Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:

- відсутність у проєкті постанови завершеної процедури переоформлення окремих документів дозвільного характеру у галузі рибного господарства, що створює умови для корупційних зловживань;

- відсутність у проєкті постанови чіткої і прозорої процедури здійснення дослідного вилову водних біоресурсів та їх обліку, що зумовлює різну правозастосовну практику та корупційні ризики.

Опис виявлених корупціогенних факторів

І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення

Положеннями проєкту Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру» (далі – проєкт Змін), передбачається внести зміни, з-поміж інших, до Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 р. № 1347 (далі – Порядок).

Так, згідно із запропонованими змінами до абз. 4 п. 68 Порядку  відповідне положення Порядку набуде такого змісту: «Підставою для відмови у переоформленні дозволу (для здійснення промислового рибальства) є: подання неповного пакета документів, необхідних для переоформлення дозволу (для здійснення промислового рибальства), за умови, що суб’єкту господарювання було надано можливість надати документи, але суб’єкт господарювання їх не надав.».

Однак наведене положення не визначає алгоритму дій посадових осіб дозвільного органу щодо можливості суб’єкта надати документи, необхідні для переоформлення дозволу, а також граничного строку, в який суб’єкт господарювання зобов’язаний надати такі документи.

Відповідна правова невизначеність при регламентації прав та обов’язків суб’єктів рибного господарства, які реалізуються у правовідносинах з особами, уповноваженими на виконання функцій держави, створює умови для надмірного розширення їх дискреційних повноважень під час прийняття рішень про переоформлення документів дозвільного характеру та корупційних зловживань.

Зауваження аналогічного змісту стосується також запропонованої у п.п. 2 п. 2 проєкту Змін редакції абз. 29 п. 72¹ Порядку.

Рекомендація НАЗК:

запропоновані у п.п. 2 п. 2 проєкту Змін редакції абз. 4 п. 68 та абз. 29 п. 72¹ Порядку доопрацювати з метою визначення чіткої та прозорої процедури переоформлення відповідних документів дозвільного характеру в галузі рибного господарства.

ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання

У п.п. 2 п. 2 проєкту Змін пропонується п. 23 Порядку викласти в новій редакції, визначивши, що у  разі  коли  суб’єкт  рибного  господарства,  який  планує  здійснювати спеціальне  використання  водних  біоресурсів  для  дослідного  вилову,  не  може власними силами здійснити добування (вилов) водних біоресурсів, допускається залучення до таких заходів співвиконавців – користувачів водних біоресурсів (далі – співвиконавці).

Спеціальне використання водних біоресурсів для дослідного вилову може здійснюватися в межах квот добування (вилову) співвиконавця (за винятком періоду  нерестової заборони на нерестовищах чи зимувальних ямах), знарядь лову, риболовних суден та рибоприймальних пунктів співвиконавця, визначених у договорі на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та дозволі на спеціальне використання  водних  біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх  частинах) (для здійснення промислового рибальства), з укладенням договору про спільне виконання робіт з дослідного вилову в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) відповідно до затвердженої програми на проведення дослідного вилову водних біоресурсів наукової установи, що належать до сфер управління Держрибагентства, Національної академії аграрних наук або Національної академії наук, та дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення дослідного вилову).

У разі здійснення добування (вилову) із залученням співвиконавця добуті (виловлені) водні біоресурси підлягають обліку на рибоприймальному пункті співвиконавця із внесенням інформації до журналу обліку рибогосподарської діяльності та оформленням квитанції обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів.

Однак наведені положення проєкту постанови не містять положень, які б визначали:

• чи включатиметься у разі видобування водних біоресурсів із залученням співвиконавця до обсягу (сукупного обсягу) добутих (виловлених) водних біоресурсів частка обсягу добутих (виловлених) водних біоресурсів суб’єкта рибного господарства, який здійснює їх спеціальне використання для дослідного  вилову;
• чи в такому випадку частка обсягу добутих (виловлених) водних біоресурсів суб’єкта рибного господарства, який здійснює залучення співвиконавця для дослідного вилову, буде підлягати обліку на рибоприймальному пункті.

Водночас у ст. 47 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», зокрема, визначено, що:

державний облік водних біоресурсів ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, з метою визначення сучасного стану, планування, організації і здійснення заходів щодо охорони водних біоресурсів, їх раціонального використання та відтворення;

державний облік водних біоресурсів здійснюється шляхом наукових досліджень, пов’язаних з визначенням чисельності водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), а також контролю за одержанням достовірної інформації про обсяги їх використання, загибелі або знищення засобами Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства.

Також у ст. 47 зазначеного Закону передбачається ведення обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів та продукції з них, що здійснюється на рибоприймальних пунктах.

Відповідна правова невизначеність у положеннях проєкту Змін створює умови для довільного правозастосування та свідчить про встановлення непрозорого механізму здійснення дослідного вилову й обліку водних біоресурсів, що, як наслідок, створить передумови для їх неконтрольованого використання, втрат бюджетних коштів унаслідок невнесення плати за спеціальне використання водних біоресурсів  та корупційних зловживань.

Рекомендація НАЗК:

запропоновану в п.п. 2 п. 2 проєкту Змін редакцію п. 23 Порядку доопрацювати з метою визначення чіткої та прозорої процедури здійснення дослідного вилову водних біоресурсів у разі їх добування (вилову) із залученням співвиконавця, а також їх обліку на рибоприймальних пунктах.

Висновок:

проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

Голова Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                                          Віктор ПАВЛУЩИК