Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство фінансів України |
Мета проєкту постанови – запровадження процедури відбору керівництва Державної митної служби України (далі – Держмитслужба) для забезпечення прозорого процесу, що базуватиметься на аналізі професійних та ділових якостей кандидатів і включатиме конструктивну участь міжнародних експертів |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
Згідно з Антикорупційною стратегією на 2021–2025 роки, затвердженою Законом України від 20.06.2022 № 2322-IX «Про засади державної антикорупційної політики на 2021–2025 роки» (далі – Антикорупційна стратегія), пріоритетним напрямом боротьби з корупцією і для бізнесу, і для населення України є, зокрема, податкова і митна сфери.
Питання реформування митниці, що включає проведення відкритих конкурсів на посади, підвищення ефективності митних операцій та зміцнення довіри до митних органів, є частиною міжнародних зобов’язань Україні задля забезпечення її інтеграції до Європейського Союзу, які визначені, зокрема, Планом України в рамках інструменту Європейського Союзу Ukraine Facility, Національною стратегією доходів на 2024 – 2030 роки, а також Програмою Міжнародного валютного фонду Extended Fund Facility.
До того ж групою послів G7 з підтримки України визначено пріоритети на 2024 рік, серед яких задля економічного відновлення та розвитку необхідне сприяння реформуванню Державної митної служби України та Державної податкової служби України – з особливим наголосом на конкурсному прозорому відборі керівництва, переатестації працівників і щорічному зовнішньому аудиті ефективності – для забезпечення операційної ефективності та результативності, фінансової стабільності і стійких внутрішніх доходів бюджету.
З метою досягнення визначених відповідними міжнародними зобов’язаннями цілей Міністерство фінансів України розробило проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на прийняття на службу до митних органів України» (далі – проєкт постанови та проєкт Порядку відповідно).
Однак обраний розробником спосіб визначення правових засад проведення конкурсного відбору на посади керівництва Держмитслужби на рівні проєкту постанови є дискусійним та містить ризики формального виконання міжнародних зобов’язань і незабезпечення прозорих умов щодо обрання керівника відповідного органу та його заступників.
Слід зазначити, що у Верховній Раді України зареєстровано низку законопроєктів, якими вносяться зміни до Митного кодексу України, де кожен у своїй редакції передбачає зміну процедури проведення конкурсного відбору на посаду Голови Держмитслужби за прикладом кращих практик Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, в тому числі з визначенням порядку формування складу та змісту вимог до діяльності конкурсної комісії, врегулювання порядку відбору та залучення до проведення відкритого конкурсу на посаду Голови Держмитслужби міжнародних експертів.
Відповідно до вищевказаної інформації та з урахуванням принципу відповідності форми та рівня державного регулювання, варто розглянути доцільність врегулюванні питань щодо проведення конкурсного відбору претендентів на посаду Голови Держмитслужби та його заступників на рівні закону, а не нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України, що забезпечить вживання найефективніших заходів задля проведення повноцінної реформи у митній сфері.
Крім цього, за результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Національне агентство ідентифікувало ключові корупціогенні фактори, які не гарантують проведення прозорого відбору керівництва Держмитслужби, а саме:
- формальна реалізація права участі міжнародних партнерів у роботі комісії з відбору компанії з добору персоналу та комісії з конкурсного відбору претендентів на посади керівника Держмитслужби та його заступників;
- запровадження непрозорого способу проведення співбесіди для кандидатів на посади керівника Держмитслужби та його заступників;
- надання переваги претенденту на посаду на основі непрозорої процедури оцінки ефективності діяльності Держмитслужби.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
1.1. Проєктом Порядку передбачається врегулювання роботи двох комісій, а саме конкурсної комісії з відбору компанії з добору персоналу (далі – комісія з відбору компаній) та комісії з конкурсного відбору претендентів на посади керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує митну політику, та його заступників (далі – комісія з відбору претендентів) .
Так, у абз. 2 п. 6 проєкту Порядку зазначено, що до комісії з відбору компаній залучаються експерти, які делеговані міжнародними партнерами, з правом дорадчого голосу.
А у п. 22 проєкту Порядку передбачається, що до роботи комісії з відбору претендентів можуть залучатись експерти, які делеговані міжнародними партнерами, з правом дорадчого голосу.
Згідно із Меморандумом про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом від 17.06.2024 передбачено, що Україна зобов’язується запровадити прозорий процес відбору керівництва Держмитслужби за змістовної участі експертів з міжнародним досвідом.
Проте запропонований проєктом Порядку спосіб залучення міжнародних експертів не конкретизує суб’єкта та порядок прийняття рішення про таке залучення, а наділення таких експертів правом «дорадчого голосу» лише формально виконує міжнародні зобов’язання, взяті Україною.
До того ж запропонована у п. 22 проєкту Порядку правова конструкція «можуть залучатися» за відсутності конкретних умов та обставин для прийняття відповідних рішень лише збільшує ризик незабезпечення участі міжнародних партнерів у процесі відбору претендентів на відповідні посади.
Рекомендації НАЗК:
у п. 6 та п. 22 проєкту Порядку передбачити, що експерти, делеговані від міжнародних партнерів, входять до складу комісій як повноцінні члени, та визначити процедуру їх включення до складу таких комісій.
1.2. Згідно із проєктом Порядку Кабінет Міністрів України проводить співбесіди з кожним претендентом, призначеним комісією з відбору претендентів, і під час таких співбесід здійснюється їх відеофіксація.
Проте проєктом Порядку не унормовано предмета співбесіди з претендентами, що створює ризик суб’єктивного підходу уповноваженого органу.
Також запропонована у п. 38 проєкту Порядку процедура передачі вказаних відеоматеріалів співбесіди, а саме: передача відеозапису протягом двох робочих днів до секретаріату Комісії і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після отримання відеозапису розміщення його офіційному вебсайті Мінфіну, не може повною мірою забезпечити заявлену у проєкті Порядку «максимальну прозорість».
Варто зазначити, що наразі вже сформувалася практика щодо прозорої процедури обрання керівників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, яка закріплена в Законах України «Про запобігання корупції», «Про Національне антикорупційне бюро України» та «Про Бюро економічної безпеки України», де передбачено, що засідання конкурсних комісій відкриті для представників міжнародних організацій, медіа і журналістів та забезпечується їх відео- та аудіофіксація, трансляція в режимі реального час на офіційному вебсайті Кабінету Міністрів України.
З метою забезпечення прозорості співбесіди та унеможливлення фальсифікації процесу відеофіксації співбесіди чи підміни відеоматеріалів під час їх передачі й оприлюднення у проєкті Порядку необхідно визначити предмет співбесіди та необхідність її відео- та аудіофіксації в режимі реального часу.
Рекомендація НАЗК:
у п. 38 проєкту Порядку передбачити предмет співбесіди та її відео- та аудіофіксацію в режимі реального часу на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України та/або Кабінету Міністрів України.
1.3. Згідно з п. 41 проєкту Порядку керівник Держмитслужби або його заступники можуть бути призначені повторно на посаду, але не більше ніж два строки поспіль. За умови, що керівник Держмитслужби або його заступники виявили бажання бути призначеними на другий строк, наявності проведеної оцінки ефективності діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в цілому, такий керівник або його заступники включаються до сформованого списку кандидатів.
За результатами оцінювання кандидатів комісією з відбору претендентів за всіх рівних умов перевага при прийнятті рішення надається керівнику центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або його заступникам, що виявили бажання бути призначеними повторно, з метою забезпечення дотримання принципу безперервності роботи відповідного органу.
Проте застосована у проєкті Порядку конструкція «наявності проведеної оцінки ефективності діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в цілому» не визначає вичерпного переліку питань для аналізу, а також не враховує результату такої оцінки в разі висновку про неефективну результативність органу.
Зазначене може створити умови для зловживань з боку комісії та невиправданого надання переваг певним претендентам на посади керівника Держмитслужби або його заступників.
Рекомендації НАЗК:
п. 41 проєкту Порядку виключити або доопрацювати з урахуванням наданих зауважень.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
