Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до Політики державної власності»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

 За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до Політики державної власності» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:

ускладнення реалізації передбачених законодавством заходів із запобігання чи протидії корупції внаслідок можливості виведення з-під дії Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) певного кола осіб та дублювання повноважень уповноваженого з підрозділом (службою) з питань комплаєнсу;

невідповідність положень нормативно-правового акта положенням нормативно-правового акта, що має вищу юридичну силу, в частині затвердження антикорупційної програми, призначення та звільнення Уповноваженої особи, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми товариства.

Опис виявлених корупціогенних факторів

І. Ускладнення реалізації передбачених законодавством заходів із запобігання чи протидії корупції

1.1. Проєктом постанови пропонується внести зміни до Політики державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України
від 29.11.2024 № 1369 «Деякі питання Політики державної власності», доповнивши її Примірним статутом господарського товариства паливно-енергетичного комплексу, більше 50 відсотків акцій (часток) якого належать державі (далі – проєкт Статуту).

У п. 11 проєкту Статуту пропонується передбачити, що Товариство виключно є юридичною особою приватного права.

Разом з тим відповідно до ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією та законами України.

Тому відповідно до ст. 167 Цивільного кодексу України держава може створювати юридичні особи як публічного, так і приватного права.

Також згідно з п.п. «а», п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону тільки на посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, поширюється дія Закону.

Запропоновані зміни не лише обмежують право держави самостійно визначати, яку юридичну особу створювати (приватного / публічного права), а й виводять посадових осіб з-під дії Закону в частині поширення обмежень, зокрема, закріплених у ст.ст. 36-38, 40-42, 44 Закону.

Рекомендація НАЗК: у п. 11 проєкту Статуту слово «приватного» виключити.

1.2. У пп. 162, 163 проєкту Статуту пропонується визначити, що Товариство створює комплексну, адекватну та ефективну систему внутрішнього контролю, яка включає функції комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту, систему запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, систему запобігання корупції та систему повідомлень про порушення з урахуванням особливостей його діяльності, характеру та обсягів відповідних операцій, а також притаманних його діяльності ризиків (ризик-орієнтований підхід).

У товаристві за рішенням наглядової ради утворюється система внутрішнього контролю, до якої включаються такі спеціальні служби (підрозділи):

• підрозділ (служба) внутрішнього аудиту;
• підрозділ (служба) управління ризиками;
• підрозділ (служба) з питань комплаєнсу.

Відповідно до п. 179 проєкту Статуту Cлужба з питань комплаєнсу виконує завдання, зокрема:

- організовує та забезпечує функціонування каналів повідомлення про порушення (whistleblowing) та процедуру розгляду відповідних звернень;

- розглядає та реагує на повідомлення про можливі порушення законодавства, внутрішніх документів, стандартів та процедур товариства, здійснює таких повідомлень та ініціює проведення внутрішніх відповідних перевірок.

Разом з тим у Типовій антикорупційній програмі юридичної особи, затвердженій наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.12.2021 № 794/21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.12.2021 за № 1702/37324 (далі – Типова антикорупційна програма), визначені обов’язки Уповноваженого, зокрема такі:

- організовувати роботу внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону;

- отримувати та організовувати розгляд і перевірку повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону ;

- у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання повідомлення про вчинення такого правопорушення членами органів управління, посадовими особами усіх рівнів, працівниками Компанії ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно, протягом 24 годин, письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції;

- здійснювати співпрацю з викривачами, забезпечувати дотримання їх прав та гарантій захисту, передбачених Законом;

- інформувати викривачів про їхні права та обов’язки, передбачені Законом, а також про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування повідомленої ними інформації.

Запропоновані зміни допускають дублювання обов’язків Уповноваженого та Служби з питань комплаєнсу, що може призводити до ускладнення реалізації вимог антикорупційного законодавства.

Рекомендація НАЗК: привести завдання Служби з питань комплаєнсу у відповідність до Типової антикорупційної програми.

ІІ. Невідповідність положень нормативно-правового акта положенням нормативно-правового акта, що має вищу юридичну силу, або міжнародним договорам України

2.1. У п.п. 58 п. 129 проєкту Статуту пропонується передбачити, що до виключної компетенції наглядової ради, зокрема, належить затвердження антикорупційної програми товариства після її обговорення з працівниками товариства.

У п.п. 29 п. 152 проєкту Статуту передбачено, що до компетенції керівника або виконавчого органу, належить зокрема, але не виключно, розробка антикорупційної програми товариства відповідно до вимог законодавства із подальшим поданням наглядовій раді на затвердження.

Також у п. 185 проєкту Статуту встановлено, що антикорупційна програма розробляється керівником/виконавчим органом товариства та затверджується наглядовою радою після її обговорення з працівниками товариства.

Разом з тим у п. 1 ч. 2 ст. 62 Закону передбачено, що в обов’язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень.

Рекомендації НАЗК: п.п. 58 п. 129, п.п. 29 п. 152 та п. 185 проєкту Статуту привести у відповідність до п. 1 ч. 2 ст. 62 Закону.

2.2. У п.п. 58 п. 129 проєкту Статуту пропонується встановити, що до виключної компетенції наглядової ради, зокрема, належить призначення та звільнення (припинення дії договору) з Уповноваженою особою, відповідальною за реалізацію антикорупційної програми товариства.

Також п. 189 проєкту Статуту передбачено, що Уповноважена особа, відповідальна за реалізацію антикорупційної політики, призначається та звільняється наглядовою радою.

Проте відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону уповноважений є посадовою особою юридичної особи, що призначається відповідно до законодавства про працю керівником юридичної особи або її учасниками (засновниками) у порядку, передбаченому ухваленою антикорупційною програмою.

При цьому згідно з п. 2 ч. 5 ст. 64 Закону уповноважений може бути звільнений з посади достроково, зокрема, в разі розірвання трудового договору з ініціативи керівника юридичної особи або її засновників (учасників).

Також відповідно до розділу ІІІ Типової антикорупційної програми Уповноважений призначається засновниками (учасниками) або керівником Компанії на окрему посаду згідно із законодавством про працю та установчими документами Компанії.

Уповноважений підпорядкований, підзвітний та підконтрольний керівнику Компанії.

При цьому приміткою 4 до Типової антикорупційної програми встановлено, що організаційна модель функціонування Уповноваженого (підрозділу Уповноваженого) в юридичній особі може передбачати його підпорядкованість, підзвітність та підконтрольність наглядовій раді, у разі її утворення.

Рекомендації НАЗК: п.п. 58 п. 129 та п. 189 проєкту Статуту привести у відповідність до ст. 64 Закону.

Висновок: проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

В.о. Голови Національного агентства з питань запобігання корупції                                          Сергій ГУПЯК