Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1039 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2017 р. № 18»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

Проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1039 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2017 р. № 18» пропонується, серед іншого, внести зміни до Статуту акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі – проєкт Статуту).

За результатами антикорупційної експертизи проєкту Статуту Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:

запровадження регулювання, що ускладнює реалізацію передбачених законодавством заходів із запобігання чи протидії корупції;

наділення уповноважених органів (загальні збори, правління) надмірними дискреційними повноваженнями.

Концептуально підтримуючи приведення Статуту акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1039, та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2017 р. № 18 «Питання управління майном акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» у відповідність до чинного законодавства України, зауважуємо, що пропоновані зміни потребують урахування та посилення антикорупційного комплаєнсу, який, своєю чергою, має передбачити комплекс заходів, спрямованих на запобігання та протидію корупції.

Вказаний процес має включати в себе впровадження прозорих процедур та сприяння розвитку культури доброчесності організації.

При цьому доцільно врахувати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» АТ «НСТУ» (далі – НСТУ) належить до об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Крім того, в ухваленому Верховною Радою України Державному бюджеті України на 2025 рік сума фінансування Суспільного Мовлення склала 2,175 млрд гривень.

Указані обставини вимагають створення ефективних механізмів належного управління майном, правонаступником якого стало НСТУ, забезпечення прозорості та відкритості проведення конкурсів, застосування відповідних процедур запобігання та протидії корупції, інших процедур, у тому числі з урахуванням принципів корпоративного управління відповідно до стандартів ОЕСР в частині підвищення прозорості діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки, ефективного управління об’єктами державної власності тощо.

Відсутність належного корпоративного врядування в перспективі може призвести до зниження рівня прозорості в роботі НСТУ, неефективного використання бюджетних коштів, зростання корупційних ризиків, а також відсутності контролю як з боку держави, так і громадськості та до зловживань уповноваженими особами своїм становищем шляхом прийняття необґрунтованих, упереджених рішень і, як наслідок, учинення корупційних правопорушень.

З метою забезпечення ефективної системи запобігання корупції у діяльності НСТУ у проєкті Статуту пропонуємо усунути такі корупціогенні фактори.

Опис виявлених корупціогенних факторів

I. Ускладнення реалізації передбачених законодавством заходів із запобігання чи протидії корупції

1. У проєкті Статуту відсутні окремі положення, спрямовані на забезпечення розроблення та вжиття заходів, які є необхідними для запобігання та протидії корупції в діяльності НСТУ.

Так, наприклад, у проєкті Статуту відсутні положення щодо того, ким та яким чином затверджуватиметься антикорупційна програма НСТУ, здійснюватиметься врегулювання конфлікту інтересів, співпраця з викривачами тощо.

З метою недопущення певних прогалин, пов’язаних з антикорупційною діяльністю НСТУ, до проєкту Статуту пропонуємо внести відповідні зміни.

Рекомендації НАЗК:

1) п. 45 проєкту Статуту доповнити новим підпунктом такого змісту «погоджує Антикорупційну програму НСТУ»;

2) п. 66 проєкту Статуту доповнити новим підпунктом такого змісту «затверджує Антикорупційну програму НСТУ»;

3) доповнити абз. 1 п. 82 проєкту Статуту після слів та знака «є посадовою особою,» словами «відповідальною за запобігання корупції у діяльності НСТУ»;

3) абз. 2 п. 82 проєкту Статуту викласти у такій редакції:

«Підрозділ з питань запобігання корупції забезпечує належне функціонування системи запобігання корупції та вжиття відповідних заходів шляхом:

забезпечення регулярної оцінки корупційних ризиків;

функціонування внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»;

отримання та розгляду повідомлень, здійснення співпраці з викривачами;

вжиття заходів щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів;

контролю та моніторингу за дотриманням антикорупційної програми НСТУ;

інших заходів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

2. У п.п. 4 п. 77 проєкту Статуту пропонується встановити, що у разі виникнення конфлікту інтересів або інших обставин, що перешкоджають виконанню посадових обов’язків, корпоративний секретар зобов’язаний негайно повідомити про це голові наглядової ради або іншій посадовій особі, визначеній відповідними внутрішніми документами НСТУ.

Однак зазначене положення не містить чіткої настанови та послідовності дій, а також форми такого повідомлення.

Крім того, така редакція звужує коло осіб, які можуть робити таке повідомлення.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 89 Закону України «Про акціонерні товариства» посадові особи товариства мають уникати конфлікту інтересів, зокрема уникати ситуацій, у яких у них існує або може виникнути прямий чи опосередкований інтерес щодо використання майна, інформації або можливостей товариства, якщо такий інтерес суперечить або може суперечити інтересам товариства та якщо задоволення такого інтересу призводить чи може призвести до заподіяння шкоди товариству.

Про виникнення конфлікту інтересів посадові особи товариства мають невідкладно письмово повідомити раду директорів або наглядову раду, а в разі її відсутності – виконавчий орган.

Також доцільно звернути увагу на положення ч. 9 ст. 86 Закону України «Про акціонерні товариства», якими встановлено, що корпоративним секретарем не може бути інша посадова особа цього товариства.

Враховуючи широке коло повноважень, якими наділяється корпоративний секретар, до проєкту Статуту пропонуємо внести відповідні зміни.

Рекомендації НАЗК:

1) з метою уникнення правової невизначеності, що може призвести до певних ускладнень під час практичної реалізації положень проєкту Статуту, необхідно п.п. 4 п. 77 проєкту Статуту привести у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» в частині форми повідомлення, а також чітко визначити «іншу посадову особу» шляхом зазначення «та посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності НСТУ» замість «або іншій посадовій особі, визначеній відповідними внутрішніми документами НСТУ»;

2) п. 77 проєкту Статуту привести у відповідність до ч. 9 ст. 86 Закону України «Про акціонерні товариства» шляхом його доповнення положенням такого змісту «корпоративним секретарем не може бути інша посадова особа цього товариства».

II. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення

Відповідно до Порядку відчуження та передачі в оренду (найм) майна державних акціонерних товариств, 100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 № 1032 (далі – Порядок), майном акціонерних товариств вважається майно, яке увійшло до статутного капіталу або набуте акціонерним товариством на інших законних підставах та належить акціонерному товариству на праві власності, що належать до основних засобів (фондів) та інших необоротних активів (крім нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, відстрочених податкових активів, малоцінних необоротних матеріальних активів), а також інших матеріальних активів, які утворилися в результаті списання майна (в тому числі металобрухт), крім малоцінних активів (предметів).

При цьому відповідно до п. 3 Порядку відчуження та передача в оренду (найм) майна здійснюється виключно на конкурентних засадах через електронні аукціони в електронній торговій системі.

Разом з цим у п.п. 15 п. 37 проєкту Статуту пропонується встановити, що до виключної компетенції загальних зборів, серед іншого, належать питання щодо прийняття рішення про передачу в оренду (найм) майна, що належить НСТУ на праві приватної власності без застосування конкурентних засад, з урахуванням вимог щодо передачі в оренду (найм) такого майна, визначених Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться й у п.п. 8 п. 66 проєкту Статуту, якими пропонується встановити, що Правління, серед іншого, встановлює ціни на власну продукцію, роботи, послуги, матеріально-технічні ресурси, майнові та немайнові права, зокрема визначає вартість орендної плати за користування майном, що належить НСТУ на праві приватної власності та передається в оренду (найм) без застосування конкурентних засад.

Щодо визначення цін (вартості) зауважуємо, що відповідно до Порядку стартова ціна лотів для електронних аукціонів з відчуження майна встановлюється на рівні його балансової вартості.

У разі коли балансова вартість майна, що пропонується до відчуження, відсутня або дорівнює нулю, така вартість визначається на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1891. 

Також у п. 6 Порядку зазначено, що уповноважені органи управління погоджують передачу в оренду (найм) та/або відчуження майна акціонерних товариств у порядку, встановленому загальними зборами відповідно до п. 28¹ ч. 2 ст. 39 Закону України «Про акціонерні товариства», а в разі відсутності визначеного порядку уповноважений орган управління погоджує таку передачу протягом 30 календарних днів з моменту отримання поданих документів на таке погодження.

Відповідно до п. 28¹ ч. 2 ст. 39 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить встановлення порядку погодження рішень щодо відчуження або передачі в оренду (найм) майна державних акціонерних товариств (крім банків) на конкурентних засадах, з урахуванням вимог щодо відчуження та передачі в оренду (найм) такого майна, визначених Кабінетом Міністрів України.

Отже, пропоновані зміни, по-перше, не узгоджуються з актами вищої юридичної сили, а по-друге, наділяють уповноважені органи (загальні збори, правління) надмірними дискреційними повноваженнями, що, своєю чергою, може призвести до корупційних зловживань як з боку заінтересованих суб’єктів, так і прийняття уповноваженими посадовими особами необ’єктивних та упереджених рішень з метою отримання неправомірної вигоди. 

Рекомендації НАЗК:

доопрацювати проєкт Статуту з урахуванням наданих зауважень шляхом приведення у відповідність до вимог законодавства.

Висновок:

проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

Голова Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                                    Віктор ПАВЛУЩИК