження рішення, дій чи бездіяльності
відповідних уповноважених органів містобудування та архітектури, що стосуються надання містобудівних умов та обмежень, внесення змін до них (далі – заява) у строк, що не перевищує 10 робочих днів, та за результатами розгляду приймає рішення.
Однак у проєкті Порядку не врегульовано питання, в який строк з моменту прийняття відповідних рішень уповноваженими органами містобудування та архітектури замовники мають право подати заяви про їх оскарження, а також з настанням якого юридичного факту починається перебіг строку розгляду таких заяв ДІАМ.
Указана правова невизначеність у положеннях проєкту Порядку зумовлює неврегульованість у частині визначення загального терміну розгляду заяв та можливості звернення до ДІАМ (у межах строків позовної давності розгляду справ відповідної категорії тощо), ризик порушення прав як заявників (замовників) під час розгляду заяв, так і третіх осіб у процесі здійснення містобудівної діяльності, а також корупційних зловживань.
Зауваження щодо правової невизначеності конкретних юридичних фактів, з настанням яких починається перебіг строків вчинення відповідних процедурних дій уповноваженим органом, стосуються також положень абз. 1, 2 п. 15 проєкту Порядку.
Крім того, зі змісту проєкту Порядку чітко не вбачається, в якому значенні у його тексті застосовується поняття «замовник». Так, у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено термін «замовник будівництва» та далі за текстом є його скорочення «замовник». Зазначене обумовлює невизначеність щодо кола осіб, які можуть звернутися до ДІАМ із заявою, та можливість довільного правозастосування.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
- Згідно з п. 12 проєкту Порядку у разі недостатності відомостей для прийняття рішення ДІАМ протягом 5 робочих днів з дня надходження заяви про оскарження рішення, дій чи бездіяльності уповноваженого органу містобудування та архітектури направляє через електронний кабінет до уповноваженого органу містобудування та архітектури запит про надання документів і матеріалів, необхідних для розгляду відповідної заяви.
У такому запиті зазначаються: найменування уповноваженого органу містобудування та архітектури; реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи містобудівних умов та обмежень, внесення змін до них, відмови в їх наданні (за наявності); перелік матеріалів та документів (у тому числі містобудівна документація або витяги з містобудівної документації), необхідних для розгляду заяви.
При цьому у п. 13 проєкту Порядку визначено, що уповноважений орган містобудування та архітектури зобов’язаний протягом 3 робочих днів з дня отримання запиту надати запитувані матеріали та документи.
У разі ненадання, несвоєчасного надання уповноваженим органом містобудування та архітектури запитуваних матеріалів та документів посадова особа ДІАМ проводить документальну перевірку відповідно до п. 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698 (далі – Порядок), та складає довідку, на підставі якої керівник ДІАМ приймає рішення про проведення позапланової перевірки.
Однак спосіб урегулювання зазначеного питання внаслідок застосування конструкцій слів «необхідних для розгляду відповідної заяви», «необхідних для розгляду заяви», які є оціночними категоріями, необмежено розширює перелік документів та матеріалів, які повинен надавати уповноважений орган містобудування та архітектури за вимогою ДІАМ, та можуть, у тому числі стосуватися таких документів та матеріалів, які не перебувають у володінні певного уповноваженого органу. Зазначене допускає можливість призначення необґрунтованих документальних / позапланових перевірок, у тому числі з метою неправомірного тиску та корупційних зловживань.
Крім того, у п. 13 проєкту Порядку не передбачається унормування щодо питань, які є предметом відповідної документальної / позапланової перевірки (перевірки проводяться виключно щодо питань, які стосуються предмета оскарження, тощо), а також щодо процедури, чітких підстав та строків проведення таких перевірок.
При цьому проєкт Порядку створює підґрунтя для правової колізії із пп. 15, 16 Порядку, згідно з якими підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об’єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.
Позапланова перевірка проводиться на підставі наказу ДІАМ та направлення на проведення перевірки.
Під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення. Позапланова перевірка того самого об’єкта нагляду з питань, які були предметом позапланової перевірки, не допускається, крім випадків виявлення недостовірних даних, що надавалися під час такої перевірки.
Сукупність указаних обставин свідчить про запровадження у проєкті Порядку непрозорого та корупційного вразливого механізму проведення документальних / позапланових перевірок під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, що створює умови для довільного правозастосування та корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
визначити у проєкті Порядку чіткий та завершений механізм проведення
документальних / позапланових перевірок під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду з урахуванням зазначених зауважень.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Сергій ГУПЯК
