Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство освіти і науки України (далі – МОН) |
Мета проєкту постанови – удосконалення Методики оцінки ризиків безпеки в системі освіти, пов’язаних із збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2024 р. № 866 |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Методики оцінки ризиків безпеки в системі освіти, пов’язаних із збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – проєкт Методики) Національне агентство ідентифікувало корупціогенний фактор, який зумовлює потребу в його доопрацюванні, а саме запровадження непрозорої процедури оцінки ризиків безпеки в системі освіти.
Опис виявлених корупціогенних факторів
Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Відповідно до пп. 3 п. 1 чинної редакції Методики оцінки ризиків безпеки в системі освіти, пов’язаних із збройною агресією Російської Федерації проти України, вона розроблена, зокрема, з метою встановлення черговості здійснення заходів з організації укриття персоналу та здобувачів освіти закладів освіти в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту та визначення пріоритетності фінансування таких заходів.
У п. 2 проєкту Методики вводиться новий термін «застосувач Методики – МОН, або уповноважена МОН фізична або юридична особа, яка використовує Методику для визначення переліку територіальних громад за рівнем ризику безпеки в системі освіти».
Згідно з абз. 2, 5 п. 31 проєкту Методики у разі розбіжностей між джерелами інформації застосовується така послідовність їх застосування: дані відкритих аналітичних геопросторових ресурсів, що оновлюються щоденно; перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, затверджений Мінрозвитку; інша інформація, а остаточне рішення щодо застосування статусу ухвалюється застосувачем Методики.
Крім того, у п. 8 проєкту Методики визначено, що застосувач Методики своїм рішенням може встановити інший рівень ризику за умови надходження письмового обґрунтування відповідної обласної (Київської міської) державної (військової) адміністрації виключно для поточного циклу підготовки переліку територіальних громад за рівнем ризику безпеки в системі освіти за умови згоди застосувача Методики з наданим обґрунтуванням.
Наведені положення проєкту Методики у сукупності свідчать про запровадження непрозорої процедури оцінки ризиків безпеки в системі освіти.
По-перше, запровадження інституту «застосувача Методики», яким може бути будь-яка «уповноважена фізична або юридична особа», фактично допускає невиправдане делегування владних повноважень (визначення рівнів ризику, що прямо впливає на пріоритетність бюджетного фінансування) суб’єктам приватного права. Це є ознакою невиправданого делегування повноважень суб’єктам приватного права та створює ситуацію, коли відсутня відповідальність за можливі зловживання під час здійснення повноважень.
По-друге, надання застосувачу Методики права приймати «остаточне рішення» у разі розбіжностей даних (п. 31) та встановлювати «інший рівень ризику» на підставі власної «згоди з обґрунтуванням» (п. 8) наділяє такого суб’єкта необмеженою дискрецією, оскільки проєкт Методики не містить вичерпного переліку критеріїв, за якими оцінюється таке обґрунтування.
По-третє, використання в п. 31 проєкту Методики формулювання «інша інформація» як джерела даних створює ситуацію правової невизначеності, дозволяючи застосувачу Методики використовувати неперевірені або маніпулятивні дані для зміни статусу окремих територіальних громад.
Це створює умови для суб’єктивізму та ручного управління процесом формування переліку громад, що може призвести до корупційних зловживань при розподілі фінансових ресурсів на облаштування укриттів та надання переваг окремим територіям поза межами об'єктивного математичного розрахунку ризиків.
Рекомендації НАЗК:
у проєкті Методики:
визначити процедуру обрання та вимоги до осіб, яких МОН буде уповноважувати використовувати Методику;
виключити з п. 31 слово «остаточне» та термін «інша інформація», встановивши порядок визначення статусу на основі виключного переліку джерел;
у п. 8 чітко визначити вичерпний перелік підстав та критеріїв, за яких обґрунтування обласної (Київської міської) державної (військової) адміністрації вважається достатнім для зміни рівня ризику.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
