Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство економіки України |
Мета проєкту – визначення механізму бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час для об’єднань підприємств, інших об’єднань, благодійних організацій та представництв юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав, діяльність яких спрямована на стимулювання економічного росту і розвитку економіки України, сприяння відновленню територій та надання допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті постанови корупціогенний фактор, який може зумовити ризик зловживань під час визначення благодійних організацій як критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період з метою бронювання військовозобов’язаних.
Опис виявленого корупціогенного фактора
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
1.1. Проєктом постанови пропонується внести зміни до Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 “Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час” (далі – Критерії та порядок).
Зокрема, п. 2 Критеріїв та порядку пропонується доповнити новими абзацами такого змісту: «Благодійні організації визначаються Мінсоцполітики як критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у разі відповідності критерію, визначеному підпунктом 4 цього пункту, та якщо їх діяльність здійснюється у таких сферах та напрямах:
розвиток міжнародної співпраці України;
стимулювання економічного росту і розвитку економіки та підвищення конкурентоспроможності України;
участь у державних, регіональних, місцевих та міжнародних програмах, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні;
надання допомоги населенню, що постраждало внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зокрема у грошовій або матеріальній формі, надання психологічної підтримки;
забезпечення медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, зокрема поставки необхідного обладнання, фінансування лікування та складних операцій, впровадження програм реабілітації; сприяння відновленню об’єктів інфраструктури, зруйнованої або пошкодженої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;
підтримка осіб з інвалідністю, малозабезпечених осіб, осіб похилого віку, осіб, які потребують піклування;
сприяння захисту материнства та дитинства, надання допомоги багатодітним сім’ям.».
Запропоновані положення проєкту постанови не узгоджуються із нормами Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон), що може зумовити ризик зловживань посадових осіб Мінсоцполітики з огляду на таке.
У п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що благодійна організація юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.
При цьому Закон не містить поняття «напрями діяльності», яке застосовується у пропонованих змінах до Критеріїв та порядку.
Окрім зазначеного, у ч. 2 ст. 3 Закону встановлено виключний перелік сфер благодійної діяльності. Такими є:
1) освіта;
2) охорона здоров’я;
3) екологія, охорона довкілля та захист тварин;
4) запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах;
5) опіка і піклування, законне представництво та правова допомога;
6) соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності;
7) культура та мистецтво, охорона культурної спадщини;
8) наука і наукові дослідження;
9) спорт і фізична культура;
10) права людини і громадянина та основоположні свободи;
11) розвиток територіальних громад;
12) розвиток міжнародної співпраці України;
13) стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України;
14) сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні;
15) сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.
Натомість визначені у пропонованих змінах до Критеріїв та порядку сфери благодійної діяльності не узгоджуються із сферами такої діяльності, встановленими в ч. 2 ст. 3 Закону.
Варто зауважити, що з огляду на мету проєкту постанови та сферу правового регулювання нормативно-правового акта, до якого вносяться зміни, доцільним є доповнення переліку сфер благодійної діяльності, визначених проєктом правового акта, встановленою у п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону сферою благодійної діяльності.
Додатково зазначимо, що у ч. 1 ст. 5 Закону встановлено, що благодійна діяльність може здійснюватися на підставі добровільного вибору одного або кількох її видів. До таких, зокрема, належать:
безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна;
безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів.
З огляду на зміст пропонованих змін до Критеріїв та порядку до сфер благодійної діяльності необґрунтовано віднесено окремі її види.
Зважаючи на правову невизначеність пропонованих положень, виникне можливість їх довільного тлумачення, що призведе до зловживань. Це зумовить різну правозастосовну практику щодо визначення благодійних організацій як критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Рекомендація НАЗК:
з урахуванням наданих зауважень узгодити пропоновані зміни до п. 2 Критеріїв та порядку з ч. 2 ст. 3 Закону.
1.2. Проєктом постанови пропонується п. 2 Критеріїв та порядку доповнити новим абзацом такого змісту: «Така діяльність повинна здійснюватися благодійною організацією протягом останніх двох календарних років, а також підтверджуватися наданням копії звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за відповідний період та документів, що підтверджують здійснення такої діяльності, зокрема листів від набувачів благодійної допомоги.».
Запропонована правова конструкція положення необґрунтовано наділяє посадових осіб Мінсоцполітики дискреційними повноваженнями.
Насамперед зазначимо, що пропоноване положення не містить вичерпного переліку документів, які підтверджують здійснення благодійної діяльності та є обов’язковими для надання до Мінсоцполітики.
Отже, за однакових обставин є ризик прийняття різних за змістом рішень.
Додатково зауважимо, що положення щодо надання листів від набувачів благодійної допомоги для підтвердження здійснення благодійної діяльності є сумнівним з точки зору ефективності.
Такі листи можуть бути підготовлені в умовах конфлікту інтересів. Проєкт постанови не містить додаткових вимог та обмежень щодо їх підписантів, обставин, які повинні підтверджувати такі листи, кількості таких листів тощо.
Рекомендація НАЗК:
з урахуванням наданих зауважень доопрацювати правовий механізм підтвердження здійснення діяльності благодійними організаціями.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
