Картка проєкту
|
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки) |
Метою проєкту постанови є удосконалення механізму надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі, та організаціям водокористувачів прифронтових регіонів |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі, та організаціям водокористувачів» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:
– запровадження непрозорої та корупційно вразливої процедури утворення Комісії;
– незавершена процедура розгляду заявки на отримання державної підтримки та включення отримувачів державної підтримки до переліку.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
Проєктом постанови пропонується внести зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі, та організаціям водокористувачів, виклавши його в новій редакції (далі – проєкт Порядку).
Відповідно до п. 13 проєкту Порядку для надання державної підтримки Мінекономіки утворює комісію, яка діє у бюджетному періоді, в якому передбачені видатки на відповідні напрями державної підтримки, затверджує її персональний склад та положення про неї (далі – Комісія).
Однак проєкт Порядку не містить чітких вимог щодо роботи Комісії з огляду на відсутність положень, які б визначали основні засади її діяльності, зокрема:
- правовий статус (консультативно-дорадчий орган тощо) та порядок її формування;
- вимоги до осіб, які можуть бути членами Комісії;
- поширення на членів Комісії обмежень, визначених Законом України «Про запобігання корупції», та порядок врегулювання конфлікту інтересів під час їх діяльності, оскільки до складу Комісії можуть входити особи, на яких не поширюються вимоги зазначеного Закону.
Як наслідок, відсутність основних засад діяльності Комісії у поєднанні з повноваженнями, якими вона наділяється, сприяє встановленню непрозорого механізму її функціонування, що створює умови для реалізації повноважень членами Комісії в умовах конфлікту інтересів та може призвести до корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з метою визначення чітких і прозорих процедур формування та діяльності Комісії з урахуванням зазначених зауважень.
ІІ. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
- Відповідно до п. 17 проєкту Порядку Комісія розглядає подані заявки та документи до них та на їх підставі визначає розмір державної підтримки за кожним отримувачем і приймає рішення про включення відповідного отримувача до переліку сільськогосподарських товаровиробників та організацій водокористувачів, яким нарахована державна підтримка (далі – перелік).
Разом з тим у проєкті Порядку не визначено предмета розгляду Комісією поданих заявок (наприклад, чи перевірятимуться подані заявки на відповідність вимогам Порядку під час їх розгляду Комісією).
Також зі змісту відповідних положень проєкту Порядку не можна дійти однозначного розуміння щодо повноважень Комісії, зокрема щодо можливості прийняття рішень про відмову у включенні отримувача до переліку за результатами розгляду заявки.
Крім того, проєкт Порядку не встановлює механізму визначення Комісією розміру державної підтримки за кожним отримувачем, адже у п. 6 проєкту Порядку визначено лише граничні межі відшкодування ремонту або реконструкції у розмірі до 50 (80) відсотків вартості витрат.
Таким чином, запропоноване у проєкті Порядку регулювання наділяє Комісію надмірними дискреційними повноваженнями та може призвести до ухвалення упереджених рішень, а також безпідставних відмов у включенні до переліку.
- Відповідно до п. 16 проєкту Порядку Мінекономіки перевіряє подані заявки, документи до них та відомості про отримувача, які містяться у Державному аграрному реєстрі, на відповідність вимогам цього Порядку.
Розгляд заявок та їх оскарження здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» (далі – Закон № 2073-IX).
Отримувач самостійно відстежує опрацювання своєї заявки через особистий електронний кабінет у Державному аграрному реєстрі та відслідковує повідомлення в ньому щодо здійснення усіх необхідних дій для руху заявки та усунення недоліків.
Водночас у запропонованій редакції проєкт Порядку не містить конкретних процедур (або посилання на конкретні статті Закону № 2073-IX, що врегульовують такі процедури), які здійснюються під час опрацювання заявки, що у поєднанні з конструкцією «усіх необхідних дій» створює ризик довільного тлумачення суб’єктами розгляду заявки та може призвести до здійснення адміністративного тиску на заявників, у тому числі з метою отримання неправомірної вигоди.
Крім того, використання конструкції «розгляд заявок та їх оскарження» потребує уточнення, оскільки згідно із Законом № 2073-IX оскарженню в адміністративному порядку підлягає лише адміністративний акт, процедурне рішення або дія, бездіяльність органу влади.
Рекомендації НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з метою встановлення прозорої процедури розгляду заявок та включення отримувачів до переліку, а також чіткого механізму визначення розміру державної підтримки.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК