Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження системи управління та здійснення контролю за виконанням програм транскордонного та транснаціонального співробітництва Interreg та Interreg NEXT»

Картка проєкту 

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження системи управління та здійснення контролю за виконанням програм транскордонного та транснаціонального співробітництва Interreg та Interreg NEXT» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:

- наділення Державної аудиторської служби України (Держаудитслужба) непрозорими дискреційними повноваженнями щодо визначення виду управлінської перевірки та створення передумов для особистого контакту контролера та головного партнера/партнера проєкту;

- встановлення непрозорої процедури відбору посадових осіб Держаудитслужби, які будуть уповноважені на проведення управлінських перевірок;

- наділення Держаудитслужби повноваженнями на власний розсуд приймати рішення щодо інформування/неінформування компетентних органів про виявлені під час проведення управлінських перевірок випадки та/або підозри в шахрайстві, корупції чи будь-якому іншому порушенні.

Опис виявлених корупціогенних факторів

І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення

Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок функціонування системи управління та здійснення контролю за виконанням програм транскордонного та транснаціонального співробітництва Interreg та Interreg NEXT (далі – проєкт Порядку).

Згідно з п.п. 6 п. 2 проєкту Порядку пропонується визначити Національним контролером Держаудитслужбу, яка забезпечуватиме проведення управлінських перевірок у рамках виконання програм.

У п.п. 13 п. 2 проєкту Порядку термін «управлінська перевірка» пропонується визначити як діяльність з визначення прийнятності витрат, результатом якої є оцінка прийнятності задекларованих витрат на реалізацію проєктів програм, їх відповідності правилам відповідної програми та національному законодавству, яка проводиться контролерами відповідно до цього Порядку, інших нормативно-правових актів та правил програм, включає адміністративні перевірки та/або перевірки на місцях.

При цьому адміністративна перевірка – вид управлінської перевірки, що проводиться контролерами, яка передбачена вимогами програм і полягає у перевірці законності та правомірності витрат, задекларованих головними партнерами/партнерами (резидентами) у спільній електронній моніторинговій системі відповідної програми у рамках реалізації проєктів (п.п. 1 п. 2 проєкту Порядку).

Перевірка на місці – вид управлінської перевірки, що проводиться контролером за місцезнаходженням головного партнера/партнера проекту (резидента) або на будь-якому іншому місці (в окремих випадках, як визначено правилами програм, така перевірка також може бути проведена дистанційно) на території України, де реалізується проєкт, з метою перевірки фінансових, технічних, фізичних та інших аспектів операцій у рамках реалізації проекту, у тому числі шляхом здійснення заходів державного фінансового контролю (п.п. 9 п. 2 проєкту Порядку). 

Крім того, у п.п. 3 п. 4 проєкту Порядку передбачаються додаткові перевірки на місцях, які будуть проводитися у разі виникнення потреби.

Водночас у проєкті Порядку відсутні положення, що визначають перелік підстав для проведення таких заходів, як: «адміністративна перевірка», «перевірка на місці», «додаткова перевірка на місці». Також не визначено періодичності та граничних строків проведення адміністративних перевірок і відповідних перевірок на місцях.

Зазначене наділяє Держаудитслужбу непрозорими дискреційними повноваженнями щодо визначення виду управлінської перевірки та створює умови для корупційних зловживань.

Рекомендація НАЗК:

у проєкті Порядку визначити періодичність, строки та чіткий перелік підстав для проведення «адміністративної перевірки», «перевірки на місці», «додаткової перевірки на місці».

ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання

У п.п. 4 п. 2 проєкту Порядку визначено, що контролер – це посадова особа Держаудитслужби, уповноважена на проведення управлінських перевірок у рамках реалізації  проєктів програм.

У п.п. 5 п. 4 проєкту Порядку пропонується визначити серед основних завдань Національного контролера (Держаудитслужби) подання Національному органу управління списку контролерів для забезпечення надання їм доступу до електронної системи.

Проте у проєкті Порядку відсутні визначені вимоги до посадової особи Держаудитслужби, яка може бути обрана до списку контролерів для проведення управлінських перевірок у рамках реалізації проєктів програм, такі як: професійні компетенції, досвід відповідної роботи тощо.

Крім того, у проєкті Порядку не встановлено процедури відбору посадових осіб Держаудитслужби, які будуть уповноважені на здійснення відповідних перевірок, що не може гарантувати прозорого, об’єктивного та неупередженого способу обрання контролерів та створює передумови для обрання «зручних» посадових осіб з метою прийняття упереджених рішень.

Рекомендація НАЗК:

у проєкті Порядку визначити вимоги до контролерів та передбачити прозору процедуру їх відбору серед посадових осіб Держаудитслужби.

ІІІ. Використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання

У п.п. 2 п. 8 проєкту Порядку пропонується з метою запобігання, виявлення та усунення шахрайства в рамках виконання програм Національному контролеру (Держаудитслужбі) забезпечити інформування Національного органу управління та у разі необхідності інших компетентних органів про виявлені під час проведення управлінських перевірок випадки та/або підозри в шахрайстві, корупції чи будь-якому іншому порушенні, пов’язаному з використанням коштів ЄС, допущених головними партнерами/партнерами (резидентами) у рамках реалізації проєктів програм, не пізніше десяти робочих днів після дати встановлення таких порушень.

Проте у п.п. 9 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено, що Держаудитслужба передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, застосування у п.п. 2 п. 8 проєкту Порядку словосполучення «у разі необхідності» дозволяє посадовим особам Держаудитслужби на власний розсуд вирішувати питання щодо інформування/неінформування компетентних органів про виявлені під час проведення управлінських перевірок випадки та/або підозри в шахрайстві, корупції чи будь-якому іншому порушенні та створює передумови для корупційних зловживань у зв’язку з можливістю приховування інформації від компетентних органів щодо фактів, встановлених під час перевірок.

Рекомендація НАЗК:

у п.п. 2 п. 8 проєкту Порядку виключити словосполучення «у разі необхідності».

Висновок:

проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

Голова Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                                                                                           Віктор ПАВЛУЩИК