Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) |
Мета проєкту постанови – приведення акта Уряду у відповідність до вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:
- відсутність у проєкті постанови завершеного та прозорого правового механізму прийняття уповноваженими посадовими особами ДСНС рішень про залишення заяв і документів для проходження атестації аварійно-рятувальних служб та проведення атестації рятувальників без руху, що створює передумови для корупційних зловживань;
- запропоноване у проєкті постанови регулювання щодо порядку та строків оскарження адміністративних актів створює підґрунтя для нівелювання вимог законодавчих актів та може призвести до порушення прав осіб при оскарженні рішень суб’єктів владних повноважень і запровадження корупційно вразливої адміністративної процедури.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
У проєкті постанови пропонується внести зміни до Порядку атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 828 (далі – проєкт змін), зокрема в частині визначення процедури прийняття уповноваженими посадовими особами ДСНС рішень про залишення заяв і документів для проходження атестації аварійно-рятувальних служб та проведення атестації рятувальників без руху.
Так, у п. 1 проєкту змін передбачається визначити, що «у разі якщо заяву подано з порушенням пункту 12 цього Порядку або документи, додані до заяви містять недостовірні відомості, посадова особа ДСНС, яка розглядає таку заяву, приймає рішення про залишення заяви без руху. ДСНС надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви. Для усунення заявником недоліків ДСНС встановлює десятиденний строк. За клопотанням заявника ДСНС може продовжити строк усунення виявлених недоліків».
Положення аналогічного змісту містить також п. 4 проєкту змін.
Однак застосування у проєкті змін мовних конструкцій «може продовжити» наділяє уповноважених посадових осіб можливостями для вибіркового правозастосування відповідних положень проєкту постанови на практиці, так як надає змогу без наведення обґрунтованих підстав як продовжувати строк усунення виявлених недоліків, так і відмовляти у його продовженні, що створює умови для корупційних зловживань.
Крім того, положення проєкту змін не визначають граничного терміну продовження строку усунення виявлених недоліків, що позбавляє осіб, уповноважених на виконання функцій держави, змоги забезпечити використання покладених на них дискреційних повноважень у чітко визначеному обсязі, необхідному для належного виконання обов’язків.
Рекомендації НАЗК:
- доопрацювати пп. 1, 4 проєкту змін з метою уникнення застосування мовної конструкції «може продовжити»;
- визначити у проєкті постанови граничний термін продовження строку усунення виявлених недоліків.
ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
У пп. 1, 4 проєкту змін передбачається, зокрема, визначити, що «у повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху».
Крім того, у пп. 6, 7 проєкту змін пропонуються зміни до додатків 7, 8 в частині внесення змін до форми протоколів, якими оформляються результати засідань міжвідомчої атестаційної комісії, доповнивши позицією такого змісту:
«Протокольне рішення може бути оскаржено до ___ ______ 20__ р., шляхом подання скарги відповідно до вимог, встановлених законодавством, до _____(зазначається найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб’єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов)».
Однак запропонованими змінами до проєкту постанови не врегульовано питання щодо критеріїв та порядку визначення уповноваженими посадовими особами строку на оскарження рішень ДСНС про залишення заяви без руху, а також рішень міжвідомчої атестаційної комісії / ДСНС щодо атестації / відмови в проходженні атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників (далі –адміністративні акти) як у судовому порядку, так і шляхом подання скарги до відповідного адміністративного органу.
Водночас питання щодо строків подання скарги на адміністративний акт унормовано ст. 80 Закону України «Про адміністративну процедуру», а щодо строків звернення до адміністративного суду – ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких:
для окремих видів справ законом можуть встановлюватися інші строки подання скарги;
позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Крім того, згідно з ч. 20 ст. 48 Кодексу цивільного захисту України рішення про відмову у видачі або анулювання свідоцтва про атестацію, посвідчення, книжки та жетона рятувальника може бути оскаржено в порядку, визначеному законом.
Таким чином, запропоноване регулювання зумовлює ризик довільного тлумачення положень проєкту постанови при вирішенні питань, пов’язаних із визначенням строків оскарження відповідних адміністративних актів, створює підґрунтя для нівелювання вимог законодавчих актів, що може призвести до порушення прав осіб при оскарженні рішень суб’єктів владних повноважень та запровадження корупційно вразливої адміністративної процедури.
Рекомендація НАЗК:
пп. 1, 4, 6, 7 проєкту змін узгодити з нормами ст. 80 Закону України «Про адміністративну процедуру» та ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
