Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство охорони здоров’я України |
Мета проєкту постанови – приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» |
Проєкт постанови надіслано відповідно до |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:
запровадження регулювання, що передбачає ведення непередбаченого Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (далі – Закон) Переліку осіб, яким заборонено проводити оцінювання повсякденного функціонування особи;
надання можливості застосування паперового документообігу у разі відсутності технічної можливості використання електронної системи без підстав та форми прийняття такого рішення;
необґрунтоване надання експертній команді можливості за власною ініціативою вносити до прийнятого рішення по справі зміни;
неузгодженість проєкту постанови з Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2023 № 220 (далі – ДАП), а також зі ст. 691 Закону в частині оприлюднення інформації про результати оцінювання повсякденного функціонування особи;
наділення лікуючого лікаря досить широкими повноваженнями одноособово приймати рішення про продовження тимчасової непрацездатності без належного нормативного врегулювання.
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання
- Проєктом постанови, зокрема, пропонується внести зміни до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (далі – Порядок), шляхом його доповнення новим п. 161 та встановити, що до Переліку осіб, яким заборонено проводити оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – Перелік) у складі експертних команд, включаються особи, які у складі експертних команд взяли участь у прийнятті не менше 100 рішень щодо встановлення інвалідності або втрати працездатності, за умови, що щонайменше 35% з них були скасовані або змінені в результаті перевірки обґрунтованості рішень з причин:
відмови у встановленні інвалідності;
встановлення неправильної групи інвалідності;
встановлення інвалідності на певний строк у випадках, коли вона повинна була бути встановлена на необмежений строк;
встановлення неправильного ступеня втрати професійної працездатності.
Проєктом постанови пропонується уповноважити Центр оцінювання функціонального стану особи на ведення Переліку.
Водночас у ст. 691 Закону передбачено ведення Переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд.
Враховуючи викладене, основний закон, який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні, не передбачає окремих повноважень Центру оцінювання функціонального стану особи на ведення Переліку.
Крім того, пропонована редакція п. 161 Порядку щодо визначення підстав для включення осіб до Переліку не враховує осіб, які взяли участь у складі експертних команд у прийнятті менше 100 рішень, але за результатом перевірки може виявитися, що відсоток скасованих або змінених рішень перевищує 35%.
Такий високий відсоток (майже третя частина) необґрунтованих рішень щодо встановлення інвалідності або втрати працездатності може свідчити, наприклад, про низький рівень кваліфікації або про заінтересованість особи в отримання незаконного прибутку.
Разом із тим використання слова «щонайменше» не дає чіткого та однозначного розуміння щодо реальної кількості скасованих або змінених рішень, що своєю чергою може ускладнити практичну реалізацію цього положення, а також створити підґрунтя для прийняття упереджених рішень та застосування певних заборон.
При цьому передбачається, що такі особи не можуть проводити оцінювання лише впродовж одного року з моменту внесення до Переліку, однак із сплином цього строку та проходженням позачергового навчального курсу щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, такі особи можуть відновити своє право брати участь у складі експертних команд.
Указані обставини в перспективі можуть призвести й до подальших зловживань уповноваженими особами своїм становищем, прийняття необґрунтованих рішень в інтересах третіх осіб та, як наслідок, вчинення ними корупційних правопорушень.
Рекомендації НАЗК:
зі змісту проєкту постанови виключити положення, що не узгоджуються із Законом;
з метою забезпечення прозорості процедури виключення осіб зі складу експертних команд та недопущення неоднозначного тлумачення та застосування положень Порядку необхідно слова «не менше 100» та «щонайменше» виключити;
доопрацювати проєкт порядку в частині посилення заходів впливу до осіб, які можуть бути включені до експертних команд, зокрема повторно.
- Проектом постанови пропонується внесення змін до п. 14 Порядку щодо розгляду справ із застосування паперового документообігу у разі відсутності технічної можливості використання електронної системи.
Водночас згідно з п.п. 5 п. 2.7.3.4.1 ДАП встановлено обов’язок ведення документації в електронній формі під час встановлення ступеня обмеження життєдіяльності, визначення потреб та обсягу допомоги відповідно до індивідуальних потреб.
Таким чином, ДАП визначається виключно електронна форма введення документації, зокрема і під час оцінювання повсякденного функціонування особи.
Зазначена правова невизначеність в частині встановлення підстав та невстановлення форми прийняття рішення про відсутність технічної можливості використання електронної системи зумовлює ризик їх довільного та упередженого правозастосування та створює підґрунтя для запровадження необґрунтованого використання паперового документообігу замість електронного.
Рекомендації НАЗК:
доопрацювати п. 14 проєкту Порядку з урахуванням наданих зауважень.
ІІ. Суперечність між різними положеннями одного й того самого нормативно-правового акта або між положеннями різних нормативно-правових актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того самого питання, що допускає різне тлумачення норм
Проєктом постанови пропонується внести зміни до п. 451 Порядку, яким урегульовуються питання виправлення допущених в рішенні експертної команди описок, технічних, арифметичних помилок експертною командою за власною ініціативою або за заявою особи, стосовно якої проводилося оцінювання.
Разом із тим проєктом постанови пропонується передбачити, що експертна команда може за власною ініціативою протягом не більше 10 днів з моменту прийняття рішення по справі внести до нього зміни.
З огляду на те, що п. 451 Порядку врегульовує питання саме виправлення допущених в рішенні експертної команди описок, технічних, арифметичних помилок, доцільно перше речення абз. 6 п. 451 Порядку викласти у такій редакції: «експертна команда може за власною ініціативою протягом не більше 10 днів з моменту прийняття рішення по справі внести до нього виправлення».
Рекомендації НАЗК:
врахувати надані зауваження в остаточній редакції проєкту постанови.
ІІІ. Невідповідність положень нормативно-правого акта положенням нормативно-правового акта, що має вищу юридичну силу, або міжнародним зобов’язанням України
Проектом постанови пропонується внести зміни до додатка до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, та доповнити новою позицією, відповідно до якої інформація щодо кількості експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, кількості сформованих направлень на оцінювання повсякденного функціонування особи, кількості підписаних протоколів у рамках проведення оцінювання повсякденного функціонування особи підлягатиме оприлюдненню у формі відкритих даних.
Відповідно до ст. 691 Закону електронна система щодо оцінювання повсякденного функціонування особи має забезпечувати знеособлення інформації про результати оцінювання повсякденного функціонування особи, що оприлюднюється у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних
Своєю чергою п.п. 7 п. 2.7.3.4.1 ДАП передбачає обов’язок щодо оприлюднення в знеособленому вигляді підстав для прийняття рішень про встановлення обсягу допомоги та статистично-аналітичної інформації про прийняті рішення.
Рекомендація НАЗК:
проєкт постанови узгодити з ДАП, а також із ст. 691 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».
ІV. Використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання
У проєкті постанови пропонується положення, які наділяють експертні команди повноваженнями приймати рішення про необхідність продовження тимчасової непрацездатності, виключити та наділити лікуючого лікаря повноваженнями приймати рішення про продовження тимчасової непрацездатності.
Так, зокрема, в п. 41 чинної редакції Порядку зазначено, що експертна команда приймає рішення щодо продовження строку тимчасової непрацездатності, тривалість якого визначається в рамках проведення експертизи з тимчасової непрацездатності, відповідно до Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом МОЗ від 09.04.2008 № 189.
Водночас проєктом постанови пропонується п. 41 Порядку викласти у новій редакції та встановити, що незалежно від прийнятого рішення про встановлення або невстановлення інвалідності лікуючий лікар може приймати рішення про продовження тимчасової непрацездатності.
При цьому зауважуємо, що наділення лікуючого лікаря досить широкими повноваженнями одноособово приймати рішення про продовження тимчасової непрацездатності без належного врегулювання, зокрема через відсутність порядку реалізації таких повноважень, може призвести до прийняття таким лікарем суб’єктивних та упереджених рішень, а також зловживань наданими повноваженнями.
Рекомендації НАЗК:
у п. 41 проєкту Порядку необхідно:
визначити порядок, критерії, підстави, граничні терміни тощо продовження тимчасової непрацездатності або за аналогією з чинною редакцією навести посилання на нормативно-правовий акт, яким має керуватися лікуючий лікар під час прийняття рішення про продовження тимчасової непрацездатності;
оціночне поняття «може» виключити.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
