Картка проєкту
|
Розробник: Міністерство юстиції України |
Мета проєкту – врегулювання питань утворення Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув’язнення та установах виконання покарань (далі – Комісія), її завдань, функцій, повноважень та напрямів діяльності |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув’язнення та установах виконання покарань» корупціогенний фактор.
Зокрема, декларативність деяких положень та недостатня правова регламентація можуть ускладнити реалізацію визначених у проєкті постанови принципів діяльності Комісії.
Окрім цього, необґрунтовані дискреційні повноваження міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України можуть зумовити ризик зловживань.
Опис виявленого корупціогенного фактора
Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
- Проєктом постанови пропонується затвердити Положення про Комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув’язнення та установах виконання покарань (далі – проєкт Положення).
У п.п. 2 п. 7 проєкту Положення встановлено право Комісії, зокрема:
подавати письмові запити, перевіряти додержання законодавства;
оскаржувати протиправні дії (бездіяльність) посадових та службових осіб установи для попереднього ув’язнення та установи виконання покарань, вимагати негайного припинення таких дій (бездіяльності) та притягнення до відповідальності винних осіб (з наступним вичерпним письмовим повідомленням Комісії про вжиті (невжиті) заходи відповідальності протягом десяти днів з дня отримання відповідної вимоги).
Однак проєкт Положення не визначає суб’єктів, до яких може бути направлено такі запити, обов’язковість та строк їх розгляду.
Окрім того, не встановлено суб’єктів, до яких Комісія може оскаржувати протиправні дії (бездіяльність) посадових та службових осіб установи для попереднього ув’язнення та установи виконання покарань.
Відсутність чітких правових механізмів реалізації пропонованих прав Комісією вказує на їх декларативність та може зумовити ризик зловживань суб’єктів, до яких будуть направлені відповідні запити та скарги.
Рекомендація НАЗК:
з урахуванням наданих зауважень п. 7 проєкту Положення викласти у новій редакції.
- В абз. 1 п. 9 проєкту Положення визначено, що до складу Комісії входять представники міжрегіонального управління, спостережних комісій, громадських та/або благодійних організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та окремі громадяни.
Представники спостережних комісій, громадських та/або благодійних організацій та окремі громадяни становлять не менше половини складу Комісії (абз.2 п. 9 проєкту Положення).
Зауважимо, що відповідно до абз. 1 п. 9 Положення про спостережні комісії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2004 року
№ 429, до складу спостережних комісій входять представники громадських та/або благодійних організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та окремі громадяни.
З огляду на входження до складу спостережних комісій представників органів виконавчої влади, реалізація норм абз. 2 п. 9 проєкту Положення уможливлює формування складу Комісії, в якому більшість від її складу будуть становити суб’єкти владних повноважень.
Це зменшить вплив на діяльність Комісії представників громадського сектору у її складі, а отже, зумовить ризик зловживань та неефективності таких Комісій.
Додатково звертаємо увагу на те, що проєкт Положення не містить вимог щодо:
- громадських та/або благодійних організацій, які можуть пропонувати кандидатури для включення до складу Комісії.
Наприклад, такими вимогами можуть бути мета та напрями їх статутної діяльності, досвід реалізації заходів для досягнення статутної мети тощо;
- представників громадських та/або благодійних організацій і окремих громадян, які можуть бути членами Комісій.
Така невизначеність може негативно вплинути на незалежність та ефективність Комісії.
Рекомендація НАЗК:
абз. 2 п. 9 проєкту Положення викласти у новій редакції, виключивши слова «спостережних комісій»;
п. 12 проєкту Положення доповнити новими положеннями з урахуванням зауважень щодо вимог до суб’єктів подання кандидатур для включення до складу Комісії та кандидатур з громадського сектору.
- Згідно з абз. 5 п. 12 проєкту Положення міжрегіональне управління може запропонувати увійти до складу Комісії представникам спостережної комісії, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та окремим громадянам.
При цьому пропонований в абз. 5 п. 12 проєкту Положення припис не містить будь-яких підстав для таких пропозицій. Також не визначено форму пропозиції та критерії, якими керуватимуться посадові особи міжрегіонального управління при здійсненні такого повноваження.
Звертаємо увагу на те, проєкт Положення загалом не містить критеріїв включення до складу Комісії осіб з-поміж запропонованих міжрегіональному управлінню Мін’юсту належних кандидатур.
Це положення необґрунтовано посилює дискреційні повноваження міжрегіонального управління щодо формування складу Комісії та, відповідно, зумовлює ризик зловживань його посадових осіб і може негативно вплинути на незалежність Комісії.
Рекомендація НАЗК:
припис абз. 5 п. 12 проєкту Положення викласти у новій редакції, визначивши виключні підстави та порядок реалізації пропонованого повноваження міжрегіональним органом.
- Відповідно до абз. 2 п. 21 проєкту Положення Комісія приймає рішення відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні її членів.
У п.п. 1 п. 16 проєкту Положення визначено, що секретар Комісії скликає засідання Комісії та організовує підготовку до його проведення.
При цьому проєкт Положення не встановлює строку інформування членів Комісії про заплановане засідання, порядок денний тощо.
З огляду на визначений в абз. 2 п. 21 проєкту Положення порядок прийняття рішень така правова невизначеність може зумовити ризик зловживань секретаря Комісії. Несвоєчасність інформування окремих членів Комісії про заплановане засідання та його порядок денний може унеможливити їх участь у прийнятті конкретних рішень.
Окрім цього, проєкт Положення не визначає мінімальної кількості членів Комісії, присутність яких на засіданні забезпечує її правоможність.
Рекомендація НАЗК:
п. 21 проєкту Положення доповнити новим положенням з урахуванням наданих зауважень.
- Згідно з абз. 2 п. 11 проєкту Положення кількісний склад Комісії визначається залежно від обсягу роботи від п’яти до одинадцяти членів.
Зазначене положення містить формулювання «залежно від обсягу роботи».
Однак таке формулювання є оціночним.
З огляду на складність об’єктивного визначення майбутньої навантаженості в роботі Комісії, застосування пропонованого критерію для визначення її кількісного складу є необґрунтованим.
Натомість така правова невизначеність може використовуватись для формування персонального складу Комісії, який буде залежним від зацікавлених суб’єктів. Це унеможливить досягнення цілей діяльності Комісії.
Рекомендація НАЗК:
припис абз. 2 п. 11 проєкту Положення викласти в новій редакції, визначивши чіткий кількісний склад Комісії.
- Як зазначалось вище, відповідно до абз. 2 п. 21 проєкту Положення Комісія приймає рішення відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні її членів.
Рішення Комісії оформляється постановою, яку підписують усі члени Комісії (абз. 3 п. 21 проєкту Положення).
Член Комісії у разі незгоди з рішенням, прийнятим Комісією, має право
у письмовій формі викласти свою окрему думку, яка додається до протоколу засідання Комісії (абз. 4 п. 21 проєкту Положення).
При цьому копія постанови Комісії невідкладно, але не пізніше двох робочих днів з дня її прийняття, надсилається до адміністрації установи для попереднього ув’язнення або установи виконання покарань, особі, взятій під варту, засудженому, члену його сім’ї або близькому родичу, захиснику, які звернулися з відповідною заявою.
З огляду на зауваження, висловлене у п. 4 цього висновку (невизначеність строку інформування членів Комісії про заплановане засідання), та з інших поважних причин (тимчасова непрацездатність тощо) підписання прийнятої постанови/підготовка окремої думки відсутніми на засіданні членами Комісії у дводенний строк може бути неможливим.
Це може зумовити ускладнення реалізації прав осіб, взятих під варту, засуджених, а також ризик зловживань адміністрації установи для попереднього ув’язнення або установи виконання покарань.
Рекомендація НАЗК:
приписи абз. 3, 4 п. 21 проєкту Положення викласти в новій редакції з урахуванням наданих зауважень.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
