Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство охорони здоров’я України |
Мета проєкту постанови – визначення механізму організації та проведення конкурсу з обрання членів Національної комісії з питань психічного здоров’я, встановлення вимог до кандидатів на цю посаду і критеріїв їх оцінювання |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з обрання членів Національної комісії з питань психічного здоров’я, складу конкурсної комісії, вимог до кандидатів і критеріїв їх оцінювання» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:
встановлення нечіткого порядку діяльності Конкурсної комісії, що може призвести до зловживання наданими їй повноваженнями та прийняття суб’єктивних управлінських рішень;
відсутність чітких критеріїв оцінювання кандидатів у члени Національної комісії з питань психічного здоров’я та непрозора процедура оцінювання кандидатів Конкурсною комісією.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-які сфері правового регулювання
1.1. Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок проведення конкурсу з обрання членів Національної комісії з питань психічного здоров’я, склад Конкурсної комісії, вимоги до кандидатів і критерії їх оцінювання (далі – проєкт Порядку).
У п. 17 проєкту Порядку передбачено, що Конкурсна комісія протягом 30 календарних днів з дня завершення прийому заяв про участь у конкурсі приймає рішення про недопущення / допущення кандидата до участі у конкурсі (з обґрунтуванням причини, в разі недопущення), що відображається у протоколі засідання Конкурсної комісії.
Проте проєкт Порядку не містить вичерпного переліку обставин / причин для прийняття рішення про недопущення кандидата до участі у конкурсі.
Враховуючи вищевказане та зважаючи на те, що проєкт Порядку також не містить інформації щодо можливості повторного подання кандидатом документів на конкурс у разі усунення причин, зазначених у рішенні Конкурсної комісії, запропоновані проєктом Порядку норми допускають невичерпність регулювання, що може призвести до прийняття уповноваженим органом суб’єктивних рішень під час допущення / недопущення кандидата до участі у конкурсі.
Рекомендація НАЗК:
передбачити у проєкті Порядку вичерпний перелік причин / підстав для прийняття рішення про недопущення кандидата до участі у конкурсі.
1.2. У п. 30 проєкту Порядку передбачено, що у разі, якщо декілька кандидатів у члени Національної комісії мають однакову кількість конкурсних балів у рейтинговому списку, що унеможливлює визначення серед них переможця (переможців), вище розміщується кандидат, чия стать серед попередньо відібраних кандидатів у члени Національної комісії представлена менше, а якщо кандидати належать до однієї статі, перевага надається особі, що має більший досвід у системі охорони психічного здоров’я.
У спірних випадках рішення приймається Конкурсною комісією шляхом голосування.
Проте у проєкті Порядку відсутній вичерпний перелік випадків, у яких Конкурсна комісія матиме право приймати рішення шляхом голосування, а не на основі рейтингу кандидатів. Вказане може призвести до зловживань з боку Конкурсної комісії та прийняття упереджених рішень під час встановлення «спірних випадків» уповноваженим органом.
Рекомендація НАЗК:
у проєкті Порядку визначити чіткий перелік випадків, коли Конкурсна комісія має право приймати рішення щодо спірних питань шляхом голосування.
II. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення.
У п. 22 проєкту Порядку визначено такі критерії оцінювання кандидатів:
1) лідерство (здатність визначати стратегію і напрями розвитку системи охорони психічного здоров’я в Україні, розуміння актуальних проблем та викликів під час її розвитку, бачення необхідних змін у державному регулюванні);
2) комунікація та взаємодія (вміння правильно визначати заінтересовані та впливові сторони, розбудовувати партнерські стосунки; здатність ефективно взаємодіяти – слухати, сприймати та доносити думку; вміння публічно виступати, презентувати матеріал аудиторії; здатність впливати на думку інших з використанням переконливих аргументів та послідовної комунікації);
3) управління змінами (вміння планувати, оцінювати ефективність та коригувати плани; здатність формувати концептуальні пропозиції, інноваційні ідеї та підходи);
4) доброчесність та дотримання правил етичної поведінки (здатність застосовувати принцип доброчесності та правила етичної поведінки; недопущення поведінки, яка свідчить про нечесність та/або небезсторонність кандидата; недопущення поведінки, через яку призначення кандидата негативно вплине на суспільну довіру до Національної комісії; здатність розуміти вимоги щодо конфлікту інтересів та інші обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», та утримуватись від їх порушення);
5) знання положень нормативно-правових актів у системі охорони психічного здоров’я в Україні.
Згідно з п. 23 проєкту Порядку відповідність кандидата вимогам за кожним із зазначених у п. 22 цього Порядку критеріїв оцінюється кожним членом Конкурсної комісії, присутнім на відповідному засіданні, за критеріями, які застосовуються для складення рейтингу, шляхом нарахування таких балів:
відповідає повною мірою: кандидат виявив (виявила) глибокі знання, уміння, навички, моральні та ділові якості, необхідні для ефективного виконання обов’язків члена Національної комісії, – 10 балів;
відповідає прийнятною мірою: кандидат виявив (виявила) знання, уміння, навички, моральні та ділові якості в обсязі та на рівні, мінімально достатньому для виконання обов’язків члена Національної комісії, – 5 балів;
не відповідає: кандидат виявив (виявила) знання, уміння, навички, моральні та ділові якості в обсязі та на рівні, не достатньому для виконання обов’язків члена Національної комісії, – 0 балів.
Запропоновані у п. 22 проєкту Порядку критерії оцінювання кандидатів охоплюють занадто широкі управлінські та етичні компетенції, а також зміщують фокус уваги із рівня кваліфікації / знань кандидата, які можна об’єктивно виміряти, на оцінювання вмінь, які складно об’єктивно оцінити, наприклад такі, як лідерство, комунікація, взаємодія, доброчесність.
Разом з тим механізм оцінювання кандидатів, запропонований у п. 23 проєкту Порядку, тільки посилює суб’єктивність запропонованої процедури оцінювання, оскільки передбачена шкала є фіксованою та негнучкою, що дає змогу членам Конкурсної комісії маніпулювати результатами під час оцінювання відповідності кандидатів встановленим вимогам.
Окрім того, у пп. 24, 25 проєкту Порядку визначено, що саме Конкурсна комісія затверджує перелік питань, визначає за потреби необхідність застосування ситуаційних завдань та їх зміст для кандидатів.
Відповідно, проєкт Порядку наділяє Конкурсну комісію дискреційними повноваженнями на власний розсуд визначати зміст питань та потребу у ситуаційних завданнях, що може призвести до зловживань під час підготовки вказаних питань (завдань).
Враховуючи вищевказане, проєкт Порядку запроваджує нечіткі критерії відповідності та передбачає непрозору процедуру оцінювання кандидатів, що, своєю чергою, створює умови для зловживань Конкурсною комісією своїми повноваженнями та прийняття суб’єктивних рішень під час складення рейтингу кандидатів на посаду члена Національної комісії.
Рекомендації НАЗК:
у п. 22 проєкту Порядку доопрацювати критерії з урахуванням необхідності встановлення їх вимірюваними, конкретними та об’єктивними;
у п. 23 проєкту Порядку доопрацювати шкалу оцінювання з метою встановлення гнучких балів по кожному із критеріїв;
у п. 24 проєкту Порядку передбачити перелік обставин / підстав, за яких Конкурсна комісія приймає рішення про необхідність застосування ситуаційних завдань;
у проєкті Порядку передбачити оприлюднення загального переліку: питань, завдань, необхідних навичок та компетенцій для ознайомлення кандидатами.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наведених рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Сергій ГУПЯК
